- •1. Загальна класифікація матеріалів (та підходи до вибору їх за механічними, електричними, тепловими та іншими характеристиками??????).
- •2. Характеристики металів та неметалів і методи їх випробувань.
- •3. Технологія переробки металів і сплавів та їх основні характеристики. Залежність параметрів від режимів переробки.(метали та їх сплави)????
- •4. Основні відмінності методів листового і обємного штампування заготовок та деталей.
- •5. Нагрівостійкість, холодостійкість матеріалів. Яке практичне значення мають ці параметри?
- •6. Види термічної обробки деталей та їх основні характеристики.
- •7.Види хіміко-термічної обробки деталей та їх основні характеристики
- •8. Основні фізико-механічні властивості металів. Методи контролю параметрів.
- •9. Класифікація металів та технологічні властивості їх обробки.
- •10. Класифікація сталей, що використовуються в конструкціях реа. Маркування сталей. Залежність їх характеристик від термічної обробки.
- •11. Характеристики конструкційних сталей. Механічні методи обробки і контролю.
- •12. Характеристики інструментальних сплавів. Методи їх обробки та контролю параметрів.
- •13. Маркування чавунів, їх основні характеристики. Технологія обробки.
- •14. Маркування і основні характеристики легованих сталей. Технологія обробки.
- •15. Маркування і основні властивості сплавів на основі міді. Технологія обробки.
- •17. Мідь. Основні властивості, області застосування, маркування матеріалу та виробів.
- •18. Особливості технології нанесення і основні характеристики та методи контролю струмопровідних матеріалів (срібло, золото, алюміній, мідь).
- •19.Властивості матеріалів з різними питомими опорами
- •21. Загальні властивості електротехнічних матеріалів
- •23. Процеси намагнічування і перемагнічування магнітних матеріалів. Контроль параметрів.
- •24. Особливості намагніченості феромагнетиків та їх характеристики.
- •26.Властивості магнітом’яких матеріалів, методи контролю їх параметрів.
- •27. Основні характеристики і технологія обробки пермалоїв.
- •28. Магнітодіелектричні матеріали. Технологія забезпечення властивостей.
- •30. Основні характеристики альсиферів, методи їх обробки.
- •31. Основні властивості феритів, т6ехнологія їх обробки.
- •32. Ферити для радіочастот. Основні характеристики. Методи їх одержання, контроль параметрів.
- •34. Магнітотверді сплави, їх характеристики, особливості застосування і технологія обробки.
- •35, Поляризація діелектриків. Методи перевірки і контролю параметрів.
- •36. Діелектрична проникність діелектриків. Залежність діелектричної проникності від частоти прикладеного поля від температури.
- •37.Види електропровідності діелектриків (обємна і поверхнева). Залежність питомого обємного і питомого поверхневого опору від структури діелектрика.
- •41. Діелектричні втрати та залежність кута діелектричних втрат від температури і частоти.
- •38. Електропровідність в твердих діелектриках.
- •43. Фізичні процеси електричного, теплового і електрохімічного пробою.
- •44. Залежності пробивної напруги зразка твердого діелектрика від температури, частоти і часу прикладання напруги.
- •45. Механічні властивості діелектриків. Технологія їх обробки.
- •49. Рідкі діелектрики. Контроль параметрів.
- •51. Тверді діелектрики. Технологічні особливості обробки.
- •52. Технологічні особливості переробки термопластичних і термореактивних полімерів.
- •53. Ознаки поділу діелектриків на низькочастотні і високочастотні.
- •54. Неполярні високочастотні полімери. Методи забезпечення властивостей.
- •55. Основні властивості воскоподібних матеріалів.
- •56. Слабополярні низькочастотні полімери. Методи забезпечення властивостей.
- •57. Електроізоляційні лаки та емалі. Технологія нанесення і контролю поверхні.
- •58. Компаунди та технологічні особливості забезпечення необхідних параметрів.
- •59. Види волокнистих діелектричних матеріалів та технологія їх переробки.
- •60. Властивості шарових склопластиків, технологія обробки.
- •Загальні властивості сегнотоелектриків
- •Сегнетоелектрик у зовнішньому електричному полі. Домени. Гістерезис
- •63. Особливості застосування сегнетоелектриків в електронній біомедичній техніці.
- •64. Властивості п’єзоелектриків. Технологія обробки п’єзоелектриків.
- •65. Властивості та технологія обробки електретів.
49. Рідкі діелектрики. Контроль параметрів.
Рідкі діелектрики. Трансформаторне масло. Це найпоширеніший діелектрик мінерального походження. Використовується при заповненні баків трансформаторів, щоб ізолювати їх обмотки між собою та від стінок бака. Маслом заповнюють баки вимикачів великої напруги, де воно відіграє роль ізоляції, а також бере участь у гашенні електричної дуги великої потужності при роботі вимикача.
50. Рідкі діелектрики на основі кремнійорганічних та фторорганічних сполук. Технологічні особливості обробки.
Рідкі діелектрики мають ряд переваг перед газоподібними: володіють в 30 разів більшою теплопровідністю, і в 3 рази більшою теплоємністю. Їх електрична міцність складає 10-20В/м. Вони майже не змінюють об’єму при зміні тиску, тому вплив тиску на електрофізичні властивості мінімальний. Основний тип провідності - йонний. Електричні властивості залежать від кількості домішок, парів води і розчинених газів. Вплив і залежність від температури оцінюється температурним коефіцієнтом. Призначення рідких діелектриків: підвищення електричної міцності ізоляції, відведення тепла, запобігання створенню електричної дуги у високовольтній апаратурі. Вони використовуються в якості плівок на поверхні лаків та емалей. До рідких діелектриків відносять: нафтові олії, (трансформаторні, конденсаторні, кабельні), штучні електроізоляційні рідини (кремнійорганічні і фторорганічні), рослинні олії (лляна, касторова).
Штучні електроізоляційні рідини мають покращені значення Епр, вищу діелектричну проникність і нагрівостійкість.
Совол (хлорований дефініл) – полярний діелектрик, що зменшує розміри конденсаторів майже в 2 рази при однаковій ємності, покращує стабільність в часі. Значення ρ і tgδ менше, ніж в трансформаторній олії, але при розщепленні руйнує метали.
Совтол – це совол, розчинений три хлорбензолом. Має меншу в’язкість і температуру застигання ( -35ºC) і використовується для заливки трансформаторів. Він не загоряється, але є шкідливим, оскільки має високу токсичність, руйнує гуми і фарби.
Поліметилсилоксани – кремній органічні безколірні рідини, розчинні в бензолі та інших органічних розчинниках. Мають лінійну структуру молекул, стійкі у воді та спиртах. Володіють високою нагрівостійкістю (до 300ºC), температура застигання до -60ºC. Неотруйні і не викликають корозії металів, тому знайшли широке застосування. Моліметилсилоксани ПМС-1÷ПМС-100 використовують для просочування пористих матеріалів, для ізоляції в широкому діапазоні та інтервалі температур. Мають низьку гігроскопічність та гідрофобність. Добре захищають керамічні та слюдяні матеріали.
Фреони – Рідини, що можуть мати в своєму складі, крім основних (фтору і вуглецю) компонентів, такі я Cl, N, O. Для них характерні негорючість, вибухобезпечність, низька гігроскопічність, нагріво- і дугостійкість, низькі діелектричні втрати, висока стабільність при роботі з підвищеними впливами температури. Фреони володіють певною токсичністю, можуть взаємодіяти з гумовими виробами, швидко змішуються з окалиною та ржавчиною, тому потребують періодичної очистки. Взаємодія з міддю веде до потемніння поверхні.