25.Визначить принципи укладення міжнародних торгових угод.

Міжнародним інститутом уніфікації приватного права розроблено Принципи міжнародних комерційних договорів, які на сьогоднішній день діють в редакції 2004 року.

Даний документ зазначає про такі принципи укладення договору:

- принцип свободи договору – передбачає, що сторони вільні вступати в договір і визначати його зміст;

- принцип свободи форми – договір, заяви або інші дії не повинні бути здійснені або підтверджені в будь-якій особливій формі;

- принцип обов’язковості договору – договір, укладений в належній формі, є обов’язковим для сторін;

- принцип добросовісності і чесної ділової практики – згідно з яким кожна сторона зобов’язана діяти у відповідності з добросовісністю і чесною діловою практикою;

- принцип належного виконання договору – передбачає, виконання договору в встановлений строк, у встановленому місці, оплата у встановленому порядку і встановленою валютою;

- принцип звільнення від відповідальності за невиконання договору – сторона звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що невиконання було викликано непереборною силою (форс-мажором)

- принцип відшкодування завданих збитків – будь-яке невиконання договору дає постраждалій стороні право на відшкодування збитків;

- принцип зарахування виконання – якщо дві сторони повинні сплатити одна одній кошти або здійснити інше однорідне виконання, будь-яка з них може зарахувати своє зобов'язання проти зобов’язання свого боржника.

26. Дайте загальну характеристику правового регулювання міжнародної купівлі-продажу товарів.

Міжнародна купівля-продаж товарів регулюється Конвенцією ООН 80 р.

Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах:

a) коли ці держави є Договірними державами; або

b) коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право

Договірної держави. не застосовується до продажу:

a) товарів, придбаних для особистого, сімейного чи домашнього використання, крім випадків, коли продавець у будь-який час до чи в момент укладення договору не знав і не міг знати, що товари придбані для такого використання;

b) з аукціону;

c) у порядку виконавчого провадження чи іншим чином згідно із законом;

d) фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів та грошей;

e) суден водного й повітряного транспорту, а також суден на повітряній подушці;

f) електроенергії.

Ця Конвенція регулює тільки укладення договорів купівлі-продажу та ті права й зобов'язання продавця і покупця, які випливають з такого договору. Зокрема, оскільки інше безпосередньо не передбачено Конвенцією, вона не стосується:

a) дійсності самого договору, чи яких-небудь його положень,чи будь-якого звичаю;

b) наслідків, які може мати договір щодо права власності на проданий товар.Також регулює загальний порядок укладення договорів-оферта,акцет(так само як за ЦКУ)