- •1.Дайте загальне визначення міжнародного торгового права
- •2. Дайте визначення предмету і методу міжнародного торгового права.
- •4.Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного приватного права.
- •5. Порівняйте предмет правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •6. Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •7. Визначить особливості відносин, що регулюютьcя міжнародним торговим правом.
- •8. Порівняйте внутрішньодержавне та міжнародне регулювання міжнародних торгових відносин.
- •9. Зробіть класифікацію джерел міжнародного торгового права.
- •10. Дайте характеристику міжнародних звичаїв та узвичаєнь як джерел правового регулювання міжнародних торгових відносин.
- •11. Визначить поняття міжнародної уніфікації торгового права.
- •12. Визначить види міжнародної уніфікації торгового права.
- •1. За предметом правового регулювання норми поділяють на 3 види:
- •2. За характером дії:
- •3. За територіальною дією:
- •Визначить основне призначення юнсітрал та основні конвенції, розроблені цією комісією.
- •Визначить основне призначення Міжнародної Торгової Палати та основні документи, розроблені нею.
- •Дайте характеристику Lex mercatoria як джерела міжнародного торгового права.
- •Порівняйте міжнародну уніфікацію правового статусу суб’єктів міжнародного торгового обороту в єс та снд.
- •17.Який порядок визнання юридичної особи, легалізованої в інший державі, встановлений в сша?
- •18.Який порядок визнання юр.Особи ,легалізованої в іншій державі,встановлений в континентальних європейських країнах?
- •19. Зробіть загальну класифікацію суб’єктів міжнародного торгового обороту.
- •20.Зробіть класифікацію об’єктів міжнародного торгового обороту
- •21. Визначить особливості товарів як об’єктів міжнародного торгового обороту.
- •22. Визначить особливості результатів інтелектуальної діяльності як об’єкту міжнародного торгового обороту.
- •23. Визначить особливості послуг як об’єкту міжнародного торгового права.
- •24. Визначить поняття міжнародної торгової угоди та джерела регулювання міжнародних торгових угод.
- •25.Визначить принципи укладення міжнародних торгових угод.
- •26. Дайте загальну характеристику правового регулювання міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •27. Визначить основні джерела правового
- •28. Визначить поняття та особливості правового регулювання міжнародного торгового посередництва.
- •29. Визначить умови застосування Віденської конвенції (1980р.).
- •30.Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний факторинг.
- •31.Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •Визначіть зміст договору лізингу.
- •34. Визначіть зміст договору франчайзингу.
- •35. Порівняйте порядок обмеження дії Конвенції про міжнародний факторинг та Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •36. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного лізингу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки).
- •37. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов’язки).
- •37 Визначіть суб'єктів-учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов'язки).
- •38. Визначіть суб'єктів - учасників правовідносин за договором міжнародного франчайзиніу (як вони називаються, їх основні права і обов'язки).
- •39. Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором кредитового переказу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •40. Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного акредитиву (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •46. Як ступінь індивідуалізації товару впливає на порядок розподілу ризиків між покупцем та продавцем в міжнародному торговому праві?
- •47. Що є засобами індивідуалізації товару?
- •48. Як оцінює міжнародна арбітражна практика вимогу однієї із сторін договору купівлі-продажу щодо обов’язкового готівкового розрахунку?
- •49. Як міжнародна арбітражна практика визнає виконання зобов’язань в іншій валюті, ніж це передбачено в контракті?
- •50. Який порядок допуску до здійснення підприємницької діяльності на своїй території встановлюють держави для іноземних приватних підприємців?
- •51. В чому полягає зміст презумпції обізнаності покупця в міжнародному торговому праві?
- •52. В чому полягають особливості порядку тлумачення договору за Віденською конвенцією1985 р.?
- •53. На які контракти не розповсюджується дія Віденської конвенції 1985 р.?
- •В чому полягають особливості порядку визначення форми договору за Віденською конвенцією1985 р.?
- •Як розв'язується конфлікт норм міжнародного та національного права у міжнародному торговому праві?
- •Які акти Співтовариства набувають все більшого значення в європейській уніфікації торгового права? Поясніть чому.
- •57.Для яких підприємств вимагається спеціальна процедура допущення до господарської діяльності на території іноземної держави?
- •4. В чому полягають особливості держави як суб’єкта міжнародного торгового обороту?
- •В чому полягають особливості цінних паперів як об'єктів міжнародного торгового обороту?
- •60. Який орган (комісія) розробив Конвенцію про міжнародний фінансовий лізинг і Конвенцію про міжнародний факторинг?
- •61. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний факторинг?
- •62. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг?
- •63. Що передбачає договір міжнародного кредитового переказу?
- •64. Які основні джерела правового регулювання міжнародного факторингу в Україні?
- •65 Які основні джерела правового регулювання міжнародного кредитового переказу в Україні?
- •66 Які основні джерела правового регулювання міжнародного фінансового лізингу в Україні?
- •67 Які основні джерела правового регулювання міжнародного франчайзингу в Україні?
- •68 Які основні джерела правового регулювання міжнародних розрахунків у формі акредитиву в Україні?
В чому полягають особливості порядку визначення форми договору за Віденською конвенцією1985 р.?
Віденська конвенція не визначає жодних вимог до форми договору міжнародної купівлі-продажу. Стаття 11 передбачає, що не потрібно ні якої письмової угоди для укладення договору. Договір може укладатись і підтверджуватись як в письмовій і усній формі, так і шляхом здійснення дій, які свідчать про намір сторін його укласти. Укладення договору може бути доведено будь-яким іншим способом, в тому числі на основі свідчень свідків. Тим не менш, якщо укладений письмовий договір, то його зміна або розірвання за згодою сторін також повинні здійснюватись у письмовій формі, так як в К. передбачає, що договір не може змінений або розірваний іншим способом.
Правила цієї статті суперечать імперативним приписам націон. закон-втв деяких держав. Для того аби ці держави могли стати учасником Конвенції їм надається право зробити відповідне застереження.
Також К. містить положення за яким письмовою формою в рівній мірі вважаються також передача по телеграфу або телетайпу. Ці засоби передачі волі сторін на відстані вже традиційно визнаються в міжнародному торговому обороті як письмова форма. Однак не прийнято рішення про знак рівності між письмовою формою і електронною поштою. Також відповідно до положень К. не вважається письмовою формою повідомлення по факсу.
Важливим лишається питання з’ясувати чи можуть відступити сторони в договорі від положень про визначення письмової форми, оскільки всі статті К. є диспози-тивними, з іншої сторони це положення слугує цілям забезпечення однакового розуміння визначень, які містяться в Конвенції.
Як розв'язується конфлікт норм міжнародного та національного права у міжнародному торговому праві?
Норми міжнародного права мають пріоритет над національними нормами. Міжнародні норми є універсальними. Держави, приєднуючись до міжнародних договорів, цим самим погоджуються на застосування цього акту. Вони можуть ввести ці положення у внутрішнє законодавство, або зробити посилання на необхідність застосування такого акту. Національні норми повинні не суперечити міжнародним. Деякі національні норми формуються на основі міжнародних. У разі конфлікту між національною та міжнародною нормою, то перевага віддається міжнародній. В деяких країнах національні нормативно-правові акти містять положення про те, що якщо міжнародні договори передбачаються інший спосіб врегулювання певних відносин, то застосовуються саме міжнародна норма. Може також передбачатись, що якщо міжнародна норма суперечить основному законові країни, то до її застосування необхідно внести відповідні зміни до конституції. Виділяють ще такий конфлікт, коли норма міжнародного права носить диспозитивний характер, а норма національного-імперативний. В такому випадку перевагу має нац. Норма.
Які акти Співтовариства набувають все більшого значення в європейській уніфікації торгового права? Поясніть чому.
Взагалі можна сказати , що на універсальному рівні уніфікації як такої не існує. Існує на регіональному рівні в двох напрямках: уніфікація СНД, уніфікація ЄС. Недоліками уніфікації СНД є те,Ю що вона носить рекомендаційний характер, якого країни часто не дотримуються. Недоліками уніфікації Єс є те, що там існують лише окремі питання, де особлива увага приділяється статусу агента.
Уніфікація у праві ЄС здійснюється 2 способами:за допомогою класичних міжнародних договорів(конвенцій),прийняття актів органами ЄС.
В основному в рамках ЄС приймаються акти трьох видів: положення, директиви, рішення. Найбільшу юридичну силу мають положення. Вони встановлюють норми права, які діють в усіх державах ЄС. Директиви формують норми, які діють в рамках ЄС,однак залишають державам право самостійно імплементувати норми директив в своє національне законодавство. Що стосується рішень, то вони являються скоріше адміністративними актами аніж актами законодавства, оскільки вони не є спільною нормою права ЄС, а можуть встановлювати заборону здійснювати певні дії, конкретним державам. Все більшого значення в в європейській уніфікації відіграють положення ЄС, оскільки саме вони встановлюють норми права, які мають юридичну силу в усіх країна ЄС ,завдяки чому і відбувається уніфікація в міжнародній торгівлі.
