Ультраосновні магматичні породи
Ультраосновні породи (ці породи ще мають назву – ультрабазити) містять переважно близько 40-45 % SiO2. До породоутворюючих мінералів цих порід відносяться темноколірні мінерали, які містять у великих кількостях залізо і магній – олівін, піроксени (гіперстен, діопсид, авгіт, егірин) та інколи рогова обманка. Колір ультраосновних порід змінюється переважно від темно-зеленого до чорного. Вони мають високу густину, близько 3,0-3,4 г/см3. По відношенню до загального об’єму всіх магматичних порід, ультраосновних порід виявлено небагато – близько 0,4 %. Переважають інтрузивні породи, дуже рідко зустрічаються жильні породи і встановлені тільки поодинокі випадки ефузивних порід.
Ультраосновні породи можуть утворювати власні геологічні тіла (штоки та ін.), але у більшості випадків вони зустрічаються разом із основними породами.
Найбільш типовими ультраосновними породами є: дуніти, перидотити, піроксеніти та кімберліти.
Дуніт – інтрузивна порода із зернистою структурою та масивною текстурою. Колір дуніту темно-зелений або жовтувато-зелений. Породоутворюючим мінералом є олівін, кількість якого може досягати 100 %. Другорядні мінерали – магнетит, хроміт і платина, вміст яких може досягати промислових значень. Безпосередньо дуніт використовується як цінна вогнетривка сировина.
Перидотит – інтрузивна порода із зернистою структурою та масивною текстурою. Колір перидотиту темно-зелений до чорного. Породоутворюючими мінералами є олівін та піроксени. Другорядними мінералами також є магнетит, хроміт і платина. Перидотити є перехідними породами між дунітами і піроксеннітами.
Дуніти і перидотити породи нестійкі. Як в глибинних, так і в поверхневих умовах вони часто перетворюються на специфічні метаморфічні породи – серпентиніти.
Піроксеніт – інтрузивна порода із добре вираженою кристалічною структурою та масивною текстурою. Колір піроксеніту наближається до чорного. Породоутворюючими мінералами є піроксени. Другорядними мінералами є магнетит, ільменіт та хроміт, які можуть видобуватись, як корисні копалини.
Кімберліт – особлива напівглибинна (гіпабісальна) порода, яка утворюється у результаті вибухового прориву магми у верхні ділянки земної кори і на поверхню Землі. Фактично, ця порода – це особлива, своєрідна брекчія, яка складається з уламків, як окремих мінералів, так і з уламків сукупностей мінералів. Склад цієї брекчії відповідає ультраосновній породі. Структура кімберліту порфірова. Основними породоутворюючими мінералами є: олівін, піроксени, флогопіт, ільменіт, хроміт, піроп.
Кімберліти залягають в земній корі у вигляді так званих трубок вибуху, які простягаються у напрямку земної поверхні, мають близьку до циліндричної форму з деяким збільшенням (розширенням) діаметру вверх.
Основне практичне значення кімберлітів полягає в тому, що вони в деяких випадках вміщують алмази у промислових кількостях.
Основні магматичні породи
Основні породи мають значно більше розповсюдження в земній корі, ніж ультраосновні. Вміст кремнезему в цих породах складає близько 45-52 %. Головними породоутворюючими мінералами є плагіоклази і піроксени. Присутні також біотит, рогова обманка та олівін. Забарвлення основних порід в більшості темне с зеленуватими відтінками, інколи взагалі чорне. Густина складає близько 2,8-3,2 г/см3. Головною відмінністю основних порід від ультраосновних є суттєвий вміст в їхньому складі плагіоклазів.
Основні породи використовуються у якості будівельного та облицювального матеріалу. З ними також пов’язані родовища нікелю, міді, заліза, титану, ісландського шпату та ін.
Найбільш типовими основними породами є базальти і габро.
Базальт – ефузивна порода, яка має найбільше розповсюдження серед всіх ефузивних магматичних порід. Головними породоутворюючими мінералами є плагіоклази, піроксени, інколи олівін. Другорядними мінералами є магнетит, титаномагнетит та ільменіт. Структура базальтів різноманітна – неповнокристалічна, повнокристалічна, скловата та ін. Розмір кристалів в базальтах не перевищує 0,5 мм. Текстура щільна масивна, пориста, мигдалекам’яна.
Залягають базальти у вигляді потоків та покривів, площа розповсюдження яких може досягати десятків і сотень тисяч квадратних кілометрів.
Габро – інтрузивна повнокристалічна порода, яка складається в основному із плагіоклазу (лабрадору) та піроксенів. Інколи, у доволі великих кількостях присутні олівін та рогова обманка. Другорядні мінерали представлені магнетитом, ільменітом. Хромітом, апатитом, шпінеллю. Структура специфічна габрова, інколи гіпідіоморфна та порфировидна. Текстура масивна, смугаста, кулеподібна та ін.
Середні магматичні породи
Середні магматичні породи характеризуються вмістом кремнезему від 52 до 65 %. Найбільше розповсюдження серед середніх порід мають ефузивні породи. Основними породоутворюючими мінералами є плагіоклаз (андезин) – до 70 %, та рогова обманка – до 30 %. Серед другорядних мінералів можуть бути присутні біотит та піроксени. Акцесорні мінерали представлені апатитом, цирконом, сфеном, магнетитом, ільменітом.
Забарвлення середніх порід може бути темно-сіре, сіре, світло-сіре.
Із інтрузивними різновидами середніх порід пов’язані родовища золота, заліза, міді, свинцю, цинку. Всі середні породи використовуються також у якості будівельного матеріалу.
Найбільш типовими середніми породами є діорити та андезити.
Діорит – інтрузивна порода, має середньозернисту гіпідіоморфну структуру та масивну, інколи гнейсовидну, текстуру. Забарвлення переважно строкате зеленувато-сіре. Зустрічається в земній корі у вигляді невеликих штоків, лаколітів, дайок.
Андезит – ефузивна порода, яка має широке розповсюдження в земній корі, поступаючись за цим тільки базальтам. На зовнішній вигляд андезит також дуже подібний на базальт. Між андезитами і базальтами існують породи з перехідним мінеральним складом, які називаються андезито-базальтами.
Андезити характеризуються дрібнозернистою і порфіровою неповнокристалічною структурою та масивною щільною або пористою текстурою. Забарвлення андезитів переважно темно-сіре. Вторинні геологічні процеси приводять до зміни забарвлення андезитів на зеленувате (за рахунок виникнення таких мінералів, як хлорит та епідот).
Андезити залягають у вигляді потоків і куполів.
Кислі магматичні породи
Кислі породи є найбільш розповсюдженими серед всіх магматичних утворень. Найбільш характерною особливістю кислих порід є високий вміст кремнезему (65-70 %), в результаті чого ці породи завжди вміщують кварц. Крім кварцу до породоутворюючих мінералів кислих порід відносяться: польові шпати, плагіоклази, слюди, інколи рогова обманка. Структура інтрузивних представників кислих порід середньозерниста, крупнозерниста, гіпідіоморфна, порфировидна. Структура ефузивних представників цих порід дрібнозерниста, порфірова, скловата. Текстура інтрузивних різновидів масивна, гнейсовидну, колоподібна, а ефузивних різновидів – флюїдальна, смугаста, пориста, щільна, масивна.
Забарвлення кислих порід переважно світле – сіре, світло-сіре, майже біле, рожеве, червонувато-сіре, зеленувате.
Найбільш типовим представником кислих порід є граніт.
Граніт – інтрузивна порода, яка є найбільш розповсюдженою серед всіх інтрузивних порід. Породоутворюючими мінералами гранітів є: польові шпати (ортоклаз, мікроклін) – близько 40 %, кислий плагіоклаз – до 20 %, кварц – до 30 %, біотит – від 5 до 10 %. До акцесорних мінералів відносяться: магнетит, апатит, циркон, сфен, флюорит, мусковіт. Є багато різновидів гранітів. Наприклад, у залежності від кількісного співвідношення темноколірних мінералів виділяють такі різновиди гранітів, як: біотитові, роговообманкові, двослюдяні, амазонітові. Граніти, які характеризуються підвищеним вмістом оксидів лужних металів називаються лужними.
Форми залягання гранітів різноманітні – батоліти, штоки, лаколіти, дайки і жили.
Граніти мають дуже широке розповсюдження в земній корі. Вони відомі в межах майже всіх гірських областей і є основними породами давніх кристалічних щитів планети. Крім того, гранітами складений кристалічний фундамент багатьох негативних (западини, прогини, синеклізи тощо) тектонічних структур земної кори. Граніти, самі по собі, є цінною корисною копалиною – вони використовуються переважно у якості будівельного і облицювального матеріалу. Наприклад на Україні родовища гранітів розробляються у Житомирський, Черкаській та інших областях.
Лужні магматичні породи
Лужні породи відрізняються від інших магматичних порід підвищеним вмістом оксидів лужних металів, сумарний вміст яких може досягати 20 %. За вмістом кремнезему лужні породи у більшості близькі до середніх порід, але деякі з лужних порід за вмістом SiO2 наближаються до ультраосновних порід.
Лужні породи мають обмежене розповсюдження, складаючи близько 2 % від всіх магматичних порід.
Найбільш типовими лужними породами є сієніти і нефелінові сієніти.
Сієніт – інтрузивна порода, яка складається переважно із калієвих польових шпатів (50-60 %), плагіоклазу (25-30 %), невеликої кількості біотиту, рогової обманки та інколи піроксену. Другорядні мінерали представлені апатитом, сфеном, цирконом, рудними мінералами заліза і міді.
На зовнішній вигляд сієніти – це середньозернисті світлі, жовтуваті або червонуваті породи, які відрізняються від гранітів відсутністю зерен кварцу (різновид сієнітів, який містить кварц має назву – граносієніти). Структура сієнітів гіпідіоморфна, інколи порфировидна. Текстура масивна. Форма залягання – штоки, лаколіти. На контактах сієнітів та вміщуючих карбонатних порід виявлені родовища заліза і міді.
Слід зазначити, що існує багато різновидів сієнітів, характеристика яких суттєво відрізняється від вищезгаданої.
Нефеліновий сієніт – інтрузивна порода, яка складається калієвих польових шпатів ( до 60-70 %), нефеліну (близько 20 %), темноколірних мінералів – біотиту, рогової обманки, піроксенів. Головною відмінністю даної породи є великий вміст нефеліну та повна відсутність кварцу. Порода характеризується великою кількістю другорядних мінералів, основними з яких є: сфен, апатит, циркон, магнетит, ільменіт, мінерали рідкісних та радіоактивних елементів.
Структура породи середньозерниста або крупнозерниста гіпідіоморфна та ксеноморфна, текстура масивна, смугаста, гнейсовидна. На зовнішній вигляд ця порода дуже характерна – за рахунок масляного блиску і червонуватому забарвленню мінералу нефеліну.
Нефелінові сієніти залягають переважно у вигляді штоків, лаколітів, лополітів, площа яких не перевищує перших десятків квадратних кілометрів. Але у рідкісних випадках площа масивів цих порід досягає сотень квадратних кілометрів (Хібіни). Із нефеліновими сієнітами пов’язані родовища таких корисних копалин, як: апатити, залізо, рідкісні елементи, алюміній та ін.
Нефелінові сієніти відомі у південно-східній Україні – на Приазов’ї.