21.Зміст, завдання та методи оперативного планування

Оперативне планування — це поточна діяльність планово-виробничих служб підприємства впродовж короткого періоду часу, повязана з розподілом робіт між стуктурними розділами, забеспечення їх необхідними ресурсами, оперативним регулюванням виробничого процесу для реалізації поставлених завдань.

Оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з іншого — виступає як засіб виконання довго-, середньо-, та короткострокових планів — один із важелів поточного управління виробництвом. Вимоги до оперативного планування в динамічних умовах ринкового середовища суттєвим чином зростають.

Виділяють 3 завдання оперативного планування:

1. забеспечення ритмічності виробництва відповідно до встановлених обсягів і номенклатури, а також терміну виготовлення і поставки продукції споживачам

2. забеспечення максимальної безперервності виробництва тобто забеспечення найменшої тривалості виробничого циклу

3. забеспечення рівномірності та комплексності завантаження та устаткування, працівників і площ.

Оперативне планування поєднує в собі два напрями роботи. Перший напрям, у рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення та випуску продукції, називається календарним плануванням. Другий напрям включає в себе роботи, які необхідні для безперечного оперативного обліку, контролю та регулювання виконання оперативних планів та ходу виробництва. Цей напрям дістав назву диспетчеризації.

22.Система оперативного планування виробництва

Оперативне планування — це поточна діяльність планово-виробничих служб підприємства впродовж короткого періоду часу, повязана з розподілом робіт між стуктурними розділами, забеспечення їх необхідними ресурсами, оперативним регулюванням виробничого процесу для реалізації поставлених завдань.

В практиці господарювання розрізняють три основні системи оперативного планування:

1) подетальну, 2) комплектну, 3) на замовлення.

Подетальна система за планово-облікову одиницю використовується деталь певного найменування. Найбільш поширеними різновидами подетальної системи є:

- Складська система, за якої рівень завантаження та рівномірність випуску продукції визначаються необхідністю підтримання складських запасів певних розмірів.

- Система планування за нормами технологічних запасів, встановлення постійної насиченості усіх стадій виробничого процесу необхідними запасами напівфабрикатів

- Система планування за строками подачі, в основі якої знаходяться встановлені строки запуску та випуску партій деталей з урахуванням їх технологічних запасів та строків міжцехових подач.

- Система планування за тактом потоку базується на синхронізації діяльності всіх виробничих підрозділів і встановленні єдиного такту випуску готової продукції.

Комплектна система за планово-облікову одиницю приймається об’єднаний за певними ознаками комплект деталей (вузлів). Найбільш поширеними її підсистемами є:

1) комплектно-вузлова - за планово-облікову одиницю має вузловий комплект, до якого входять деталі одного складального вузла.

2) комплектно-групова застосовується в тих випадках, коли в-ся деталі (вузли), що мають загальний техн. процес, однакову періодичність запуску-випуску та строки подачі на наступну стадію.

3) машинокомплектна - планово-обліковою одиницею є машинокомплект

Система оперативного планування на замовлення характеризується встановленням конкретних строків запуску-випуску виробів по кожному замовленню. Замовлення і є планово-обліковою одиницею для підприємства в цілому, а для окремих цехів – комплекти деталей, вузлів для певних замовлень.

Застосовується ця система в одиничному та дрібносерійному виробництвах, де практикуються дрібні й різноманітні замовлення. Її особливість полягає в тому, що охоплюється весь процес виконання замовлення: від підготовки виробництва до випуску готового виробу.