1. Поняття ринку кулінарної продукції та послуг. Основні елементи ринку: товарна пропозиція, попит населення, ціна товару

Серед величезної кількості задач, які необхідно вирішувати при організації діяльності з підвищення якості послуг в підприємствах готельно-ресторанного господарства, це:

• створення системи податкових пільг для пріоритетного розвитку готельної матеріальної бази; удосконалювання системи інформаційного забезпечення; впровадження прогресивних технологій обслуговування; створення спеціальних програм, розрахованих на постійних клієнтів готелю; проведення сучасної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

В умовах прискорення темпів розвитку будівництва нових і реконструкції діючих об'єктів готельної сфери надзвичайно важливою передумовою до розвитку індустрії гостинності є поліпшення законодавчого регулювання готельного сектору в частині загальнодержавних податків і обов'язкових платежів, що лягають непомірним тягарем на собівартість послуг.

податковий тиск породжує збільшення витрат підприємницької діяльності, а це, у свою чергу, – збільшення ціни, податкове законодавство не враховує специфіки готельних підприємств, яким у процесі здійснення підприємницької діяльності необхідні часті поліпшення основних фондів, а саме – реконструкція, модернізація і т.п.

Основною умовою діяльності суб'єктів підприємництва є реалізація на спеціальній території інвестиційного проекту, що розглядається і затверджується місцевим органом самоврядування або спеціально уповноваженим органом. Такі підприємства звільняються від сплати зборів у Державний інноваційний фонд і плати за землю протягом п’яти років на період освоєння земельної ділянки.

На сьогодні в Україні, і зокрема в Києві наростає ділова активність та збільшується кількість туристів. З одного боку, це позитивне явище, але, з іншого, майже весь потік приходиться на короткий сезон. Проблема в тому, що при таких великих обсягах рівень сервісу обов’язково падає.

3. Характеристика окремих розділів бізнес-плану підприємств готельно-ресторанного бізнесу

Метою типового бізнес-плану є найкраще представлення підприємства готельно-ресторанного бізнесу можливим інвесторам для залучення капіталу в розмірах достатніх для нормального продовження фінансово-господарської діяльності, заснованої на прогресивній виробничо-комерційній ідеї на основі маркетингових досліджень.

Основні розділи бізнесу-плану закладу ресторанного чи готельного господарства: резюме, юридичний статус підприємства; основні напрямки і цілі діяльності закладу; історична довідка діяльності підприємства; характеристика виробничих площ та існуючого обладнання; вид бізнесу закладу; опис продукції та перспективи її вдосконалення; ринки та характеристика конкурентного середовища; план маркетингової діяльності закладу; план виробничої діяльності підприємства; організаційно-управлінський план підприємства; фінансовий план закладу; оцінка та страхування ризику.

2. Ціноутворення на послуги підприємств готельного господарства

За ринкових умов господарювання можуть застосовуватися різноманітні методи ціноутворення. 1. Розрахунок ціни за методом «середні витрати плюс прибуток» є найпростішим і широко застосовуваним. 2. Розрахунок ціни на підставі цільового прибутку вважається різновидом методики визначення ціни на засаді середніх витрат . 3. Установлення ціни на засаді суб'єктивної цінності товару здійснюється з урахуванням потенційного попиту. 4. Метод ціноутворення «за рівнем поточних цін» полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів. 5. Установлення ціни на підставі результатів закритих торгів є різновидом методу «за рівнем поточних цін» і застосовується з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції 6. Метод ціноутворення «за рівнем попиту» передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. 7. Метод установлення ціни за місцем походження товару полягає в тім, що товар передається транспортній організації за умови «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця 8. Метод установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця

9. Застосування методу встановлення зональних цін полягає в тім, що підприємство виокремлює кілька зон, у межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспортних витрат.10. Метод установлення ціни стосовно базисного пункту характеризується тим, що продавець вибирає конкретний район за базисний і збирає з усіх замовників транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару.11. Метод встановлення цін із прийняттям на себе витрат на поставку означає, що підприємство частково чи повністю бере на себе фактичні витрати на доставку товару з метою стимулювання надходження замовлень від покупців.12. За встановлення цін зі знижками підприємство-продавець змінює свою вихідну ціну та встановлює певну знижку з неї, ураховуючи дострокову оплату рахунків, закупівлю великого обсягу продукції або позасезонну її закупівлю тощо. Це дає змогу підприємству підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом року.