5. Загальні етапи розвитку групи в тренінгу

Загальне уявлення про стадії розвитку групи в тренінгу. Перша стадія – підготовка. Кризис у розвитку групи. Друга стадія – усвідомлення. Третя - переоцінка.

Більшість теоретичних дослідників процесів групової психокорекції, як зазначає А.А.Осипова, а також практиків у цій галузі, описують певні закономірності розвитку психокорекційних процесів у групі, наявність досить чітко окреслених фаз. Цей процес вцілому починається зі стадії залежної пошукової поведінки, проходить через виникнення, загострення, розв'язання внутрішньогрупових конфліктів і наближається до формування групової згуртованості та ефективного розв'язання проблем.

Виокремлюють такі фази групового процесу:

1. Орієнтування і залежність (Ми-Вони). Ідентифікація з групою (Ми).

Фаза характеризується високим рівнем напруги, що виникає на підставі незбігання очікувань, відносин та установок учасників з реальною груповою ситуацією, її вимогами і поведінкою психолога. Мотиваційні процеси.

Можливі два варіанти: а) група налаштована доброзичливо, але напружено; б) скептично або ворожо. У першому випадку завдання ведучого – допомогти розслабитися, звільнитися від напруги, створити атмосферу відкритості, довіри, психологічної безпеки з метою створення мотивації до групової взаємодії. У другому – пропонується свідомо спровокувати вихід невдоволеності, спрямувати активність на розв’язання завдань, які є досить важкими, демонструють відсутність навичок ефективної взаємодії та творчих підходів (Напр., гра Катастрофа в пустелі, посадка на Місяць). З метою зняття напруги використовують психогімнастичні вправи. Кожна вправа супроводжується індивідуальною та груповою рефлексією.

2. Конфлікти і рішуча незгода (Я-Вони). Прийняття відповідальності, тут Вони – інші члени групи.

Означена фаза характеризується кризою, конфліктами між членами групи і керівником. Спостерігається суперництво, боротьба за владу, кристалізація ролей на активні і пасивні, домінуючі і залежні. Виникає цілком обгрунтована ворожість і бунт проти психолога (Що ми тут робимо?). Афективні процеси. Причини кризи: протиріччя між Я-діючим та Я-відбитим, страх перед необхідністю змін, страх відкритися перед іншими. Різні строки подлання кризи, можливість відстроченого ефекту тренінгу. У цей момент ведучий повинен бути особливо терплячим, демонструвати толерантність та доброзичливість, відкритість та відвертість, не реагувати на особистісні зауваження та невдоволення.

3. Розвиток зв'язків і співпраці (Я-Ти). Переживання здатності до близькості та любові до інших учасників, людей, людства.

Продовження групової роботи змушує учасників здійснювати певні кроки з подолання періода кризи і налагодження взаєморозуміння. У цій фазі спостерігається зниження напруги, зростання згуртованості, потреби у почутті власної приналежності до групи, з’являється усвідомлення. Це відбувається насамперед за рахунок переходу учасників на новий рівень рефлексії власної поведінки, її причин внаслідок спостереження, інтерпритації різноманітних точок зору, позицій, способів сприйняття інших. Виникають загальні норми і цінності, втрачає значення проблема авторитету і лідера, підвищується відповідальність і активність членів групи, здатність до групової діяльності і сумісної праці. Когнітивні процеси.

На цій стадії використовують вправи, зорієнтовані на саморозкриття (Предмет розповідає про хазяїна, Самоаналіз, Хто Я?).

Результатом означених процесів є переоцінка власних способів неконструктивної поведінки у соціальному середовищі, власної особистості. В ході виконання тренінгових вправ учасники все більше відчувають власну незалежність та здатність принципрво змінити щось у своєму житті. Відбувається вибір та прийняття рішення.

Навчання способів подолання проблемних ситуацій. Техніки гештальттерапії, НЛП, психодрами.

4. Цілеспрямована діяльність (Я-Я). Звернення до власної екзистенційної унікальності.

Четверта фаза є робочою фазою групи, яка працює активно і цілеспрямовано. Згуртованість, невимушеність і спонтанність, що виникла у попередній фазі, створюють необхідні умови для власне психокорекційного процесу в групі. Поведінкові процеси.

Закріплення у поведінці та підтримка нових способів взаємодії, поведінки, подолання проблем. Результат - толерантність, стійкість до стимулів, що викликають небажані реакції, заохочення себе за здатність до позитивних змін у поведінці.

Використовуються творчі завдання, розраховані на сумісну дію учасників.

На рівні самосвідомості груповий процес виступає як шлях до власного Я, через Я інших учасників групи, до Я інших людей, людства.