
- •Еталон відповіді на білет №4
- •6. Виконання процедури
- •17. Закінчення процедури
- •Перелік практичних навичок
- •Алгоритми виконання навичок.
- •Значення лікувального харчування в комплексному лікуванні пацієнтів. Складання дієт до різних захворювань.
- •Дослідження характеристик пульсу.
- •Вимірювання температури тіла.
- •Вимірювання артеріального тиску.
- •Накладання гірчичників
- •Постановка банок.
- •Застосування грілки.
- •Застосування міхура з льодом
- •Накладання зігрівального компресу
- •Оксигенотерапія через носову канюлю
- •Проба на індивідуальну чутливість до антибіотика.
- •Техніка виконання внутрішньом’язової ін’єкції. Введення антибіотиків.
- •Техніка виконання підшкірної ін’єкції.
- •Взяття крові з вени для біохімічного дослідження
- •Заповнення системи одноразового використання для внутрішньовенного краплинного введення лікарського засобу
- •Проведення плевральної пункції.
- •Правила збирання мокротиння для різних досліджень.
Перелік практичних навичок
Складання дієт до різних захворювань. Значення лікувального харчування в комплексному лікуванні пацієнтів.
Термотерапія. Правила проведення термотерапії, дезінфекція та зберігання термометрів. Види гарячки. Цифровий і графічний запис температури в температурний лист.
Характеристика пульсу. Визначення та реєстрації даних.
Правила вимірювання артеріального тиску. Демонстрація методики вимірювання та реєстрацію даних.
Гірчичники. Показання . Протипоказання. Продемонструвати методику.
Зігрівальний компрес. Показання й протипоказання. Механізм дії. Продемонструвати методику.
Грілка, міхур з льодом. Показання та протипоказання. Механізм дії, техніка приготування. Продемонструвати виконання на фантомі.
Плевральна пункція. Показання. Підготувати потрібний інструментарій. Участь у проведенні маніпуляцій.
Правила збирання харкотиння для різних досліджень.
Банки, показання та протипоказання. Механізм дії. Приготувати все для демонстрації методики.
Методи оксигенотерапії. Продемонструвати техніку подавання кисню пацієнту.
Антибіотикотерапія. Правила розведення. Демонстрація проби на чутливість до антибіотиків на фантомі.
Способи введення антибіотиків.
Правила введення біциліну.
Підготовка системи для внутрішньовенного краплинного введення.
Техніка взяття крові з вени на біохімічне дослідження.
Техніка виконання підшкірної, внутрішньом’язової ін’єкцій.
Техніка виконання внутрішньовенного струминного введення ліків.
Алгоритми виконання навичок.
Значення лікувального харчування в комплексному лікуванні пацієнтів. Складання дієт до різних захворювань.
Дієтотерапія або лікувальне харчування — це харчування хворої людини, яке повністю відповідає потребам її організму в поживних речовинах або енергії, а також враховує особливості обміну речовин і стан окремих органів та систем. Основним завданням лікувального харчування є відновлення порушеної внаслідок захво-рювання рівноваги в організмі шляхом пристосування харчового раціону до змінених обмінних процесів за допомогою добору та поєднання окремих продуктів і страв, а також спеціальної кулінарної обробки їжі.
Важливе значення в лікувальному харчуванні має його режим. Дієтотерапія вимагає як мінімум чотириразового, а при окремих захворюваннях — пяти-, шестираразового харчування. Бажано, щоб перерви між прийомами їжі не перевищували 4 години.
Енергетична цінність лікувального добового раціону розподіляється таким чином: сніданок – 30%, обід – 40%, вечеря – 20-25%.
Лікувальне харчування має бути динамічним, оскільки деякі дієти, ососбливо суворі, є обмежувальними, дещо однобічними. Необхідна динамічність дієтотерапії досягається за рахунок використання принципів щадіння і тренування.
Дієта 1а.
Рекомендується під час загострення виразкової хвороби шлунка та ДПК, хронічного гастриту та при гострому гастриті. Дієта сувора, короткочасна (7-12 діб), з максимальним механічним, хімічним і термічним щадінням шлунка, повним вилученням продуктів, що стимулюють секрецію шлунка. Призначають рідкі, кашеподібні страви (малими порціями, 6-7 разів на добу через кожні 3-4 год.).
Дієта 1б.
Застосовується при виразковій хворобі шлунка і ДПК або при хронічному гастриті в стадії затухання різкого загострення після дієти 1а, а також при гострому гастриті після дієти 1а.
Дієта 1.
Застосовується при виразковій хворобі в період затухання загострення та при хронічному гастриті з нормальною та підвищеною кислотністю. Забезпечує механічне та хімічне щадіння.
Дієта 2.
Застосовується при гастриті зі зниженою кислотністю та при хронічному коліті. Щадна, з обмеженням грубої рослинної клітковини, стимулює шлункову секрецію.
Дієта 3.
Застосовується при захворюваннях кишечника із закрепом. Їжа багата на рослинну клітковину, що посилює перистальтику кишок.
Дієта 4.
Застосовується при гострих процесах і різкому загостренні хронічних захворювань кишечника із сильним проносом.
Дієта 4б.
Застосовується при гострих захворюваннях кишечника в період поліпшення стану, хронічних захворюваннях кишечника після різкого загострення, нерізкому загостренні, а також у поєднанні з ураженням інших органів травлення.
Дієта 4в.
Застосовується при гострих та хронічних захворюваннях кишечника в період одужання.
Дієта 5а.
Застосовується при гострому перебігу гепатиту і холециститі, загостренні хронічного гепатиту і жовчнокам’яної хвороби, цирозі печінки з помірно вираженою її недостатністю.
Дієта 5.
Застосовується при гострому гепатиті і холециститі в стадії видужання, хронічному гепатиті в стадії ремісії, цирозі печінки без її недостатності, хронічному холециститі та жовчнокам’яній хворобі в стадії ремісії.
Дієта 5п.
Застосовується при хронічному панкреатиті в період видужання після загострення і в період ремісії.
Дієта 6.
Застосовується при подагрі, сечокам’яній хворобі з утворенням каменів із солей сечової кислоти (уратурія).
Дієта 7а.
Застосовується при гострому нефриті з тяжким перебігом після розвантажувальних днів і середньої тяжкості з перших днів хвороби.
Дієта 7б.
Застосовується при гострому нефриті після дієти 7а або за легкого перебігу його, хронічному нефриті з помірно вираженою недостатністю нирок.
Дієта 7в.
Застосовується при нефротичному синдромі, хронічних захворюваннях нирок.
Дієта 7.
Застосовується при гострому нефриті в період одужання, хронічному нефриті в період ремісії і недостатності функції нирок.
Дієта 8.
Застосовується при ожирінні.
Дієта 9.
Застосовується при цукровому діабеті легкої або середньої тяжкості.
Дієта 10.
Застосовується для хворих з інфарктом міокарда. І раціон призначають у гострий період (1-й тиждень), ІІ раціон – у підгострий (2-3-й тиждень), ІІІ раціон – у період рубцювання (4-й тиждень).
Дієта 11.
Застосовується при туберкульозі легенів, кісток, лімфатичних вузлів, суглобів під час загострення, при зниженій масі тіла, виснаженні після інфекційних хвороб, операцій, травм.
Дієта 13.
Застосовується при гострих інфекційних захворюваннях.
Дієта 14.
Застосовується при сечокам’яній хворобі з лужною реакцією сечі.
Дієта 15.
Передбачає різні продукти та страви, приготовані звичайним способом.