27. Конституційний процес в Україні.

З часу ухвалення першої Конституції України — Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) Конституційний процес в Україні пройшов у своєму розвитку ряд етапів: 1) початок XVIII ст. — середина XIX ст. — конституціоналізм періоду прийняття і дії першої Конституції України та козацько-гетьманського державного будівництва; 2) середина XIX ст. — початок XX ст. — конституціоналізм періоду підготовки конституційних проектів і теорій та конституцій і конституційних актів суверенної України; 3) 1919 р. — 1991 р. — конституціоналізм радянської епохи — період символічних українських конституцій несуверенної української держави, панування марксистської (марксистсько-ленінської) теорії конституції; 4) 1991 р. — 2002 р. — конституціоналізм з часу проголошення суверенітету української держави і прийняття чинної Конституції України. 5)етап новітнього конституційного процесу розпочався після пропозиції Л. Кучми щодо політичної реформи, висловленої 24 серпня 2002 року. Її зміст полягав у обмеженні повноважень Президента та переході до парламентсько-президентської республіки.  6)етап відбувався в Україні з вересня 2003 по квітень 2004 року. Тодішня опозиція ініціювала зміни до Конституції. 7) період із грудня 2004 по травень 2006 року можна вважати перехідним етапом у сфері змін до Конституції. У цей час чинними залишалися норми редакції Конституції 1996 року, однак і політики, і суспільство були свідомі того, що правила гри незабаром зміняться. 8) Нинішній етап конституційної дискусії у сучасній Україні розпочався з обранням Верховної Ради V скликання. Було вперше втілено в життя ряд новел Основного Закону: створено коаліцію депутатських фракцій і сформовано на її основі уряд, що значно посилив свої повноваження. .

  28. Поняття і роль закону в системі джерел конституційного права України.Закон у широкому розумінні – це втсановлені державою загальнообов»язковів правила. У юридичному значенні закон – це нормативн-правовий акт, прийнятий представницьким органом законодавчої влади чи шляхом безпосереднього волевиявлення народу(референдумом), що регулює найбільш важливі суспільні відносини і має найвищу юридичну силу в сисетмі законодавства України. Конституційні хзакони – особливі нормативні акти в системі украаїнського законодавства, якіза своїм політико-правовим змістом, предметом правового регулюванна та юридичною силою, займають після конституції особливе місце, так бі мовити розвивають її, продовжують.Конституційний закон має таки специфічні властивості та ознаки, які ставлять його над іншими «звичайними» законами-це насамперед, предмет правового регулювання, яким є основоположні суспільні відносини, що визначають найголовнійші соціально-економічні та політичні характеристики суспільства. Функція Конституційного закону-законодавче оформлення таких відносин у вигляді провідних державно-правових принципів та інститутів.Комплексність КЗ-одна з його визначальних рис.До свого складу вони інкорпорують норми багатьох галузей права.Типовим у цьому відношені є закон «Про громадянство України» який містить норми цивільного, сімейного, коснтитуційного і міжнародного права.