- •Черкаський державний технологічний університет
- •3. Маємо експоненційний імпульс напруги (в):
- •3. Маємо експоненційний імпульс напруги (в):
- •3. Обчислити енергію сигнала , що являє собою імпульс напруги; форма імпульса трикутна з висотою в і тривалістю мкс.
- •3. Обчислити норму сигнала , що являє собою імпульс напруги; форма імпульса трикутна з висотою в і тривалістю мкс.
- •3. Низькочастотний модулюючий сигнал має нижню частоту ( ) і верхню ( ). Визначити ширину спектру ам-сигнала, якщо частота несучого коливання ( ).
- •3. Маємо радіоімпульс з прямокутною формою обвідної. Імпульс існує на інтервалі часу і описується функцією . Для випадку обчислити величину енергії радіоімпульса. В; мкс.
- •3. Однотональний чм-сигнал має девіацію частоти кГц. У випадку індекса модуляції одержуємо рівність . Знайти частоту модуляції , при якій несуче коливання у спектрі сигнала буде відсутнє.
- •3. Маємо радіоімпульс з прямокутною формою обвідної. Імпульс існує на інтервалі часу і описується функцією . Для випадку обчислити величину норми радіоімпульса. В; мкс.
- •3. Однотональний чм-сигнал має девіацію частоти кГц. У випадку індекса модуляції одержуємо рівність . Знайти частоту модуляції , при якій несуче коливання у спектрі сигнала буде відсутнє.
3. Маємо експоненційний імпульс напруги (в):
.
Знайти, чому дорівнює енергія цього сигнала.
4.
Паралельний
коливний контур з параметрами
,
мГн
налаштований на частоту
МГц.
Контур збуджується джерелом гармонічного
струму; вихідним сигналом є напруга на
контурі. Знайти, чому дорівнює резонансний
опір контура.
1. Поняття координатного базиса.
2. Основні співвідношення перетворення Лапласа.
3. Маємо експоненційний імпульс напруги (в):
.
Знайти, чому дорівнює енергія цього сигнала.
4. Паралельний коливний контур з параметрами , мГн налаштований на частоту МГц. Контур збуджується джерелом гармонічного струму; вихідним сигналом є напруга на контурі. Знайти, чому дорівнює узагальнене розладнання контура на частоті 8,1 МГц.
1. Нормований лінійний простір. Енергія сигнала.
2. Основні властивості перетворення Лапласа. Лінійність. Зображення сигнала, зсунутого у часі. Теорема зміщення.
3. Маємо імпульсний сигнал прямокутної форми тривалістю 3 мкс і амплітудою 7,5 В. Початок відліку часу співпадає з фронтом імпульса. Записати аналітичний вираз для цього сигналу.
, В
7,5
5
2,5
0 t, мкс
0 1,5 3 4,5 6
4.
Паралельний коливний контур з параметрами
,
мГн
налаштований на частоту
МГц.
Контур збуджується джерелом гармонічного
струму; вихідним сигналом є напруга на
контурі. Знайти, у скільки разів буде
ослаблений сигнал на частоті
МГц у порівнянні з сигналом на резонансній
частоті.
1. Метричний простір.
2. Основні властивості перетворення Лапласа. Лінійність. Зображення похідних від сигнала. Зображення інтеграла.
3.
Амплітуда
несучого ВЧ-коливання дорівнює
В. Коефіцієнт модуляції М=0,7. Розглядається
випадок однотональної модуляції.
Визначити амплітуду верхньої бокової
складової.
4.
У паралельному коливному контурі
амплітуда сигнала на частоті
МГц складає
від амплітуди на резонансній частоті.
Визначити, якій величині це відповідає
у децибелах.
1. Теорія ортогональних сигналів. Скалярний добуток сигналів.
2. Основні властивості перетворення Лапласа. Лінійність. Зображення дельта-функції. Зв’язок граничних значень оригіналів та забражень.
3. Обчислити енергію сигнала , що являє собою імпульс напруги; форма імпульса трикутна з висотою в і тривалістю мкс.
U
t
4.
Нелінійний елемент має кусково-лінійну
вольт-амперну характеристику з такими
параметрами:
В,
мА/В.
До елемента прикладено напругу
.
Визначити, чому дорівнює кут відсічки.
1. Ортогональні сигнали і узагальнені ряди Фур’є. Ортонормована система гармонічних сигналів.
2. Основні властивості перетворення Лапласа. Лінійність. Зображення узагальненого експоненційного імпульса. Зображення сигнала, зсунутого у часі.
3. Амплітуда несучого ВЧ-коливання 2,5 В. Коефіцієнт модуляції 80%. Знайти максимальне і мінімальне значення однотонального АМ – сигнала.
4.
Нелінійний елемент у схемі працює з
кутом відсічки
.
Визначити, чому дорівнює функція Берга
при
такому значенні кута відсічки.
1. Енергія сигнала, представленого у формі узагальненого ряду Фур’є. Апаратурна реалізація ортогонального розкладання сигнала.
2. Узагальнена формула Релея.
