21. Визначить особливості товарів як об’єктів міжнародного торгового обороту.

Товар (речі, майно) – це предмети матеріального світу або в їх природньому стані, добутому в природньому середовищі (вугілля, нафта, газ), або у переробленому вигляді, тобто такі, які потрапили під вплив людини. Товар як об’єкт міжнародного торгового обігу можна охарактеризувати з використанням різних критеріїв (родових ознак), а саме: кількісних та якісних характеристик, ціни, країни походження, можливості утилізації тощо. Кількісні характеристики товару залежать від номенклатури товару і відображаються в одиницях виміру та загальній кількості. Одиниця виміру товару, за якою встановлюється ціна, залежить від характеру товару, а також від практики, що склалася в торгівлі товарами даного виду на світовому ринку. Окрему увагу необхідно звернути на встановлену «Систему мір і ваги», тому що вона може бути метричною або національною (США, Канада)

Якість можна визначити відповідно до: стандартів, технічних умов, специфікацій, зразка, попереднього огляду, вмісту окремих речовин у товарі, виходу готового продукту, тощо.

Ціна товару може виражатися в абсолютних величинах, або вказується спосіб її визначенніня (наприклад, може прийматися до уваги вартість кави на Лондонській товарній біржі на певне число певного року).

Для індивідуалізації товару також можуть використовуватися:

• Охороноздатні позначки (зареєстрований товарний знак)

• Необороноздатне маркування на самому товарі або упаковці (етикетка, клеймо, тавро).

Для уніфікації кодування товарів у світі було розроблено і підписано Конвенцію про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, 1983 р. У Конвенції установлено, що країни ,які її застосовують, не можуть змінити класифікацію товарів і їхній код у межах перших шести знаків. Таким чином, створюється основа для доволі точного опису товарів виходячи з їх об’єктивних характеристик, відображених у Гармонізованій системі.

22. Визначить особливості результатів інтелектуальної діяльності як об’єкту міжнародного торгового обороту.

Результати інтелектуальної діяльності – виключне право фізичної або юридичної особи на результати інтелектуальної діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації товарів, виконуваних робіт або послуг, що надаються .

«Інтелектуальна власність» включає права, що відносяться до:

- літературних, художніх і наукових творів;

- виконавської діяльності артистів, звукозапису.

- винаходів;

- наукових відкриттів;

- промислових зразків;

- товарних знаків, фірмових найменувань та комерційних позначень;

-захисту проти недобросовісної конкуренції, а також всі інші права, що стосуються інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній-ний областях;

Особливість виключних прав інтелектуальної власності - територіальність. Вони підлягають захисту тільки в межах однієї держави. Щоб вони охоронялися на території іноземних держав, необхідне укладення міжнародної угоди з ними. Тому в області захисту інтелектуальної власності існує велика кількість багатосторонніх міжнародних договорів:

1. Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 р.

2. Договір про реєстрацію товарних знаків 1973р.

3. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 р.

4. Всесвітня конвенція з авторського права, 1952 р.

5. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності, 1967 р