Техніка виготовлення високоякісного литва у зубопротезній практиці

Сучасне зубне протезування розвивається за двома напрямками:

1. Пошук і застосування матеріалів, що мали достатньо фізико-хімічні, механічні і біологічні властивості, але в той же час були б дешевими і доступними для масового застосування.

2. Індивідуальне виготовлення суцільнолитої конструкції зубних протезів, які найповніше заміщювала дефект зубного ряду.

З цоьго приводу у стоматологічній практиці застосовують сплави металів, деталі, з яких виготовляють шляхом попереднього індивідуального моделювання воскової репродукції і наступної заміни цих репродукцій методом точного лиття.

Тому велика роль у виготовленні зубних протезів, що задовольняють висунуті до них сучасні вимоги, належить ливарням по виробництву конструкції стоматологічного призначення.

Виготовлення зубних протезів на стандартних заготівках неоправдано, тому що підгонка стандартних деталей під дефект зубного ряду не є ефективна і пов'язана з певними труднощами. Стандартні заготівки неможливо точно припасувати до дефекту, що призводить до порушення артикуляції, функціональним і естетичним недолікам виготовлення протезів. Часто недоливка тіла проміжної ланки протеза компенсують припоєм, що, з одного боку, призводить до деформації протезів, з іншого,- до посилення процесів електролітичної дисоціації металів у порожнині рота, які супроводжуються утворенням гальванічних токів і різноманітних окислів металів, що шкідливо впливає на організм.

Сучасна тенденція до організації дрібних, технічно не повністю оснащених ливарних цехів при кожному стоматологічному закладі, також не може забезпечити високу якість продукції. Як правило, ці дрібні ливарні цехи оснащені ацетиленокісневими або электродуговыми ливарно-плавильними пристостроями. У результаті такого лиття відбувається насичення переплавленого сплаву вуглецем і вигоряння деяких інших лігуючих компонентів, що призводить до різкої зміни його фізико-хімічних, механічних і інших властивостей, негативному біологічному впливу на тканині порожнини рота. Доцільно литво проводити в централізованих ливарнях.

Практичні принципи зуботехничного лиття

Сплави, які використовуються в стоматології, повинні виплавлятися в різних тиглях.

Кількість металу повинна розраховуватися таким чином, щоб метал цілком заповнював всі порожнини, що складаються з об'єктів лиття і литникової системи.

Температурні режими лиття, обумовлені виробниками сплавів для стоматології, повинні строго дотримуватися. У залежності від якості сплаву і використовуваного устаткування, фахівець може визначати температуру, користуючись практичними прийомами (наприклад, прорив оксидної плівки на поверхні розплавленого металу) або використовувати функції програмного контролю.

При недостатній температурі розплаву відбувається передчасне затвердіння, що позначається на якості структури об'єктів лиття.

Правильний прогрів формувальної маси є однією з умов одержання якісного лиття. Виробники рекомендують муфельні печі, що дозволяють програмний контроль попереднього прогріву формувальної маси. Дана рекомендація носить майже обов'язковий характер, оскільки неправильний попередній прогрів формувальної маси веде до утворення неповноцінної і нестабільної хімічної структури, що, у свою чергу, приводить до можливої хімічної реакції між компонентами сплаву і формувальної маси.

Відливка металевих деталей є складним процесом, що складається з таких етапів: виготовлення воскової репродукції деталі, установлення литників і створення литтьового блоку, заготівлі суміші, використовуваної для утворення облицювального прошарку моделі, покриття воскової репродукції деталі облицювальною масою; виготовлення литтьової форми (формування моделей у кюветі) виплавлення воску, сушіння і випалу литтьової форми, плавлення сплаву; заливання розплавленого металу в литьову форму, охолодження відливки і звільнення її від формувальної маси і литників; механічної обробки відлитих деталей.

Метою перерахованих етапів є забезпечення високої якості що до литва дентальних сплавів, які відливаються, і може бути досягнуто тільки шляхом ретельного виконання перерахованих пунктів відповідно до існуючих методик та інструкцій. Не менш важливе значення для якісного виготовлення деталей або протезів має засіб плавлення сплаву, та сплав з якого відлита деталь.

У зуботехнічній практиці застосовують багато способів плавлення металу: плавлення електричною дугою або киснево-ацетиленове, плавлення в крептоловій печі або електропечах під дією струму високої частоти.

Для досягнення якісного литва необхідно мати чіткий відбиток та по ньому отриману робочу модель.

Послідовність лиття дентальних сплавів.