
- •1. Конституційне право – провідна галузь права України.
- •2. Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3. Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України.
- •6. Метод конституційно-правового регулювання.
- •9. Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10. Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11. Сутність і зміст конституційно-правової норми.
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми.
- •14. Порядок реалізації конституційно-правових норм
- •15. Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •16. Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин.
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •20. Види джерел конституційного права України.
- •22. Загальна характеристика і основні риси Конституції України.
- •23. Суть конституціоналізму.
- •24. Суть фактичної і юридичної конституції:
- •25. Класифікація Конституції України.
- •27. Конституційний процес в Україні.
- •29. Розкрити види законів України.
- •34. Поняття і сутність конституційного ладу України.
- •35. Принципи конституційного ладу України.
- •39. Поняття потенційного та реального суверенітету
- •40. Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •42. Принцип стримання і противаги
- •43. Верховенство права в Українській державі.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •46. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України.
- •48. Основні засади взаємовідносин громадянського суспільства і держави.
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •52. Декларація про державний суверенітет України та її роль в становленні держави України. Прийнята 16. 07. 1990
- •54. Поняття державних символів України. 55. Функції державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •58. Петиційне право, його реалізація в Україні
- •59. Спільність і відмінність основних форм народовладдя
- •60. Поняття і види референдумів.
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •65. Референдний процес в Україні.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •67. Правові гарантії здійснення народовладдя.
- •68. Поняття і форми представницької демократії.
- •69. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •70. Демократизм виборчої системи в Україні. 71. Види виборчих систем.
- •71.Види виборчих систем
- •72. Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.
- •73. Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.
- •74. Основні принципи виборчої системи України.
- •75. Порядок організації та проведення виборів.
- •77. Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •78. Види виборчих комісій на виборах в Україні.
- •79. Статус Центральної виборчої комісії.
- •81. Види виборчих дільниць на виборах в Україні.
- •82. Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні
- •83. Структура виборчого бюлетеня
- •84. Гарантії здійснення виборчого права.
- •85. Види правових статусів осіб.
- •86. Гуманістична спрямованість основ правового статусу
- •87. Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- •88. Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •90. Покоління прав людини.
- •91. Поняття громадянства і засоби його набуття.
- •92. Ознаки громадянства.
- •93. Натуралізація за національним законодавством.
- •94. Філіація за національним законодавством.
- •95. Порядок набуття громадянства України.
- •96. Підстави набуття громадянства України.
- •97. Порядок припинення громадянства України.
- •98. Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •99. Документи, що підтверджують громадянство України.
- •100. Обмеження щодо набуття громадянства України.
- •105. Принцип рівності прав і свобод, його сутність.
- •106. Політичні права і свободи громадян України.
- •107. Соціально-економічні права громадян України.
- •108. Культурні права громадян України.
- •109. Система обов'язків громадян України.
- •110. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- •113. Механізми захисту прав людини.
- •114. Міжнародно-правові механізми захисту прав людини.
- •118. В’їзд іноземців в Україну.
- •119. Виїзд іноземців з Україну.
- •120. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- •121. Скорочення терміну перебування на території України
- •122. Видворення за межі України.
- •123. Транзитний проїзд по території України.
- •124. Правовий статус осіб без громадянства.
- •125. Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •126. Статус закордонного українця.
- •127. Поняття права притулку.
- •128. Статус біженця в Україні.
- •129. Поняття та ознаки органу Української держави.
- •130. Система органів Української держави
- •133. Компетенція Верховної Ради України.
- •134. Парламентська більшість та опозиція.
- •135. Парламентські процедури.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети Верховної Ради України та їх повноваження.
- •142. Організація роботи Верховної Ради України.
- •145. Конституційний-правовий статус народного депутата.
- •146. Діяльність депутата.
- •148. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •149. Депутатський імунітет та депутатський індемнітет.
- •150. Депутатський запит і депутатське звернення.
- •152. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •153. Порядок звернення громадян до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •154. Правовий статус Президента України.
- •155. Президент України як глава держави.
- •156. Порядок проведення виборів Президента України.
- •157. Компетенція Президента України.
- •158. Виключні повноваження Президента України.
- •160. Взаємовідносини Президента України з Верховною Радою України.
- •161. Взаємовідносини Президента України з Кабінетом Міністрів України.
- •162. Акти Президента України.
- •163. Право вето.
- •165. Система органів виконавчої влади.
- •166. Кабінет Міністрів України – орган виконавчої влади.
- •167. Порядок формування і склад Кабінету Міністрів Укр
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •169. Система центральних органів виконавчої влади.
- •170. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •172. Місцеві державні адміністрації, їх повноваження.
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •174. Правові основи організації судової влади.
- •175. Судова влада в системі розподілу влади.
- •176. Загальна характеристика судової системи України.
- •177. Система судів загальної юрисдикції.
- •178. Склад та структура Конституційного Суду України.
- •179. Повноваження Конституційного Суду України.
- •180. Юридична сила рішень та висновків Конституційного Суду України.
- •182. Органи прокуратури в системі державного апарату.
- •183. Повноваження прокуратури України.
- •185. Поняття і значення територіального устрою держави. 186. Основі принципи територіального устрою держави.
- •187. Ознаки унітарності України.
- •190. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •194. Сучасні теорії та системи місцевого самоврядування.
- •195. Основні моделі місцевого самоврядування.
- •196. Форми здійснення місцевого самоврядування в Укр.
- •197. Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •198. Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •199. Функції органів місцевого самоврядування.
- •200. Форми роботи органів місцевого самоврядування.
1. Конституційне право – провідна галузь права України.
Провідна роль конституційного права України зумовлена такими чинниками: 1) предметом Кп є особливе коло ссуспільнихвідносин, що мають важливе значення для суспільства, держави і особи 2) КП дістало назву від латинського слово constitucio – конституція, яке означає встановлення, устрій. У сучасному розумінні конституція 0 це Основний Закон держави, що визначає основні засади організації суспільства,є основою правової системи держави. 3) КП закріпл.є основоположні принципи конституційоного ладу, визначає основні права і свободи людини і громадянина, встановлює принцип державно територіального устрою, засновує систему органів державної влади і місцевого мавоврядування та наділяє їх відповідною компетенцією. 4) КП регулює сам процес утворення права, визначає види правових актів і становить правову базу національного законодавтсваУкраїни.
5) КП базуючись на конституції України, закріплює принцип верховенства права, який означає, що Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії
2. Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
Конституційне право України - являється основною галузю національного права. Воно являє собою сукупність конституційних норм, які регулюють політико-правові суспільні відносини, пов язані з взаємовідносинами особи з Українською державою, реалізацією народного волевиявлення, організацією і здійсненням державної влади та місцевого самоврядування, закріпленням соціально-економічних основ владування, а також з визначенням територіальної організації Української держави
Наука конституційного права є складовою частиною наук взагалі, під якою розуміють сукупність ідей, концепцій, теорій про якесь суспільне явище.
Наука конституційного права являє собою систему ідей, концепцій, теорій про конституційне право як галузь національного права України.
Зміст науки розкривається через її функції, які визначаються її предметом. Основними функціями науки конституційного права є: політична, методологічна, ідеологічна, евриститично-прогностична, комунікативна, інтегративна і прикладна.
Конституційне право України, як навчальна дисципліна, є певною сукупністю знань, які випливають із системи науки цієї галузі, а також: практики реалізації наукових досягнень.
Конституційне право України як навчальна дисципліна вивчається у всіх юридичних закладах, а також майже у всіх інших вищих і середніх навчальних закладах. До її змісту входить комплекс знань про поняття, предмет, методи, норми цієї галузі, правовідносини, джерела, систему конституційного права.
3. Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
Існує багато підходів щодо термінів „конституційне право" і „державне право". Історично відмінність між цими термінами була обумовлена різними концептуальними підходами у ХУШ-ХІХ ст., згідно з якими у якості вихідних ідей визначалися, з одного боку, ідеї, що абсолютизували роль держави (Німеччина), а з другого - ідеї демократії, законності та конституціоналізму (Велика Британія, США, Франція).
Одні вчені вважають, що конституційне і державне право не збігаються, оскільки поточне законодавство і підзаконні акти не можна включати до конституційного права, адже зміст останнього становлять лише конституції та конституційні закони. Інші виходили з того, що конституційне регулювання є органічною складовою державно-правового регулювання.
Розвязання цієї проблеми слід шукати у філософсько-пра вовому відношенні до тих категорій, які повязані з двома основними напрямками юридичної думки - природно-правовим і позитивістським. Перший виходить з того, що першоосновою конституції є людина та її права, тому в країнах, які визнають це положення, існує конституційне право (США, Франція, Росія, Угорщина, Україна та ін.). У тих крінах, що визнають позитивістський напрям, першоосновою конституції визнається держава, яка визначає обсяг прав і свобод людини. Тому у цих країнах існує державне право (Австрія, Німеччина, Швейцарія). Звідси і різниця, яка спостерігається щодо цієї проблеми.
Взагалі у сучасний період ця різниця має лише відносне значення, а найменування відповідної галузі права в умовах конкретної країни визначається традиційними підходами, які збереглися у науці та державно-правовій практиці. Отже, можна говорити про відносну тотожність, синонімічність термінів „конституційне право” і „державне право”.