Розвиток народного господарства Франції в 2-й пол. XVIII – 1-й пол. XIX ст.

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Звісно він розпочався пізніше ніж у Англії, але був затяжним. Велика демократична революція 1789-1794 рр. негативно вплинула на хід економічного розвитку країни. Революційні події кінця 18 ст. ліквідували феодальні пережитки та прискорили промисловий переворот. Перший етап припав на період правління Директорії та Наполеона(1805-1810), які активно підтримували промисловість торгівлю. В 1810 було створено Раду в справах фабрик ф мануфактур, в 1811-окреме Міністерство мануфактур і торгівлі. Промислове виробництво зросло в 1,5 рази, виплавляння чавуну,видобуток залізної руди та вугілля – у 2, продукція металообробної,суконної промисловості - в 4 рази.

У 1804 - 1808 рр. створені машини Жирара - здійснювали хімічно-механічну обробку льону.

Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 р. закрила франц. та європейський ринки для англ. промислових товарів та створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення та розвиток деяких галузей франц. промисловості (суконної, хімічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості,які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова) переживала занепад. Франція на довгі роки була позбавлена англ. машин, металовиробів та вугілля, необхідних для виробничих процесів. Сільське господарство страждало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів

На другому етапі промислового перевороту (1815-1848) хід економічного розвитку прискорився. Зросли темпи механізації виробництва. Розвивалась текстильна, металургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисловості. У 20-х роках зародилось франц. машинобудування.

За обсягом виробництва промислової продукції в середині 19 ст. Франція займала друге місце у світі після Англії. Однак її технічний рівень та конкурентоспроможність все одно залишались низькими. У Франції зберігалися невеликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво. Торгово-промислова буржуазія не мала достатнього впливу на формування державної політики. Уряд ігнорував ї інтереси на відміну від Великобританії.

Вже на етапі промислового перевороту сформувалася фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в державі, зате мало опікувалась розвитком промисловості. Вона збагачувалась за рахунок лихварства, фінансових та біржових спекуляції. Грошовий капітал зростав швидше між промисловий.

Повільним темпами зростало населення, попит на товари і продукти залишався низьким. Переважання дрібних селянських господарств стримувало капіталістичний розвиток франц. села.

Третій етап промислового перевороту відбувся після революції 1848-1849 рр. і тривав до кінця 60-х років. У цей період фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції 1851-1865 зріс майже вдвічі. Кількість парових двигуні у промисловості й транспорті збільшилась з 7,7, до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км.

За прикладом Великобританії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивала кредитна справа, а біржа, банки і акціонерні товариства досягли піку. Такі успіхи в розвитку економіки країни були досягнуті завдяки ліберальній політиці Наполеона та його уряду.