27. Базові стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства: сутність, характеристика.

Базові стратегії ЗЕД: сутність, види, характеристика, випадки застосування. Стратегія скорочення. Стратегічні альтернативи.

28. Стратегічне планування зовнішньоекономічної діяльності.

Стратегічне планування зовнішньоекономічної діяльності: сутність, складові, принципи. Традиційний та прогресивний підходи до розподілу ресурсів. Корегування стратегічного плану.

29. Типові ринкові стратегії у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.

Матриці „товар-ринок”, „портфель продукції” та „Мак-Кінзі”: сутність, види стратегій, призначення. Стратегія „проникнення на ринок” та її різновиди.

30. Конкурентні стратегії у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.

Підходи до вибору конкурентних стратегій. Конкурентні сили (за М.Портером). Універсальні конкурентні стратегії боротьби з конкурентними силами. Основні типи конкурентної поведінки підприємств.

31. Маркетингові стратегії у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.

Класифікація підходів до розробки маркетингових стратегій у ЗЕД підприємства. Стратегії сегментації, диверсифікації, інтернаціоналізації. Стандартизована, адаптована та інтегрована маркетингові стратегії.

32. Маркетингові стратегії у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.

Маркетингові стратегії за сутністю маркетингових дій, за стадіями життєвого циклу та за методами проникнення на закордонні ринки..

33. Експортні стратегії підприємства.

Експортна стратегія: сутність, причини розробки, основні питання. Модель „чотирьох фільтрів” Р.Волвурда. Способи укладання зовнішньоекономічних угод: види, переваги. Способи проникнення на ринок зарубіжних країн.

34. Імпортні стратегії підприємства.

Імпортна стратегія: сутність, суб’єкти розробки, основні питання. Процедурний, стратегічний та організаційний аспекти.

35. Стратегії зовнішньоекономічної діяльності для малих, середніх та великих підприємств.

Стратегії зовнішньоекономічної діяльності для малих, середніх та великих підприємств: сутність, види, характеристика.

36. Глобальна стратегія підприємства.

Глобальна стратегія. Міжнародні галузі: сутність, види. Переваги та складнощі роботи у глобальній галузі. Компанія світового рівня: сутність, передумови створення та спосіб досягнення

50. Контрагенти у зовнішньоекономічній діяльності та їх класифікація.

Контрагенти: сутність, класифікація. Вітчизняні та закордонні підприємства. Національні та іноземні підприємства.

51. Посередники у зовнішньоекономічній діяльності.

Посередники у ЗЕД: сутність, класифікація. Вплив посередників на стан ринку. Англо-американське та європейське тлумачення посередництва. Звичайні посередники, посередники з правом першої руки, монопольні посередники.

52. Характеристика посередників залежно від обсягів наданих повноважень.

Агенти-представники, брокери, маклери, агенти, комісіонери, консигнатори, дилери (трейдери, джобери, спредери), дистриб’ютори тощо.

53. Торгові, комісійні, агентські фірми як посередники ЗЕД.

Торгові, комісійні, агентські фірми. Оптові бази, експортні, імпортні фірми, торгові доми, стокісти. Брокерські фірми, фектори.

54. Налагодження з контрагентами ділових контактів.

Пошук контрагентів у ЗЕД: сутність, складнощі, етапи. Критерії обрання контрагентів та посередників. Оферти, запити, замовлення.

55. Специфічні форми пошуку контрагентів у ЗЕД

Специфічні форми пошуку контрагентів у ЗЕД. Біржі, аукціони, тендери, ярмарки, посилкова торгівля тощо. Види аукціонів, торгів.

27. Базові стратегії зед: сутність, характеристика.

Виділяють такі базові стратегії.

- стратегія зростання - найбажаніша для підприємства стратегія стабільного зростання обсягів продажу, прибутку, капіталу, інших показників. Практика підприємницької діяльності свідчить про наявність низки стратегічних альтернатив стратегії зростання;

- стратегія стабілізації - стратегія діяльності підприємства в умовах нестабільності продажу та доходів. Це може бути швидке або несподіване падіння, тривале падіння чи розвиток у вигляді коливань. Стратегія стабілізації передбачає вирівнювання обсягу продажу, прибутку, інших показників з наступним їх підвищенням і поступовим переходом від захисної до наступальної стратегії, до стану зростання. Залежно від ситуації, що склалась на підприємстві, головну увагу спрямовують на: економію усіх видів витрат; зняття з виробництва нерентабельної продукції; перегляд системи товароруху; пошук резервів підвищення ефективності;;

- стратегія виживання (скорочення)- виключно захисна стратегія, яку використовують в умовах глибокої кризи економічної діяльності підприємства, коли воно перебуває на грані банкрутства або є банкрутом. Метою підприємства у цій скрутній ситуації є стабілізація становища, перехід до стратегії стабілізації. Стратегія виживання не може бути довгостроковою, оскільки це не відповідає інтересам працівників, акціонерів, керівництва. З одного боку, вона потребує швидких, рішучих, достатньою мірою скоординованих дій, а з другого — обачливості та реалістичності у прийнятті рішень. Реалізація стратегії виживання потребує жорсткої централізації управління, концентрації влади.

В межах базової стратегії підприємство може вибрати один із кількох напрямів дій, що називаються стратегічними альтернативами, з яких і формується майбутня стратегія.

Стратегічні альтернативи - це можливі варіанти розвитку підприємства чи стратегічних одиниць бізнесу в рамках кожної із трьох базових корпоративних стратегій: зростання, стабілізації, скорочення.

Так, стратегія зростання включає в себе такі стратегічні альтернативи, як інтенсифікація, диверсифікація, інтеграція, техніко-технологічний розвиток. В свою чергу стратегічними альтернативами стратегії стабілізації є економія витрат, збирання „врожаю”, постійна адаптація до зовнішнього середовища, збереження науково-технічного і кадрового потенціалу. Стратегія виживання має такі альтернативи: організаційна санація, економічна і фінансова санація, маркетингова санація, соціальна санація, ліквідація бізнесу. Вибір стратегічних альтернатив повинен відповідати обраній базовій стратегії підприємства .