
- •Курсова робота
- •Виконав: студент групи а 2/2
- •Миколаїв – 2011
- •1. Загальні відомості про сільськогосподарське підприємство
- •2. Природні умови грунтоутворення
- •2.2 Рослинність
- •2.3 Грунтотворні породи
- •2.4 Рельєф місцевості
- •2.5 Гідрологічні умови
- •3. Ґрунтовий покрив господарства
- •3.1 Номенклатурний список грунтів
- •3.2 Характеристика основних типів грунтів господарства
- •3.2.1 Генезис
- •3.2.2 Морфологічні ознаки
- •3.2.3. Фізичні властивості ґрунтів
- •А) гранулометричний склад
- •Б) агрегатний склад
- •В) загальні фізичні властивості
- •Г) водні властивості
- •3.2.4. Агрохімічні властивості грунтів
- •А) гумус
- •Б) фізико-хімічні властивості
- •В) ґрунтовий розчин
- •Г) хімічний склад
- •4. Агровиробниче групування грунтів і рекомендації щодо підвищення родючості ґрунтів господарства та сільськогосподарського використання
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Б) фізико-хімічні властивості
Одним із основних питань агрономічного ґрунтознавства є реакція грунту, котра має велике значення в його житті і розвитку рослин. Більшість рослин потребує для нормального розвитку нейтральне, слабо кисле або слабо лужне середовище, тому спеціалісти сільського господарства необхідно знати форми ґрунтової кислотності і лужності, джерела їх утворення і заходи боротьби з зайвою кислотністю і лужністю.
Реакцію ґрунтового розчину прийнято характеризувати величиною рН, яка представляє негативний логарифм концентрації водневих іонів. Якщо рН дорівнює 7, то реакція ґрунтового розчину нейтральна. Величина рН менша 7 означає кислотність розчину, а більше 7 – лужність.
Реакція ґрунтового розчину, котра характеризує активну кислотність або лужність його, є важним показником властивостей грунту, котрі впливають на розвиток рослин і мікроорганізмів.
Різниця величин рН різних грунтів обумовлена неоднаковою наявністю в їх розчині вільних кислот і основ, кислих і основних солей з різним ступенем їх дисоціації, а також складом обмінних основ в колоїдному комплексі.
Катіонний обмін один із випадків іонного обміну, яким у хімії називають зворотний процес стехіометричного обміну іонами між двома контактуючими фазами. Грунт є надскладним полі функціональним поглиначем, на якому та сама речовина може вбиратися за різними типами взаємодії.
Катіони, які входять до складу ґрунтового вбирного комплексу і здатні заміщуватися катіонами іншого роду під час взаємодії з розчинами нейтральних солей, отримали назву обмінних катіонів. При характеристикі ГВК та обмінних реакцій використовують термін «обмінні основи» винятково для таких обмінних катіонів, як Са2+, Mg2+, Na+ з метою відокремити їх від кисло утворювального катіона Н+ та амфотерного АL3+. Обмінні основи становлять лише частину обміних катіонів.
Фізико – хімічні показники типових грунтів господарства наведені в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7
Фізико – хімічні показники грунтів
Індекс грунту |
Глибина відбору |
рН водний |
Обмінні основи |
Сума мг-екв/100 г грунту |
Са2+/ Mg2+ |
||
Са2+ |
Mg2+ |
Na2+ |
|||||
мг-екв/100 г |
мг-екв/100 г |
мг-екв/100 г |
|||||
Чзв[зв]:3:е Л |
0-20 |
6.6 |
25.86 |
5.94 |
0.08 |
31.88 |
4.4 |
40-60 |
|
26.71 |
4.67 |
0.06 |
31.44 |
5.7 |
|
60-80 |
|
30.1 |
4.24 |
0.02 |
34.36 |
7.1 |
Розглянувши дані таблиці і розрахунки можна зробити такі висновки:
рН в середньому дорівнює 6,6 – кислий.
за відношенням Са2+: Mg2+ оцінка фізичних властивостей грунту – добра.
Отже, для хімічної меліорації грунтів необхідно застосовувати внесення гіпсу та нітратів, а також меліорантів, які містять гіпс, сульфатну кислоту, сульфат заліза, сірки, піритні недогарки тощо. Також треба контролювати полив, щоб уникнути засолення грунту.