Норми цивільного процесуального права як передумова виникнення цивільних процесуальних правовідносин

Норми цивільного процесуального права – це загальні правила поведінки, сформульовані як владні вказівки, спрямовані на регулювання відносин, що складаються в зв'язку із здійсненням правосуддя в цивільних справах.

Норми цивільного процесуального права мають загальний характер, у них знаходить вираження загальний варіант взаємної поведінки суду та інших учасників процесу, який найбільш повно відповідає інтересам втілення правосуддя.

За допомогою процесуальних норм забезпечується цілеспрямований правовий вплив на поведінку суду й учасників процесу в одному, загальному для всіх напрямку.

Для виникнення будь-яких цивільних процесуальних правовідносин необхідна наявність норми права, що передбачає дані правовідносини. Це випливає із закріпленого цивільним процесуальним законодавством дозвільного способу правового регулювання цивільних процесуальних відносин і для законності судової діяльності має принципове значення.

Цивільна процесуальна правосуб'єктність як передумова виникнення цивільних процесуальних правовідносин

Процесуальна правосуб'єктність – це специфічна властивість суб'єкта цивільного процесуального права, яка дозволяє йому бути носієм прав та обов'язків.

Цивільна процесуальна правоздатність – це здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи у справі

Інститут цивільної процесуальної правоздатності – це загальний інститут цивільного процесу, який тісно пов'язаний із цивільною правоздатністю (правоздатністю в матеріальному праві, а саме: цивільному, сімейному, трудовому тощо). Потенційне право на звернення до суду як елемент правоздатності встановлюється у нормах матеріального права.

Цивільна процесуальна дієздатність – це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій надано повну цивільну дієздатність.

Дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, тобто 18 років, а також юридичні особи. За загальним правилом саме з цього моменту фізичні особи вправі особисто або через своїх представників звертатися до суду та брати участь у розгляді справи з метою захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та інтересів, самостійно розпоряджатися належними їм процесуальними правами та нести процесуальні обов'язки.