Семінар 4. (2год.)“Епоха переходу до індустріального суспільства (кін.

XVIII – 1-а пол. XIX ст.)”

Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови та наслідки.

Промисловий переворот - це перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Важлива складова - впровадження у виробництво і транспорт робочих машин механізмів, які замінили ручну працю людей; парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі. Це світовий процес.

Англія - в останній третині 18 - середина 19 століття - була батьківщиною першого промислового перевороту. По-перше, важливим чинником промислового перевороту стала буржуазно-демократична революція середини 17 ст.,яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва. Також цьому сприяв і аграрний переворот 16-18 ст., завдяки якому прискореними темпами розвивалося сільське господарство,яке базувалось на фермерській основі. Англійські фермери активно працювали,поліпшували агротехніку і агрокультуру. Широко застосовувались парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Фабрично-заводська промисловість потребувала дешевої сили і внаслідок цього велика кількість людей була звільнена.

3 Причина—іноземна конкуренція. Для Англії основними конкурентами були Росія,Швеція та Індія.

До другої половини 18 століття в Англії відбулося становлення єдиного національного ринку, який став стимулом для розвитку господарства. Саме зовнішньоекономічні передумови полягали у безоглядному пограбуванні колоній. Наприкінці 18 століття Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну державу світу. Не менш важливим фактором було і вигідне географічне положення та природно-економічні умови країни—це водні комунікації,зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля,наявність сировини для текстильної промисловості. Щодо зовнішньоекономічних умов - постійний попит на англ. вироби, який був викликаний безперервними війнами. Не останню роль відіграв і англійський уряд, який проводив політику протекціонізму та меркантилізму.

Так як у текстильне виробництво впроваджувалися нові машини та механізми бавовняна промисловість змогла вийти на новий, вищий, технічний рівень.

Механік Джон Кей у 1733 р. удосконалив ткацький верстат «летючим човником». У 1763 р. Джеймсом Харгривсом була винайдена механічна прядка «Дженні», на якій можна було працювати з 16-18 веретенами. В останній третині 18 ст. С.Кромптон створив «мюль-машину», яка базувалась на принципах роботи прядки «Дженні», але виготовляла більш тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона швидко поширилась у виробництві і стала технічною основою механізованого прядіння. У 1785 р. Е. Картрайт винайшов механічний ткацький верстат, який зміг замінити роботу 40 ткачів. Таким чином в англ. промисловості з*явилися перші машини у фабрики. У 60-80 роках 18 ст. вони з*явилися в інших галузях промисловості. У 1769 р. Джеймс Уатт. Винайшов першу парову машину. Та у 1782 р. її більш удосконалив і з цього часу парова машина стала джерелом енергії британської текстильної промисловості. Таким чином вугілля стало використовуватися як основне паливо, як наслідок водяний двигун перестав використовуватись. Невдовзі відкрився завод парових машин і парові машини почали використовуватися у різних галузях промисловості.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості. Виникло машинобудування.

У 1812 р. був пущений пароплав на р.Клайд. У цей же час розпочалися різні експерименти на залізницях. У 1829 році локомотив Дж.Стефенсона прошов перші випробування, швидкість його була 22км/год. У 1830 р. була збудована перша у світі залізниця, яка з*єднала Манчестер та Ліверпуль.

На середину 19 ст. Англія виробляла близько половини світової промислової продукції та отримала звання «майстерня світу»

Не останню роль відіграла економічна політика держави. В Англії панували високі митні збори на іноземні товари. Коли англ. промисловість зміцнилась та утвердилась і їй не загрожувала іноземна конкуренція, буржуазія проголосила необмежену свободу торгівлі, яке називалось фритредерство. Суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозились в Англію і мала на увазі зустрічну відміну чи значне скорочення мит на ввіз англ. товарів в інші країни. Це забезпечувало Англії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву імпортну сировину та продовольство.

Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричний поселень. На кінець 19 ст. у містах проживало маже 75% населення.