МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи з дисципліни

«КОМПОНЕНТНА БАЗА

РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ»

для студентів напряму підготовки 6.050901 “Радіотехніка”

усіх форм навчання

Черкаси

2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи з дисципліни

«КОМПОНЕНТНА БАЗА

РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ»

для студентів напряму підготовки 6.050901 “Радіотехніка”

усіх форм навчання

Затверджено на засіданні кафедри радіотехніки,

протокол № 4 від 24.11.2010 р

та Методичною радою ЧДТУ,

протокол № від

Черкаси

2010

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Компонентна база РЕА” для студентів напряму підготовки 6.050901 “Радіотехніка” усіх форм навчання / Укл. Т.В. Воробкало. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. –18 с.

Укладач: Воробкало Т.В., к.т.н.

Рецензент: Гавриш О.С., к.ф.-м.н., доцент

Подано загальні вказівки до виконання курсової роботи, вимоги до оформлення та захисту роботи, короткі теоретичні відомості про стан розвитку компонентної бази сучасної радіоелектронної апаратури, перелік тем курсової роботи, зразки плану деяких тем, перелік інформаційних джерел.

ЗМІСТ

ВСТУП	4
1. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ	5
1.1. Мета курсової роботи	5
1.2. Зміст та обсяг курсової роботи	5
2 Оформлення курсової роботи	6
3. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ	8
4. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ З КУРСУ	8
4.1 Компонентна база сучасної РЕА	8
4.2. Пасивні радіоелементи	10
4.3. Активні радіоелементи	11
4.3.1. Вакуумні елементи	11
4.3.2. Напівпровідникові прилади	12
5. Перелік тем на курсову роботу	14
6. ЗРАЗКИ ПЛАНУ ДЕЯКИХ ТЕМ КУРСОВОЇ РОБОТИ	15
ЛІТЕРАТУРА	16
Додаток А. Титульна сторінка	17

ВСТУП

Рекомендовані методичні вказівки призначені для допомоги студентам при виконанні курсової роботи з дисципліни "Компонентна база радіоелектронної апаратури ".

Курс «Компонентна база РЕА» забезпечує базову підготовку фахівців в галузі «радіотехніка».

Вивчаючи дисципліну «Компонентна база РЕА» студенти отримують необхідні теоретичні знання про роботу компонентів сучасної радіоелектронної апаратури, особливості їх конструкції, основні характеристики та параметрів, функціональні можливості, особливості застосування, набувають практичні навички конструювання та розрахунку спеціалізованих елементів, навчаються раціонально підбирати елементну базу при розробці радіоелектронної апаратури з врахуванням сучасних вимог комплексної мініатюрізації та умов експлуатації

Курсова робота допомагає студентові систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань; оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Уже на цій першій творчій спробі можна виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити; вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмета дослідження. Випадає й слушна можливість проконтролювати вміння студента правильно організувати свою дослідницьку роботу та оформити її результати.

Матеріал, що міститься в методичних вказівках, допоможе студентам у написанні та оформлення курсової роботи.

Методичні вказівки розраховані на студентів, що навчаються за напрямом підготовки «Радіотехніка» денної та заочної форми навчання.

1. Загальні вказівки до виконання курсової роботи

1.1. Мета курсової роботи

Мета курсової роботи: закріплення, поглиблення і узагальнення теоретичних знань з дисципліни «Компонентна база РЕА, а також набуття студентами навиків раціонального підбору елементів сучасної радіоелектронної апаратури та розрахунку основних вузлів РЕА.

Кожному студентові видається викладачем індивідуальне завдання, яке включає: завдання одного з радіокомпонентів сучасної РЕА (для детального розгляду в роботі) та принципових електричних схем вузлів РЕА (що містять даний елемент) для розрахунку.

У ході виконання курсової роботи студенти повинні ознайомитися з основним теоретичним матеріалом, та навчитися практично застосовувати отриманні знання. Для виконання математичних розрахунків рекомендується використання ЕОМ, сучасних прикладних математичних пакетів. При оформлені роботи суворо дотримуватися державних стандартів.

1.2. Зміст та обсяг курсової роботи

Виконання курсової роботи поділяється на декілька етапів:

1. отримання завдання на курсову роботу від викладача (1-2 навчальний тиждень семестру);

2. аналіз завдання на курсову роботу, вибір літератури (3-4 тиждень);

3. вивчення основних теоретичних відомостей, що стосуються заданого радіокомпонента (5-8 тиждень);

4. розрахунок електричних принципових схем з заданим компонентом (9-12 тиждень);

5. оформлення роботи (13-15 тиждень);

6. захист курсової роботи (16-17 тиждень).

До складу пояснювальної записки до курсової роботи повинні входити:

1. Титульна сторінка.

2. Завдання до курсової роботи.

3. Зміст.

4. Вступ.

5. Основні теоретичні відомості.

6. Розрахунок електричних принципових схем.

7. Висновки.

8. Список використаної літератури.

Титульна сторінка. Зразок оформлення титульної сторінки пояснювальної записки наведено в додатку А.

Завдання. Основою для виконання курсової роботи є завдання, отримане від викладача.

Вступ. Необхідно охарактеризувати стан компонентної бази РЕА на сучасному етапі розвитку науки і техніки, обґрунтувати актуальність теми, що вивчається, її практичну значимість.

Основні теоретичні відомості. В даному розділі необхідно висвітлити наступні питання: визначення, призначення та принцип дії заданого компонента; класифікація, умовні позначення та маркіровка; основні параметри та характеристики заданого радіокомпонента; типи конструкцій; особливості застосування в сучасній РЕА.

Розрахунок електричних принципових схем. Описати методику розрахунку вузлів РЕА, що містять вказаний радіоелемент; провести розрахунок заданих викладачем принципових електричних схем.

Висновки. Проаналізувати отримані результати; охарактеризувати особливості заданого радіокомпонента в порівнянні з іншими компонентами РЕА та перспективи застосування елементу в сучасній РЕА.

2 Оформлення курсової роботи

Оформлювати пояснювальну записку слід відповідно Міжнародному стандарту ГОСТ 2.105-95. Обсяг пояснювальної записки 20-25 сторінок формату А4.

У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Рекомендується для підготовки роботи використовувати комп’ютер.

Текст пояснювальної записки оформлювати в текстовому редакторі Microsoft Word з такими параметрами:

• Поля документу: ліве – 25 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 30 мм.

• Шрифт: Times New Roman.

• Розмір шрифту основного тексту: 14 пт.

• Міжрядковий інтервал: полуторний.

• Вирівнювання основного тексту: по ширині сторінки.

• Абзацний відступ: 1,25 см.

Формули потрібно набирати як одне ціле у вмонтованому в Microsoft Word редакторі формул Equation. Масштаб формул самостійно не змінювати! Написання символів у формулах повинно відповідати написанню символів у тексті. Розмір формул: “обычный – 14 пт; крупный индекс – 10 пт; мелкий индекс – 8 пт; крупный символ – 22 пт; мелкий символ 14 пт”. Не допускається подання формул у вигляді рисунків, виконаних в математичних пакетах типу Mathcad, Mathematica тощо.

Формули повинні бути розташовані по центру робочого поля сторінки (за виключенням групи формул), а нумерація по правій границі в круглих дужках. Рекомендується перед і після формули відступати по рядку. Формули нумеруються в межах кожного окремого розділу.

Всі розділи виконують з нової сторінки із заголовками посередині сторінки великими літерами жирним шрифтом. Крапка у кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) жирним шрифтом. Підрозділи, пункти та підпункти виконують з абзаців. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна становити 1-2 інтервали.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерують всі формули, таблиці, рисунки всередині розділу з посиланням на номер розділу та через крапку - номер рисунка. Допускається нумерувати лише ті формули, на яку є посилання в ПЗ. Слова “таблиця”, “рисунок”, як в тексті так і у назвах подають повністю, потім номер і через дефіс назву без крапки. Наприклад: “Рисунок 1.1 – Структурна схема алгоритму”.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Пункти "Зміст", "Вступ", "Висновки" та "Список використаної літератури" не нумеруються.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.