53. Прибуток, як показник економічної ефективності підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Управління прибутком в умовах ринкових відносин

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) – це фінансовий результат, отриманий від основної діяльності підприємств. Цей прибуток визначається як різниця між виторгом від реалізації продукції (без ПДВ і акцизів) і витратами на виробництво і реалізацію, що включаються в собівартість продукції.

При визначенні прибутку від реалізації основних фондів і іншого майна підприємств для цілей оподаткування враховується різниця між продажною ціною і первісною вартістю цих фондів і майна. При цьому залишкова вартість майна обчислюється стосовно до основних фондів, не матеріальних активів і швидкозношувальних предметів.

З економічного погляду, прибуток – це джерело розвитку виробництва, створюється витратами додаткової праці, а тому він є надлишком вартості над витратами виробництва. З соціального погляду прибуток розглядається як джерело зростання багатства власника підприємства, тому його сприймають як плату за ризик і виконання функцій головного організатора виробництва. Відмінність між першим і другим поняттям прибутку полягає в тому, що першому випадку його походження пояснюють на основі трудової теорії вартості, а в другому – ринкової кон'юнктури, закону попиту і пропозиції. Якщо в економічному аспекті прибуток є такою ж складовою частиною процесу відтворення, як і витрати виробництва, то в соціальному – він є генератором капіталістичної економіки. Саме прибуток спонукає підприємця здійснювати виробництво, впроваджувати нову техніку і технологію, економити матеріальні і трудові ресурси тощо. Крім того, для отримання максимальних прибутків використовуються і неекономічні методи, зокрема штучне підвищення цін через монополізацію ринку, демпінг тощо. Щоб уникнути негативних наслідків гонитви за максимальними прибутками, необхідно сприймати їх передусім як джерело розвитку суспільного виробництва, в тому числі. матеріальні стимули цього розвитку, а не лише як засіб самозбагачення.

50. Склад і структура продукції та товарообороту в ресторанному господарстві. Порядок проведення аналізу

Валовий товарооборот – це загальний рух товарів пов'язаний з їх обміном на гроші і переходом від виробництва до споживання. Він є економічним показником що показує сукупну вартість продаж товарів і послуг. Існує річний товарообіг – загальний обсяг продажу товарів і послуг за рік між двома або декількома суб'єктами економічної діяльності у грошовому еквіваленті за один рік.

Роздрібний товарооборот становить собою кінцеву, заключну стадію в русі товарів, коли вони переходять із сфери обігу у сферу споживання. В процесі роздрібного обороту товари переходять в особисту власність споживачів, вони споживаються або утворюють споживчий фонд населення, тобто випадають із сфери громадського відтворення та перестають бути товарами. Роздрібний товарообіг як економічний показник становить собою сукупність проданих товарів, виражених в грошовій формі.

Роздрібна реалізація товару включає продаж товарів безпосередньо населенню для особистого споживання та продажу товарів організаціям, підприємствам та закладам для колективного споживання або господарських потреб. Гуртовий (оптовий) товарооборот – це реалізація товарів великими партіями для подальшого їх продажу населенню через роздрібну мережу, мережу громадського харчування, поставка товарів поза-ринкового призначення, на експорт або для подальшої переробки.

Гуртовий оборот розрізняють:

а) залежно від напрямку товарних ресурсів: - оборот по реалізації роздрібним підприємствам; - оборот по реалізації оптовим та іншим оптовим покупцям, в тому числі внутрішньофірмовий (колишній внутрішньосистемний) оборот; - поставка на експорт; б) залежно від організації форм товароруху: - складський оборот – реалізація товарів із складів оптових підприємств; - транзитний оборот – реалізація товарів зі складів підприємств постачальників, минаючи склади оптових підприємств, який у свою чергу ділиться на два:

• оборот з участю в розрахунках за товар; • оборот без участі в розрахунках (оборот, який організується).

План оптового товарообігу включає три розділи: - план оптового товарообігу за видами та формами товароруху; - план товарних запасів; - план надходження (завозу) та закупки товарів.

При плануванні оптового товарообігу здійснюється балансове ув'язування окремих його елементів за формулою: Зп + Нпр + Нопт + Німп + ПВ = Рр+ Рпр + Ре + Дв + Зк, де Зп – запаси на початок періоду; Нпр – надходження від промислових підприємств; Нопт – надходження від оптових підприємств; Німп – надходження за імпортом; ПВ – повертання від покупців; Рр – реалізація роздрібним підприємствам; Рпр – реалізація позаринковим підприємствам; Ре – реалізація на експорт; Дв – документована витрата та втрати; Зк – запаси на кінець періоду.