Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
8048245.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
558.08 Кб
Скачать

56. Управління активами підприємств ресторанного господарства.

Фінансові ресурси – це грошові фонди фінансової системи, які використовуються для забезпечення безперебійного функціонування і розвитку економіки, на соціально-культурні потреби, потреби оборони й управління. Поділяються на централізовані і децентралізовані

Для розв’язання проблем формування і використання фінансових ресурсів підприємств потрібна виважена, довгострокова політика держави щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки, Економічно обґрунтоване використання податкових, інвестиційних та цінових механізмів сприятиме виходу з фінансової кризи, надходженню коштів до бюджету, збільшення дохідності підприємств ресторанного та готельного господарства.

Активи – це кошти підприємств, фірм, компаній, що відображаються в бухгалтерському балансі. Фактично це частина продуктивного капіталу, вартість якої цілком переноситься на вироблений товар і повністю повертається власникові капіталу у грошовій формі після реалізації товару . Також це може бути готівка, цінні папери, матеріально-виробничі запаси, нереалізована готова продукція, короткострокова заборгованість інших підприємств даному підприємству - тобто найбільш рухлива частина капіталу підприємства, яка легко трансформується в грошові кошти.

57. Структура та управління капіталом підприємств готельно-ресторанного господарства

Структура готельно-ресторанного господарства: адміністративна служба, ресторан, культурний центр (бізнес-центр, сервіс-служба та спортивно-оздоровчий центр), служба прийому і розміщення, служба портьє, відділ маркетингу, служба бронювання, ресторан, служба покоївок, кухня, пральня тощо. Загалом усі функціональні служби готелю підрозділяються на центри прибутку і допоміжні. За визначенням, центри прибутку продають послуги гостям і відвідувачам, приносячи прибуток. Допоміжні центри самі по собі прибуток не приносять, але забезпечують роботу перших.

58. Аналіз фінансового стану підприємств готельно-ресторанного господарства.

Доходи підприємства готельно-ресторанного господарства: номерний фонд, ресторани, казино, туристична діяльність, дохід від акцій. Витрати: виробництво послуг, адміністративні і господарські (у т.ч. інженерно-технічні) витрати, утримання персоналу, реклама, забезпечення безпеки, амортизаційні відрахування.

59. Види ризику в готельно-ресторанному бізнесі.

Види ризиків в готельно-ресторанному бізнесі:

  • невизначеність; політичний ризик; виробничий ризик;

  • комерційний ризик; фінансовий ризик; інноваційний ризик;

  • ризики зовнішньоекономічної діяльності.

60.Запобігання банкрутства підприємств готельно-ресторанного господарства

Для запобігання банкрутства підприємств готельно-ресторанного господарства доцільно і важливо постійно здійснювати аналіз беззбитковості. Результати аналізу беззбитковості необхідні у випадку, коли розпочинають новий вид господарської діяльності (вибір асортименту і випуск нової продукції, надання нового виду послуг).

    Результати аналізу беззбитковості відповідають на наступні питання.

  1. Чи зростає можливість беззбиткової роботи компанії або з часом вона зменшується?

  2. Чи покриє збільшення обсягу продажів витрати на проведення маркетингової програми?

  3. Чи збільшиться прибутковість компанії після надходження на ринок нового товару?

  4. Чи окупиться модернізація виробництва?

Аналіз беззбитковості, відомий як аналіз критичного співвідношення загального виторгу від реалізації й обсягу виробництва, використовують для визначення обсягу продажів, при якому компанія буде здатна покрити усі свої витрати без одержання прибутку.

    Аналіз беззбитковості використовують, щоб зробити оцінку:

  • початкового періоду функціонування нової компанії;

  • прибутковості нового виду послуг чи нової предметно-цільової спеціалізації продукції, товару;

  • прибутковості інвестицій при нарощуванні основного капіталу.

    Точка критичного обсягу виробництва залежить від трьох факторів:

  • продажної ціни виробленого продукту;

  • перемінних витрат виробництва, реалізації і керування;

  • фіксованих (постійних) витрат виробництва.

    Основні етапи виконання роботи зв'язані з визначенням оптимального обсягу виробництва і збуту продукції на основі наступних методів оптимізації:

  • методу розрахунку беззбитковості фірми по дохідній і видатковій частинах;

  • методу зіставлення валових показників;

  • методу зіставлення граничних показників.

    Використання перерахованих вище методів при вирішенні задачі визначення оптимального обсягу виробництва припускає ряд припущень: підприємство робить і реалізує тільки один товар; метою підприємства є максимізація прибутку в розглянутому періоді; оптимізуються тільки ціна реалізації продукції й обсяг виробництва. Передбачається, що всі інші параметри діяльності підприємства готельного (ресторанного) господарства залишаються незмінними; обсяг виробництва в розглянутий період дорівнює обсягу реалізації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]