- •1. Загальна класифікація матеріалів (та підходи до вибору їх за механічними, електричними, тепловими та іншими характеристиками??????).
- •2. Характеристики металів та неметалів і методи їх випробувань.
- •3. Технологія переробки металів і сплавів та їх основні характеристики. Залежність параметрів від режимів переробки.(метали та їх сплави)????
- •4. Основні відмінності методів листового і обємного штампування заготовок та деталей.
- •5. Нагрівостійкість, холодостійкість матеріалів. Яке практичне значення мають ці параметри?
- •6. Види термічної обробки деталей та їх основні характеристики.
- •7.Види хіміко-термічної обробки деталей та їх основні характеристики
- •8. Основні фізико-механічні властивості металів. Методи контролю параметрів.
- •9. Класифікація металів та технологічні властивості їх обробки.
- •10. Класифікація сталей, що використовуються в конструкціях реа. Маркування сталей. Залежність їх характеристик від термічної обробки.
- •11. Характеристики конструкційних сталей. Механічні методи обробки і контролю.
- •12. Характеристики інструментальних сплавів. Методи їх обробки та контролю параметрів.
- •13. Маркування чавунів, їх основні характеристики. Технологія обробки.
- •14. Маркування і основні характеристики легованих сталей. Технологія обробки.
- •15. Маркування і основні властивості сплавів на основі міді. Технологія обробки.
- •17. Мідь. Основні властивості, області застосування, маркування матеріалу та виробів.
- •18. Особливості технології нанесення і основні характеристики та методи контролю струмопровідних матеріалів (срібло, золото, алюміній, мідь).
- •19.Властивості матеріалів з різними питомими опорами
- •21. Загальні властивості електротехнічних матеріалів
- •23. Процеси намагнічування і перемагнічування магнітних матеріалів. Контроль параметрів.
- •24. Особливості намагніченості феромагнетиків та їх характеристики.
- •26.Властивості магнітом’яких матеріалів, методи контролю їх параметрів.
- •27. Основні характеристики і технологія обробки пермалоїв.
- •28. Магнітодіелектричні матеріали. Технологія забезпечення властивостей.
- •30. Основні характеристики альсиферів, методи їх обробки.
- •31. Основні властивості феритів, т6ехнологія їх обробки.
- •32. Ферити для радіочастот. Основні характеристики. Методи їх одержання, контроль параметрів.
- •34. Магнітотверді сплави, їх характеристики, особливості застосування і технологія обробки.
- •35, Поляризація діелектриків. Методи перевірки і контролю параметрів.
- •36. Діелектрична проникність діелектриків. Залежність діелектричної проникності від частоти прикладеного поля від температури.
- •37.Види електропровідності діелектриків (обємна і поверхнева). Залежність питомого обємного і питомого поверхневого опору від структури діелектрика.
- •41. Діелектричні втрати та залежність кута діелектричних втрат від температури і частоти.
- •38. Електропровідність в твердих діелектриках.
- •43. Фізичні процеси електричного, теплового і електрохімічного пробою.
- •44. Залежності пробивної напруги зразка твердого діелектрика від температури, частоти і часу прикладання напруги.
- •45. Механічні властивості діелектриків. Технологія їх обробки.
- •49. Рідкі діелектрики. Контроль параметрів.
- •51. Тверді діелектрики. Технологічні особливості обробки.
- •52. Технологічні особливості переробки термопластичних і термореактивних полімерів.
- •53. Ознаки поділу діелектриків на низькочастотні і високочастотні.
- •54. Неполярні високочастотні полімери. Методи забезпечення властивостей.
- •55. Основні властивості воскоподібних матеріалів.
- •56. Слабополярні низькочастотні полімери. Методи забезпечення властивостей.
- •57. Електроізоляційні лаки та емалі. Технологія нанесення і контролю поверхні.
- •58. Компаунди та технологічні особливості забезпечення необхідних параметрів.
- •59. Види волокнистих діелектричних матеріалів та технологія їх переробки.
- •60. Властивості шарових склопластиків, технологія обробки.
- •Загальні властивості сегнотоелектриків
- •Сегнетоелектрик у зовнішньому електричному полі. Домени. Гістерезис
- •63. Особливості застосування сегнетоелектриків в електронній біомедичній техніці.
- •64. Властивості п’єзоелектриків. Технологія обробки п’єзоелектриків.
- •65. Властивості та технологія обробки електретів.
55. Основні властивості воскоподібних матеріалів.
Воскоподібні матеріали (парафін, церезин) – це легкоплавкі речовини, які володіють кристалічною будовою, мають низькі механічні властивості і низьку гігроскопічність. Їх отримують в результаті перегонки нафти. Оскільки церезин має менший коефіцієнт осідання при затвердінні, легко розчиняється в розчинниках, він використовується для заливочних і просочувальних компаундів. Діелектричні властивості характеризуються: ρ = 10 14Ом.м; tgδ = 0,0004, ε = 2; Епр = 20МВ/м. Високовольтні пристрої, що потребують зменшення діелектричних втрат, можуть бути захищенні за допомогою церезинових компаундів.
Парафін - найбільш дешева і широко відома неполярна воскоподібна речовина. Отримують його розгонки і виморожуванням з відповідної фракції Дистиллат парафіністой нафти. Має щільність 0,85 - 0,9 мг/м3. і температуру плавлення 50-55°С, tg d 0,0003 - 0,0007, r --більше 1016 Ом • м; ЕПР = 20 - 25 МВ/м. При нормальній температурі парафін володіє високою хімічною стабільністю, але при нагріванні до 130°С на повітрі легко окислюється, знижуючи щільність в 100 разів. Парафін застосовують для просочення паперових конденсаторів низької напруги, для просочення деревини та картону, для заливки котушок з невисокою робочою температурою. Парафін НЕ розчинний у воді і спиртах, але розчиняється в рідких вуглеводнях:нафтових маслах, бензині, бензолі.
Церезин - суміш твердих вуглеводнів метанового ряду. Виготовляється шляхом очищення мінералу озокериту (гірського воску, що представляє собою продукт природного переродження нафти в умовах доступу повітря.
Переваги - більш висока температура плавлення (65 - 80°С) і стійкість до окислення; щільність у церезину вище, а тангенс менше ніж у парафіну.
При просочення паперових і слюдяних конденсаторів церезин витісняє парафін.
Синтетичний парафін і синтетичний церезин – високомолекулярні вуглеводні з температурою плавлення 100 - 130°С отримують при виготовленні синтетичного бензину та мастил. Електроізоляційні властивості цих матеріалів близькі до властивостей натурального парафіну і натурального церезину використовують при просочення паперових конденсаторів. Вазелін - близька до воскоподібні речовини маса, мазеподібної;застосовується для просочення паперових конденсаторів. Вазелін - суміш твердих і рідких вуглеводнів одержуваних з нафти. tg d при 1 кГц, нормальної температурі не більше 0,0002, r-не менше 5·1012 Ом • м; ЕПР при 50 Гц не менше 20 МВ/м
56. Слабополярні низькочастотні полімери. Методи забезпечення властивостей.
До низькочастотних полімерів відносяться каучукові матеріали (еластоміри), які одержуються на основі натурального чи синтетичного каучука (бутадієн, хлоропрен, бутил). Їх властивості характеризуються низькою міцністю та нагрівостійкістю, діелектричні властивості також низькі, тому їх застосування стає обмеженим. Ряд недоліків зникає при проведенні вулканізації, яка полягає в нагріві при підвищеному тиску і температурі 140 - 145ºС та витримці на протязі 40 – 120 хвилин. В результаті полімеризації утворюється гума, із новими властивостями, що залежать від процентного вмісту сірки. При 5 ÷ 7% сірки – це м’які гуми, а при збільшенні вмісту сірки до 14% отримуються твердіші гуми. Якщо збільшити вміст сірки до 30 ÷ 35%, отримують матеріал типу ебоніт, а якщо процес в присутності каталізатора (металічного нагрію) при температурі 200 ÷ 300ºС, одержуть твердий,нагрівостійкий матеріал ескапон. Ескапон стійкий до дії кислот та органічних розчинників.
Бутадієновий каучук найближчий до натурального по своєму складу. Широко використовується для виготовлення м’яких гум та ескапону. Електроізоляційні властивості каучуку нижчі (ρᵥ=1015Омм; tgδ=0,0005; ε=2,7 ÷ 3; Епр =25МВ/м).
Хлоропреновий каучук – високо полярний полімер, володіє невисокими діелектричними властивостями, але стійкий до дії олій, нафтопродуктів, озону, більш стійкий до стирання. Деталі цього матеріалу використовують для кабельних виробів в якості ізоляції.
Бутилкаучук отримується шляхом полімеризації ізопрену і ізобутилену, який має підвищену стійкість до дії сірчаної і азотної кислот, витримує температури нижче -60 ºС, а також має низьку газопроникність.
Силіконовий кремнійорганічний каучук може витримувати діапазон температур від -70ºС до +220ºС. Небезпечною є присутність ароматичних вуглеводнів і олії. Його застосування зводиться до виготовлення деталей у виді ковпачків, шайб, трубок, які можуть працювати в широкому діапазоні температур.
Поліуретановий каучук відноситься до штучних канчуків і має високі механічні характеристики при дії механічних циклічних навантажень. Наявність сірки, необхідної для полімеризації, шкодить деталям, виготовлених із міді та покритих сріблом, оскільки, взаємодіючи, веде до окислення. Необхідно пам’ятати, що більшість гум скоро старіють, тобто з часом змінюють свої властивості: погіршується еластичність, деталі можуть розтріскуватися. Прискорюють цей процес такі фактори: температура, світло, ультрафіолетове випромінення.
