Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3Ф лекции.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
374.27 Кб
Скачать

2. Облік інвестицій, які засвідчують відносини позики

Інвестиції, які засвідчують відносини позики, набуваються також з різною метою, що обумовлює відмінності в способах їхньої оцінки (рис. 3).

Рис. 3. Способи оцінки фінансових інвестицій, які засвідчують відносини позики

Облік інвестицій, які утримуються до їхнього погашення

Придбання інвестицій, які будуть утримуватися до їх погашення, свідчать про те, що інвестор не має ані наміру, ані можливості продавати їх до закінчення встановленого терміну їхньої дії. Такі інвестиції здійснюються, як правило, шляхом придбання цінних паперів — облігацій, казначейських зобов’язань та ощадних сертифікатів банку.

Після закінчення терміну обігу інвестору буде повернута номінальна вартість придбаного цінного папера. Але проценти або дохід виплачується в обумовлений в документі термін.

Підприємство може придбавати фінансові інвестиції за собівартістю, яка нижче їхньої номінальної вартості, з дисконтом, або вище — з премією. Така різниця амортизується протягом періоду з дати придбання інвестиції до дати її погашення за методом ефективної ставки відсотка, відповідно до складеного графіка амортизації премії або дисконту.

Наприкінці кожного звітного періоду на суму амортизації премії зменшується балансова вартість фінансової інвестиції та відображається за дебетом рахунка 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій». Сума амортизації дисконту збіль­шує балансову вартість інвестиції та записується за кредитом рахунка 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Облік інвестицій, які утримуються для перепродажу

Інвестиції, які утримуються для перепродажу, повинні бути переоцінені на дату балансу за кожною інвестицією окремо, виходячи з їхньої справедливої вартості.

У разі зростання справедливої вартості інвестиції на звітну дату — дооцінка відображається за кредитом рахунка 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Результат зниження справедливої вартості інвестиції — уцінка — відноситься в дебет рахунка 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій».

На дату реалізації таких фінансових інвестицій, їх собівартість та будь-які витрати, пов’язані з реалізацією, списуються в дебет рахунка 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій». Виручка від реалізації відображається за кредитом рахунка 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій». Наприкінці звітного періоду собівартість фінансових інвестицій та дохід від їх реалізації списуються на рахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності», на якому і визначається фінансовий результат від інвестиційної діяльності підприємства.

Тема 10. Облік власного капіталу

1. Власний капітал, критерії визнання та види

Майно підприємства складається із різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб’єктів.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємства неминуче використовують залучені кошти, утворюючи борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (К = А – З).

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскіль­ки виконує функції:

  • довгострокового фінансування,

  • відповідальності і захисту прав кредиторів,

  • кредитоспроможності,

  • самостійності,

  • розподілу доходів і активів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1) внесенням власниками підприємства;

2) накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на:

— інвестований;

— нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

— статутний капітал;

— додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з:

а) додатково вкладеного капіталу,

б) резервного капіталу,

в) нерозподіленого прибутку.

З переходом на національні положення (стандарти) бухгалтерсь­кого обліку у відповідному стандарті 2 «Баланс» визначено, що власний капітал включає такі основні складові:

— статутний капітал;

— пайовий капітал;

— додатковий вкладений капітал;

— інший додатковий капітал;

— резервний капітал;

— нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]