- •1.Дайте загальне визначення міжнародного торгового права
- •2. Дайте визначення предмету і методу міжнародного торгового права.
- •4.Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного приватного права.
- •5. Порівняйте предмет правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •6. Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •7. Визначить особливості відносин, що регулюютьcя міжнародним торговим правом.
- •8. Порівняйте внутрішньодержавне та міжнародне регулювання міжнародних торгових відносин.
- •9. Зробіть класифікацію джерел міжнародного торгового права.
- •10. Дайте характеристику міжнародних звичаїв та узвичаєнь як джерел правового регулювання міжнародних торгових відносин.
- •11. Визначить поняття міжнародної уніфікації торгового права.
- •12. Визначить види міжнародної уніфікації торгового права.
- •1. За предметом правового регулювання норми поділяють на 3 види:
- •2. За характером дії:
- •3. За територіальною дією:
- •Визначить основне призначення юнсітрал та основні конвенції, розроблені цією комісією.
- •Визначить основне призначення Міжнародної Торгової Палати та основні документи, розроблені нею.
- •Дайте характеристику Lex mercatoria як джерела міжнародного торгового права.
- •Порівняйте міжнародну уніфікацію правового статусу суб’єктів міжнародного торгового обороту в єс та снд.
- •17.Який порядок визнання юридичної особи, легалізованої в інший державі, встановлений в сша?
- •18.Який порядок визнання юр.Особи ,легалізованої в іншій державі,встановлений в континентальних європейських країнах?
- •19. Зробіть загальну класифікацію суб’єктів міжнародного торгового обороту.
- •20.Зробіть класифікацію об’єктів міжнародного торгового обороту
- •21. Визначить особливості товарів як об’єктів міжнародного торгового обороту.
- •22. Визначить особливості результатів інтелектуальної діяльності як об’єкту міжнародного торгового обороту.
- •23. Визначить особливості послуг як об’єкту міжнародного торгового права.
- •24. Визначить поняття міжнародної торгової угоди та джерела регулювання міжнародних торгових угод.
- •25.Визначить принципи укладення міжнародних торгових угод.
- •26. Дайте загальну характеристику правового регулювання міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •27. Визначить основні джерела правового
- •28. Визначить поняття та особливості правового регулювання міжнародного торгового посередництва.
- •29. Визначить умови застосування Віденської конвенції (1980р.).
- •30.Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний факторинг.
- •31.Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •Визначіть зміст договору лізингу.
- •34. Визначіть зміст договору франчайзингу.
- •35. Порівняйте порядок обмеження дії Конвенції про міжнародний факторинг та Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •36. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного лізингу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки).
- •37. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов’язки).
- •37 Визначіть суб'єктів-учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов'язки).
- •38. Визначіть суб'єктів - учасників правовідносин за договором міжнародного франчайзиніу (як вони називаються, їх основні права і обов'язки).
- •39. Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором кредитового переказу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •40. Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного акредитиву (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •46. Як ступінь індивідуалізації товару впливає на порядок розподілу ризиків між покупцем та продавцем в міжнародному торговому праві?
- •47. Що є засобами індивідуалізації товару?
- •48. Як оцінює міжнародна арбітражна практика вимогу однієї із сторін договору купівлі-продажу щодо обов’язкового готівкового розрахунку?
- •49. Як міжнародна арбітражна практика визнає виконання зобов’язань в іншій валюті, ніж це передбачено в контракті?
- •50. Який порядок допуску до здійснення підприємницької діяльності на своїй території встановлюють держави для іноземних приватних підприємців?
- •51. В чому полягає зміст презумпції обізнаності покупця в міжнародному торговому праві?
- •52. В чому полягають особливості порядку тлумачення договору за Віденською конвенцією1985 р.?
- •53. На які контракти не розповсюджується дія Віденської конвенції 1985 р.?
- •В чому полягають особливості порядку визначення форми договору за Віденською конвенцією1985 р.?
- •Як розв'язується конфлікт норм міжнародного та національного права у міжнародному торговому праві?
- •Які акти Співтовариства набувають все більшого значення в європейській уніфікації торгового права? Поясніть чому.
- •57.Для яких підприємств вимагається спеціальна процедура допущення до господарської діяльності на території іноземної держави?
- •4. В чому полягають особливості держави як суб’єкта міжнародного торгового обороту?
- •В чому полягають особливості цінних паперів як об'єктів міжнародного торгового обороту?
- •60. Який орган (комісія) розробив Конвенцію про міжнародний фінансовий лізинг і Конвенцію про міжнародний факторинг?
- •61. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний факторинг?
- •62. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг?
- •63. Що передбачає договір міжнародного кредитового переказу?
- •64. Які основні джерела правового регулювання міжнародного факторингу в Україні?
- •65 Які основні джерела правового регулювання міжнародного кредитового переказу в Україні?
- •66 Які основні джерела правового регулювання міжнародного фінансового лізингу в Україні?
- •67 Які основні джерела правового регулювання міжнародного франчайзингу в Україні?
- •68 Які основні джерела правового регулювання міжнародних розрахунків у формі акредитиву в Україні?
9. Зробіть класифікацію джерел міжнародного торгового права.
1. Джерела між-го публічного права. До них відносяться: між/ні конвенції (н-д, Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.) та рішення між/их організацій. У своїй сукупності вони складають так зване «soft law» (м’яке право).
2. Нове lex mercatoria (з-ни торгівлі). До них відносять: звичаї між/го торгового обороту; уніфіковані акти; типові контракти; загальні умови контрактів, правочинів (формуляри); ін. новітні джерела.
10. Дайте характеристику міжнародних звичаїв та узвичаєнь як джерел правового регулювання міжнародних торгових відносин.
Правовий звичай міжнародної торгівлі – це норма поведінки, яка сформувалася на основі однакової звичаєвої поведінки суб'єктів міжнародних комерційних відносин і визнання ними її загальнообов'язковості, регулює вказані відносини шляхом встановлення: взаємних прав та обов’язків у договірних відносинах, а у недоговірних – параметрів функціонування господарюючих суб'єктів, додержання яких є необхідною передумовою їх участі у договірних міжнародних комерційних відносинах, та зовнішніх стандартів поведінки, які є виявом справедливої міри свободи і рівності учасників вказаних відносин, і, як правило, формально визначена в актах міжнародних організацій.
Між-ні звичаї є обов'язковими для застосування, якщо: 1) норми законодавства безпосередньо відсилають до них; 2) сторони під час укладення контракту дійшли згоди регулювати свої відносини певним звичаєм. Якщо ж відносини між сторонами не врегульовані законодавством та умовами контракту, суд, вирішуючи спірне питання, може також застосовувати торговельні звичаї. Зазначене закріплено, зокрема, в ч. 4 ст. 28 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24 лютого 1994 р.
Від міжнародних звичаїв слід відрізняти узвичаєння, зокрема міжнародного торговельного обігу, тобто практику міжнародної торгівлі. Узвичаєність міжнародної торгівлі – це норма, яка утворилася в результаті визнання учасниками міжнародних комерційних відносин загальнообов'язковості однакової звичаєвої поведінки, регулює міжнародні комерційні відносини шляхом встановлення раціонального порядку виконання певного зобов'язання і не володіє, за загальним правилом, ознакою формальної визначеності.
Від міжнародних звичаїв слід відрізняти узвичаєння, зокрема міжнародного торговельного обігу, тобто практику міжнародної торгівлі. Ці правила хоч і виражають волю учасників правовідносин та використовуються у міжнародній торгівлі, банківській справі, в морських перевезеннях, у морських портах, проте вони не є правовими нормами. Узвичаєння можуть регулювати взаємовідносини лише в тих випадках, коли сторони в якійсь формі визнали за необхідне застосувати певне правило поведінки. Вони можуть використовуватися для тлумачення юридичних угод. Загалом, узвичаєння не є джерелом міжнародного приватного права.