- •1. Конституційне право – провідна галузь права України.
- •2. Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3. Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України.
- •6. Метод конституційно-правового регулювання.
- •9. Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10. Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11. Сутність і зміст конституційно-правової норми.
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми.
- •14. Порядок реалізації конституційно-правових норм
- •15. Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •16. Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин.
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •20. Види джерел конституційного права України.
- •22. Загальна характеристика і основні риси Конституції України.
- •23. Суть конституціоналізму.
- •24. Суть фактичної і юридичної конституції:
- •25. Класифікація Конституції України.
- •27. Конституційний процес в Україні.
- •29. Розкрити види законів України.
- •34. Поняття і сутність конституційного ладу України.
- •35. Принципи конституційного ладу України.
- •39. Поняття потенційного та реального суверенітету
- •40. Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •42. Принцип стримання і противаги
- •43. Верховенство права в Українській державі.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •46. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України.
- •48. Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави.
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •52. Декларація про державний суверенітет України та її роль в становленні держави України. Прийнята 16. 07. 1990
- •54. Поняття державних символів України. 55. Функції державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •58. Петиційне право, його реалізація в Україні
- •59. Спільність і відмінність основних форм народовладдя
- •60. Поняття і види референдумів.
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •65. Референдний процес в Україні.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •67. Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •68. Поняття і форми представницької демократії.
- •69. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •70. Демократизм виборчої системи в Україні. 71. Види виборчих систем.
- •71.Види виборчих систем
- •72. Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.
- •73. Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.
- •74. Основні принципи виборчої системи України.
- •75. Порядок організації та проведення виборів.
- •77. Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •78. Види виборчих комісій на виборах в Україні.
- •79. Статус Центральної виборчої комісії.
- •81. Види виборчих дільниць на виборах в Україні.
- •82. Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •83. Структура виборчого бюлетеня
- •84. Гарантії здійснення виборчого права.
- •85. Види правових статусів осіб.
- •86. Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •87. Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •88. Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •90. Покоління прав людини.
- •91. Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •92. Ознаки громадянства.
- •93. Натуралізація за національним законодавством.
- •94. Філіація за національним законодавством.
- •95. Порядок набуття громадянства України.
- •96. Підстави набуття громадянства України.
- •97. Порядок припинення громадянства України.
- •98. Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •99. Документи, що підтверджують громадянство України.
- •100. Обмеження щодо набуття громадянства України.
- •105. Принцип рівності прав і свобод, його сутність.
- •106. Політичні права і свободи громадян України.
- •107. Соціально-економічні права громадян України.
- •108. Культурні права громадян України.
- •109. Система обов'язків громадян України.
- •110. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •113. Механізми захисту прав людини.
- •114. Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.
- •118. В’їзд іноземців в Україну.
- •119. Виїзд іноземців з Україну.
- •120. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •121. Скорочення терміну перебування на території України
- •122. Видворення за межі України.
- •123. Транзитний проїзд по території України.
- •124. Правовий статус осіб без громадянства.
- •125. Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •126. Статус закордонного українця.
- •127. Поняття права притулку.
- •128. Статус біженця в Україні.
- •129. Поняття та ознаки органу Української держави.
- •130. Система органів Української держави
- •133. Компетенція Верховної Ради України.
- •134. Парламентська більшість та опозиція.
- •135. Парламентські процедури.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети Верховної Ради України та їх повноваження.
- •142. Організація роботи Верховної Ради України.
- •145. Конституційний-правовий статус народного депутата.
- •146. Діяльність депутата.
- •148. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •149. Депутатський імунітет та депутатський індемнітет.
- •150. Депутатський запит і депутатське звернення.
- •152. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •153. Порядок звернення громадян до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •154. Правовий статус Президента України.
- •155. Президент України як глава держави.
- •156. Порядок проведення виборів Президента України.
- •157. Компетенція Президента України.
- •158. Виключні повноваження Президента України.
- •160. Взаємовідносини Президента України з Верховною Радою України.
- •161. Взаємовідносини Президента України з Кабінетом Міністрів України.
- •162. Акти Президента України.
- •163. Право вето.
- •165. Система органів виконавчої влади.
- •166. Кабінет Міністрів України – орган виконавчої влади.
- •167. Порядок формування і склад Кабінету Міністрів Укр
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •169. Система центральних органів виконавчої влади.
- •170. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •172. Місцеві державні адміністрації, їх повноваження.
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •174. Правові основи організації судової влади.
- •175. Судова влада в системі розподілу влади.
- •176. Загальна характеристика судової системи України.
- •177. Система судів загальної юрисдикції.
- •178. Склад та структура Конституційного Суду України.
- •179. Повноваження Конституційного Суду України.
- •180. Юридична сила рішень та висновків Конституційного Суду України.
- •182. Органи прокуратури в системі державного апарату.
- •183. Повноваження прокуратури України.
- •185. Поняття і значення територіального устрою держави. 186. Основі принципи територіального устрою держави.
- •187. Ознаки унітарності України.
- •190. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •194. Сучасні теорії та системи місцевого самоврядування.
- •195. Основні моделі місцевого самоврядування.
- •196. Форми здійснення місцевого самоврядування в Укр.
- •197. Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •198. Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •199. Функції органів місцевого самоврядування.
- •200. Форми роботи органів місцевого самоврядування.
83. Структура виборчого бюлетеня
Бюлетені, що видаються виборцям, можуть бути по структурі простими, а можуть і навпаки - досить складними. Вибори бувають одноступеневі (президентські) і багатоступеневі (включають в себе і вибори до президента, членів парламенту, місцевих органів влади). В останньому випадку виборцю може бути надане право вибирати одну із декількох партій і тим самим проголосувати за всіх її кандидатів, але буває так, що на кожному рівні потрібно робити окремий вибір. категоричним бюлетень називається, якщо виборець має право обирати лише одну партію або 1-го кандидата з числа всіх, хто претендує на депутатський мандат. Бюлетень називається ординальним в тому випадку, если виборець може ранжувати партії чи кандидатів. При такому порядку виборець має можливість показати, що хоча кандидат В - його перший вибір, та при його поразці він віддає перевагу кандидату С, а не А. Окрім чистих видів голосувань, існують і змішані. Багато виборчих систем дають можливість голосувати більш ніж за 1-го претендента, не вводячи ординального голосування.
Окрім чистих видів голосування, існує і змішане. Багато виборчих систем дають можливість проголосувати більш ніж за 1-го кандидата, не вводячи ординального голосування. Наявність у виборців більш ніж 1-го голосу робить вибір багатшим.
84. Гарантії здійснення виборчого права.
Однією з гарантій реального здійснення вільного волевиявлення становлена законом юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства, причому в кожному з базових виборчих законів містяться загальні статті, якими ' запроваджується' інститут відповідальності за порушення виборчого законодавства, а свою юридичну регламентацію цей інститут отримує відповідно в чинному адмін-вному, кримінальному, кримінально-процесуальному, цив'їльно-процесуапьному законодавстві Адмін. відповідальність за певні порушення законодавства про вибори Президента і народних депутатів. Цією статтею встановлюється, що публічні заклики або агітація за бойкотування виборів, опублікован-ня ао поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у Президенти чи депутати, а також агітація за або проти кандидата в день виборів тягнуть накладання штрафу від трьох „ до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати. Кримінальні правопорушення, пов'язані з порушенням виборчого законодавства, належать до злочинів, які посягають на суспіпьні відносини, пов'язані з формами, завданнями, змістом діяльності держави І посягають на політичні права громадян: права брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати 'і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Кримінально-правовим захистом забезпечується насамперед здійснення виборчих прав. Ст. 127 Кримінального кодексу України передбачає, що перешко-джання шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом
85. Види правових статусів осіб.
Правовий статус особи ділять на три аспекти — міжнародно-правовий, конституційний і галузевий. Міжнародно-правовий статус особи містить права, свободи і обов’язки, закріплені у міжнародно-правових документах. Міжнародно-правовий (загальний) статус особи містить перелік основних прав і свобод — таких, що є універсальними, пріоритетними для захисту як внутрішньодержавними, так і міжнародно-правовими засобами. Конституційний статус особи об’єднує права, свободи і обов’язки, закріплені у Конституції — Основному Законі держави і суспільства. Цей статус іноді називають “базовим”. Конституційні права, свободи і обов’язки є основними правами, свободами і обов’язками. Вони становлять юридичну базу для всієї системи прав, свобод і обов’язків, закріплених кожною окремою галуззю права, мають найвищу юридичну силу і підлягають підвищеному захисту. Конституційні права, свободи і обов’язки є правовим базисом для прав, свобод і обов’язків, зафіксованих у чинному законодавстві, бо вони містять вихідні, принципові положення правового регулювання в тій чи іншій сфері суспільних відносин. Конституційно-правовий статус можна охарактеризувати як єдиний і однаковий для всіх. Проте наявність або відсутність деяких прав, свобод і обов’язків залежить від особливого статусу того чи іншого суб’єкта, суть якого полягає у приналежності чи неприналежності цього суб’єкта до громадянства держави. 3. Галузевий статус особи складається з певних повноважень, що забезпечують особі здійснення її можливостей у певній сфері суспільних відносин, яка регулюється тією чи іншою галуззю права. Кожна з галузей права закріплює права, свободи і обов’язки особи у певній сфері суспільних відносин, наприклад, у майнових, сімейних, трудових та інших. Роль і значення конституційно-правового статусу у його співвідношенні з галузевим статусом полягає в тому, що він системно інтегрує та об’єднує головні засади галузевого правового статусу.
