- •1.Дайте загальне визначення міжнародного торгового права
- •2. Дайте визначення предмету і методу міжнародного торгового права.
- •4.Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного приватного права.
- •5. Порівняйте предмет правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •6. Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •7. Визначить особливості відносин, що регулюютьcя міжнародним торговим правом.
- •8. Порівняйте внутрішньодержавне та міжнародне регулювання міжнародних торгових відносин.
- •9. Зробіть класифікацію джерел міжнародного торгового права.
- •10. Дайте характеристику міжнародних звичаїв та узвичаєнь як джерел правового регулювання міжнародних торгових відносин.
- •11. Визначить поняття міжнародної уніфікації торгового права.
- •12. Визначить види міжнародної уніфікації торгового права.
- •1. За предметом правового регулювання норми поділяють на 3 види:
- •2. За характером дії:
- •3. За територіальною дією:
- •Визначить основне призначення юнсітрал та основні конвенції, розроблені цією комісією.
- •Визначить основне призначення Міжнародної Торгової Палати та основні документи, розроблені нею.
- •Дайте характеристику Lex mercatoria як джерела міжнародного торгового права.
- •Порівняйте міжнародну уніфікацію правового статусу суб’єктів міжнародного торгового обороту в єс та снд.
- •17.Який порядок визнання юридичної особи, легалізованої в інший державі, встановлений в сша?
- •18.Який порядок визнання юр.Особи ,легалізованої в іншій державі,встановлений в континентальних європейських країнах?
- •19. Зробіть загальну класифікацію суб’єктів міжнародного торгового обороту.
- •20.Зробіть класифікацію об’єктів міжнародного торгового обороту
- •21. Визначить особливості товарів як об’єктів міжнародного торгового обороту.
- •22. Визначить особливості результатів інтелектуальної діяльності як об’єкту міжнародного торгового обороту.
- •23. Визначить особливості послуг як об’єкту міжнародного торгового права.
- •24. Визначить поняття міжнародної торгової угоди та джерела регулювання міжнародних торгових угод.
- •25.Визначить принципи укладення міжнародних торгових угод.
- •26. Дайте загальну характеристику правового регулювання міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •27. Визначить основні джерела правового
- •28. Визначить поняття та особливості правового регулювання міжнародного торгового посередництва.
- •29. Визначить умови застосування Віденської конвенції (1980р.).
- •30.Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний факторинг.
- •31.Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •Визначіть зміст договору лізингу.
- •34. Визначіть зміст договору франчайзингу.
- •35. Порівняйте порядок обмеження дії Конвенції про міжнародний факторинг та Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •36. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного лізингу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки).
- •37. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов’язки).
- •37 Визначіть суб'єктів-учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов'язки).
- •38. Визначіть суб'єктів - учасників правовідносин за договором міжнародного франчайзиніу (як вони називаються, їх основні права і обов'язки).
- •39. Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором кредитового переказу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •40. Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного акредитиву (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •46. Як ступінь індивідуалізації товару впливає на порядок розподілу ризиків між покупцем та продавцем в міжнародному торговому праві?
- •47. Що є засобами індивідуалізації товару?
- •48. Як оцінює міжнародна арбітражна практика вимогу однієї із сторін договору купівлі-продажу щодо обов’язкового готівкового розрахунку?
- •49. Як міжнародна арбітражна практика визнає виконання зобов’язань в іншій валюті, ніж це передбачено в контракті?
- •50. Який порядок допуску до здійснення підприємницької діяльності на своїй території встановлюють держави для іноземних приватних підприємців?
- •51. В чому полягає зміст презумпції обізнаності покупця в міжнародному торговому праві?
- •52. В чому полягають особливості порядку тлумачення договору за Віденською конвенцією1985 р.?
- •53. На які контракти не розповсюджується дія Віденської конвенції 1985 р.?
- •В чому полягають особливості порядку визначення форми договору за Віденською конвенцією1985 р.?
- •Як розв'язується конфлікт норм міжнародного та національного права у міжнародному торговому праві?
- •Які акти Співтовариства набувають все більшого значення в європейській уніфікації торгового права? Поясніть чому.
- •57.Для яких підприємств вимагається спеціальна процедура допущення до господарської діяльності на території іноземної держави?
- •4. В чому полягають особливості держави як суб’єкта міжнародного торгового обороту?
- •В чому полягають особливості цінних паперів як об'єктів міжнародного торгового обороту?
- •60. Який орган (комісія) розробив Конвенцію про міжнародний фінансовий лізинг і Конвенцію про міжнародний факторинг?
- •61. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний факторинг?
- •62. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг?
- •63. Що передбачає договір міжнародного кредитового переказу?
- •64. Які основні джерела правового регулювання міжнародного факторингу в Україні?
- •65 Які основні джерела правового регулювання міжнародного кредитового переказу в Україні?
- •66 Які основні джерела правового регулювання міжнародного фінансового лізингу в Україні?
- •67 Які основні джерела правового регулювання міжнародного франчайзингу в Україні?
- •68 Які основні джерела правового регулювання міжнародних розрахунків у формі акредитиву в Україні?
17.Який порядок визнання юридичної особи, легалізованої в інший державі, встановлений в сша?
У США іноземна юридична особа визнається лише у випадку, якщо вона набула права юридичної особи в державі, яка офіційно визнана даною державою. При цьому, однак, якщо, наприклад, у США суди першої інстанції відмовляють у визнанні іноземних юридичних осіб, посилаючись на те, що дані суб'єкти були створені відповідно до правової системи держави, суверенітет якої не визнаний США то вищі судові інстанції не визнають такого аргументу оскільки підтримка такої позиції призвела б до створення ситуації правової невизначеності і нестабільності міжнародного торгового обороту.
У США під іноземною корпорацією розуміються не тільки юридичні особи, зареєстровані за межами США, але і корпорації, зареєстровані в іншому штаті, оскільки кожен штат США має свій закон про корпорації.
Законодавство практично всіх держав встановлює обов'язкову вимогу щодо реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Зазвичай така реєстрація здійснюється в торгових реєстрах, що ведуться судовими або адміністративними органами. Так в США - адміністративними або судовими органами штатів.
18.Який порядок визнання юр.Особи ,легалізованої в іншій державі,встановлений в континентальних європейських країнах?
Визнання державою правоздатності іноземних юридичних і фізичних осіб є необхідним умовою для можливості здійснення цими особами угод з суб'єктами даної держави, а також для здійснення ними діяльності на території цієї держави.
При цьому відносно фізичних осіб законодавство практично всіх держав, як і Україна, надають донним суб'єктам такі ж цивільні права (на відміну від політичних прав), як і громадянам (підданим) цієї держави, встановлюючи, однак, певні умови при вчинення іноземними фізичними особами угод певної категорії. Причому стосовно до вчинення разових міжнародних торгових угод зазвичай не вимагається дотримання будь-яких формальностей. Однак у випадку, якщо ця особа планує здійснювати господарську діяльність на території відповідної держави, більшість національних правових систем вказують на необхідність отримання посвідки на проживання (дозволу на постійне перебування) в даній країні, а також обов'язкова реєстрація як купця (комерсанта).
Проблема визнання правоздатності іноземних юридичних осіб має більш складну історію. Це пов'язано з тим, що перші юридичні особи могли створюватися лише на основі спеціальних актів органів державної влади, в силу чого самостійна правосуб'єктність даних осіб розглядалася як особливий дар з боку держави. Тому іноземні юридичні особи могли визнаватися на території іншої держави лише в силу спеціального визнання з боку цієї держави, за допомогою якого дане конкретне держава як би визнавало «право», надане іншою владою.
У силу цього національні доктрини по-різному ставляться до проблеми визнання іноземних юридичних осіб.
У деяких державах (насамперед у Великобританії та США, Україна) іноземна юридична особа визнається лише у випадку, якщо вона набула права юридичної особи в державі, яка офіційно визнана даною державою. В Україні державне визнання та допуск суб’єктів підприємництва на національній території відбувається шляхом державної реєстрації іноземних суб’єктів, який має явочний порядок.
В інших державах (наприклад у Франції) юридичні особи іноземних держав визнаються тільки лише на підставі укладеного міжнародного договору з цією державою.
У третій групі держав питання про визнання іноземних юридичних осіб ставиться в залежність від дотримання принципу взаємності. При цьому взаємність стосується не тільки самого факту взаємного визнання юридичних осіб, але також і збігу об’єму правоздатності для даного виду юридичної особи в обох державах.
