- •1. Конституційне право – провідна галузь права України.
- •2. Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3. Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України.
- •6. Метод конституційно-правового регулювання.
- •9. Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10. Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11. Сутність і зміст конституційно-правової норми.
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми.
- •14. Порядок реалізації конституційно-правових норм
- •15. Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •16. Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин.
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •20. Види джерел конституційного права України.
- •22. Загальна характеристика і основні риси Конституції України.
- •23. Суть конституціоналізму.
- •24. Суть фактичної і юридичної конституції:
- •25. Класифікація Конституції України.
- •27. Конституційний процес в Україні.
- •29. Розкрити види законів України.
- •34. Поняття і сутність конституційного ладу України.
- •35. Принципи конституційного ладу України.
- •39. Поняття потенційного та реального суверенітету
- •40. Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •42. Принцип стримання і противаги
- •43. Верховенство права в Українській державі.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •46. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України.
- •48. Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави.
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •52. Декларація про державний суверенітет України та її роль в становленні держави України. Прийнята 16. 07. 1990
- •54. Поняття державних символів України. 55. Функції державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •58. Петиційне право, його реалізація в Україні
- •59. Спільність і відмінність основних форм народовладдя
- •60. Поняття і види референдумів.
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •65. Референдний процес в Україні.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •67. Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •68. Поняття і форми представницької демократії.
- •69. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •70. Демократизм виборчої системи в Україні. 71. Види виборчих систем.
- •71.Види виборчих систем
- •72. Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.
- •73. Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.
- •74. Основні принципи виборчої системи України.
- •75. Порядок організації та проведення виборів.
- •77. Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •78. Види виборчих комісій на виборах в Україні.
- •79. Статус Центральної виборчої комісії.
- •81. Види виборчих дільниць на виборах в Україні.
- •82. Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •83. Структура виборчого бюлетеня
- •84. Гарантії здійснення виборчого права.
- •85. Види правових статусів осіб.
- •86. Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •87. Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •88. Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •90. Покоління прав людини.
- •91. Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •92. Ознаки громадянства.
- •93. Натуралізація за національним законодавством.
- •94. Філіація за національним законодавством.
- •95. Порядок набуття громадянства України.
- •96. Підстави набуття громадянства України.
- •97. Порядок припинення громадянства України.
- •98. Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •99. Документи, що підтверджують громадянство України.
- •100. Обмеження щодо набуття громадянства України.
- •105. Принцип рівності прав і свобод, його сутність.
- •106. Політичні права і свободи громадян України.
- •107. Соціально-економічні права громадян України.
- •108. Культурні права громадян України.
- •109. Система обов'язків громадян України.
- •110. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •113. Механізми захисту прав людини.
- •114. Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.
- •118. В’їзд іноземців в Україну.
- •119. Виїзд іноземців з Україну.
- •120. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •121. Скорочення терміну перебування на території України
- •122. Видворення за межі України.
- •123. Транзитний проїзд по території України.
- •124. Правовий статус осіб без громадянства.
- •125. Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •126. Статус закордонного українця.
- •127. Поняття права притулку.
- •128. Статус біженця в Україні.
- •129. Поняття та ознаки органу Української держави.
- •130. Система органів Української держави
- •133. Компетенція Верховної Ради України.
- •134. Парламентська більшість та опозиція.
- •135. Парламентські процедури.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети Верховної Ради України та їх повноваження.
- •142. Організація роботи Верховної Ради України.
- •145. Конституційний-правовий статус народного депутата.
- •146. Діяльність депутата.
- •148. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •149. Депутатський імунітет та депутатський індемнітет.
- •150. Депутатський запит і депутатське звернення.
- •152. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •153. Порядок звернення громадян до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •154. Правовий статус Президента України.
- •155. Президент України як глава держави.
- •156. Порядок проведення виборів Президента України.
- •157. Компетенція Президента України.
- •158. Виключні повноваження Президента України.
- •160. Взаємовідносини Президента України з Верховною Радою України.
- •161. Взаємовідносини Президента України з Кабінетом Міністрів України.
- •162. Акти Президента України.
- •163. Право вето.
- •165. Система органів виконавчої влади.
- •166. Кабінет Міністрів України – орган виконавчої влади.
- •167. Порядок формування і склад Кабінету Міністрів Укр
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •169. Система центральних органів виконавчої влади.
- •170. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •172. Місцеві державні адміністрації, їх повноваження.
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •174. Правові основи організації судової влади.
- •175. Судова влада в системі розподілу влади.
- •176. Загальна характеристика судової системи України.
- •177. Система судів загальної юрисдикції.
- •178. Склад та структура Конституційного Суду України.
- •179. Повноваження Конституційного Суду України.
- •180. Юридична сила рішень та висновків Конституційного Суду України.
- •182. Органи прокуратури в системі державного апарату.
- •183. Повноваження прокуратури України.
- •185. Поняття і значення територіального устрою держави. 186. Основі принципи територіального устрою держави.
- •187. Ознаки унітарності України.
- •190. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •194. Сучасні теорії та системи місцевого самоврядування.
- •195. Основні моделі місцевого самоврядування.
- •196. Форми здійснення місцевого самоврядування в Укр.
- •197. Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •198. Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •199. Функції органів місцевого самоврядування.
- •200. Форми роботи органів місцевого самоврядування.
54. Поняття державних символів України. 55. Функції державних символів України
Державними символами України, за Конституцією (ст. 20), е Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державним Прапором України є стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору.
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба та герба Війська Заопрізького. Головним елементом великого Державного Герба е Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб).
Державний Гімн України являє собою національний гімн на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради.
55. Функції державних символів України
Важливою ознакою сучасної держави є наявність в неї своєї державної символіки — Державного прапора, Державного герба та Державного гімну. Під державними символами (символами державного суверенітету) в сучасному конституційному праві України розуміють закріплені в законодавстві офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які в лаконічній формі виражають одну або декілька ідей політичного характеру і символізують суверенітет держави. Соціально-економічні зміни в державі, що носять епохальний характер, як правило, знаходять певне відображення у зовнішньому вираженні державних символів, а іноді і приводять до їхньої заміни.
Державні символи є складовою частиною більш широкого поняття "державні атрибути", до числа яких входять також столиця держави, офіційна назва держави, державна мова, державна печатка, національні пісні, почесні значки, державні штандарти. Національні символи - це свідчення високого духу нашого народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Державна символіка використовується досить широко при проведенні офіційних і урочистих заходів. Сьогодні Державний прапор постійно майорить на будинках органів державної влади та місцевого самоврядування, піднімається під час офіційних церемоній, при відкритті міжнародних конференцій, міжнародних спортивних змагань. При цьому всі присутні стоять струнко з рівнянням на прапор. Державний прапор ніколи і ніде не можна використовувати як прикрасу, декорацію. Під час проведення державних або національних свят дозволяється використовувати барви Державного прапора. Ним не можна салютувати або схиляти перед будь-якою особою або предметом. Державний прапор, спущений на півдревка (півщогли), означає жалобу.
56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
Принцип демократизму держави опосередковує передусім взаємовідносини держави і суспільства, держави і особи. Цей принцип відповідає традиціям українського державотворення і знаходить своє виявлення в сучасних принципах формування органів державної влади, в їх системі, структурі, складі та основних засадах функціонування.
Демократичною є держава, яка всебічно і повно виражає волю народу, а її організація (будівництво) і діяльність постійно відповідають волі народу. Мається на увазі як загальна воля народу, так і воля окремих соціальних груп, спільностей та кожної окремої особи – людини і громадянина. Тобто демократичною є держава, яка здійснює владу народу з його волі і відповідно його волі.
Вихідним моментом демократизму держави є проголошення його на найвищому конституційному рівні, що здійснюється Основним Законом і пов’язано з конституційним визнанням державою статусу народу як єдиного джерела влади, його права реалізовувати свою владу як через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, так і безпосередньо (шляхом виборів, референдумів тощо), та закріпленням виключного за народом права визначати й змінювати конституційний лад України.
Але головне в демократизмі держави – це забезпечення державою реального демократизму.
57. Форми здійснення прямого народовладдя в Україні.
Пряме народовладдя – це система форм безпосереднього вільного волевиявлення народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні шляхом прямої його участі у встановленні представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування і безпосередньому прийнятті владних рішень з передбачених Конституцією та законами України питань.
Першочергове значення у становленні і функціонуванні демократичної держави має порядок формування органів державної влади (державного апарату), зокрема порядок виборів до органів державної влади та інші засоби їх формування.
Відповідно до Конституції, шляхом вільних і справді демократичних виборів обираються народні депутати України до парламенту – Верховної Ради, Президент, а також органи місцевого самоврядування України.
Вищими формами безпосереднього здійснення народом влади визначено вибори і референдуми, на основі яких забезпечується формування інтересів у суспільстві, узгодження й координування цих інтересів, прояв волі народу як через формування представницьких органів держави та органів самоврядування і прийняття ними відповідних рішень, насамперед у формі законів, так і через прийняття рішень безпосередньо громадянами.
Окрім провідних форм реалізації безпосереднього народовладдя – виборів, референдумів, Конституцією України надається можливість здійснення народного волевиявлення і через інші форми безпосередньої демократії, зокрема дорадчі опитування, народні обговорення тощо.
Отже, характерними рисами безпосередньої демократії обов’язково мають виступати: пряме волевиявлення народу, тобто участь громадян у прийнятті рішень, здійсненні влади від його імені; прийняття рішення обов’язкового, імперативного характеру.
