
- •Тема 1: Психологічне консультування як форма психологічної допомоги.
- •Основна література
- •Тема 2: Деонтологічні принципи в консультативній роботі. Особливості консультативного контакту. ( 2 год.)
- •1. Обозов н.Н. Психологическое консультирование. – Спб.: Санкт-Петербургский госуниверситет, 1993
- •Практичне заняття № 3
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •1. Алешина ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. М: Класс, 1999 – 114с.
- •Практичне заняття № 4
- •Тема 4: Клієнт і його запит в консультативній роботі. Захисні механізми у процесі психологічного консультування. ( 2 год.) Теоретичні питання:
- •Практичні завдання:
- •Основна література
- •Практичне заняття № 5-6
- •Тема 5: Загальні вимоги до організації і проведення консультативної бесіди; характеристика основних її етапів. ( 4 год.) Теоретичні питання:
- •Практичні завдання:
- •II. Ваша черга говорити.
- •III. Етап психокорекційного впливу.
- •Iy. Завершення бесіди.
- •Основна література
- •4. Кочюнас р. Основы психологического консультирования /пер. С лит. – м.: Академический проект, 2000, 240 с. – с. 7-18
- •7. Психологическая помощь и консультирование в практической психологии /под ред. Д-ра психол. Наук, проф. М.К. Тутушкиной. – Санкт-Петербург.: “Дидактика Плюс”, 1999. – 348 с. – с. 45-73
- •Практичне заняття № 7-8
- •Тема 6: Технологія проведення консультативної бесіди. ( 4 год.) Теоретичні питання:
- •Практичні завдання
- •Основна література:
Практичні завдання
1. Визначте та проінтерпретуйте психологічні механізми явищ, які описані у виразах клієнта.
Завдання 1. Поясніть доступно, про які механізми, явища, закономірності йдеться у виразах клієнта. Орієнтуйтесь на можливі варіанти відповідей:
“Він зовсім не цікавиться справами хлопців, він не має друзів серед хлопців, весь свій час він проводить з дівчатами, навіть шиє з ними ( про хлопчика 9 років).
Варіанти понять для пояснення: індивідуальні особливості, вікові особливості, ідеал людини, неповноцінність, ідентифікація.
”Вона неможлива дитина, не слухається нікого” ( про дівчинку 6 років).
Варіанти понять для пояснення: акцентуація характеру, темперамент, рівень розумового розвитку, психопатологія.
“ Він займається крадіжкою і роздає те, що вкрав у класі” ( про хлопчика 8 років).
Варіанти понять для пояснення: комплекс неповноцінності, психологічна дистанція, інфантилізм, структура дитячої групи, захисний механізм особистості.
“ Він взагалі не може говорити на уроці, встає і мукає, не може видавити з себе слово” ( про хлопчика 9 років).
Варіанти понять для пояснення: нейротизм, аутизм, мимовільність, рівень мовного розвитку, діалогічна мова.
“ Мені простіше працювати на двох роботах, чим робити з ним уроки” (про хлопчика 10 років).
Варіанти понять для пояснення: позиція батьків, відповідальність, я-концепція, самоконтроль.
“ Противний, він все робить навпаки” (про хлопчика 3 років).
Варіанти понять для пояснення: кризовий стан, емоційна тупість, інтелектуальна недорозвиненість.
Завдання 2. Освоєння директив як метода впливу.
Визначити яка директива належить кваліфікованому психологу, а яка некваліфікованому.
Поясніть свою думку, спираючись на поняття про завдання психологічного консультування.
Вам обов’язково треба перевіритись у психіатра.
Я вважаю, що вам дуже важливо змінити зовнішність.
Ніколи не пізно почати все з початку. Вам треба тільки про це помислити.
Ви повинні почувати себе інакше, адже ви стільки всього передумали…
Ви схожі зараз на колючого їжака, думаю, що вам це теж не дуже до вподоби.
Вважаю, що ви будете згодні зі мною, вам треба зробити наступне…
Ваші почуття необхідно обов’язково змінити…
Ніколи йому більше цього не кажіть, я вам забороняю.
Я хочу запропонувати вам такий варіант, можливо ви будите задоволені
та інші.
Завдання 3. Оволодіння парадоксальною інструкцією, як методом впливу.
Інструкція: Знайдіть у виразах іншого можливість для парадоксальної інструкції, сформулюйте її. Обґрунтуйте необхідність цього методу впливу:
“ До кого я тільки не зверталась. Ви - моя остання надія. Я вже все випробувала: і била, і лаяла його різними словами, які знаю і можу сказати дитині. Нічого не допомагає, він стає ще гіршим, всі на нього скаржаться”.
“ Ми вже три рази розходилися, та потім різні квартирні обставини знову нас зводили. Я його не можу бачити, ми з ним по декілька тижнів не розмовляємо. Іноді ми навіть забуваємо, що не бачилися сьогодні. Так тяжко все це”.
“Ми все випробували, більш нічого вигадати не можемо. Все вже набридло - погана поведінка, погані оцінки. В школу вже і ходити не хочу”.
“Я люблю порядок, а він все робить будь як. Я переробляю, а він не бачить моїх старань, знову все споганить, немов би на зло”.