
- •Загальна характеристика Сімейного кодексу України
- •Поняття шлюбу, умови і порядок його укладення
- •Порядок і умови укладення шлюбу
- •Державна реєстрація шлюбу
- •Підстави і порядок розірвання шлюбу
- •Визнання шлюбу недійсним
- •Майнові права подружжя
- •Право особистої приватної власності дружини та чоловіка
- •Право спільної сумісної власності подружжя
- •Об’єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути:
- •Права та обов’язки подружжя по утриманню
- •Взаємні права й обов'язки батьків та дітей
- •Права батьків і дітей на майно
- •Обов’язок матері, батька утримувати дитину (повнолітніх дочку, сина) та його виконання
- •Позбавлення батьківських прав
- •Опіка і піклування. Усиновлення (удочеріння)
Майнові права подружжя
Сімейний кодекс розрізняє особисті немайнові та майнові права й обов’язки подружжя.
До особистих немайнових прав та обов’язків належать:
право на материнство;
право на батьківство;
право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності;
право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток;
право дружини та чоловіка на зміну прізвища;
право дружини та чоловіка на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї;
право дружини та чоловіка на особисту свободу;
обов’язок подружжя турбуватися про сім’ю.
Право особистої приватної власності дружини та чоловіка
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
майно, набуте нею (ним): до шлюбу; за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; за час шлюбу, але за кошти, що належали їй, йому особисто;
речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
премії, нагороди, які вона, він отримали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню;
кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
страхові суми, отримані нею, ним за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням;
особистою приватною власністю дружини, чоловіка суд може визнати майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин;
частка у спільному майні, придбаному за кошти, що належали одному з подружжя;
плоди, приплід, дохід (дивіденди), отримані ними від речей, що їм належать;
Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім’ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов’язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім’ї, які відповідно до закону мають право користування ним.
Право спільної сумісної власності подружжя
Відповідно до статті 60, вважається, що майно, яке подружжя набуло за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, крім речей індивідуального користування.
Об’єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути:
будь-які речі, за винятком тих, що виключені з цивільного обороту;
заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу;
гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, що були отримані за договором, укладеним одним з подружжя в інтересах сім’ї;
речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя;
майно дружини, чоловіка, що істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншим з подружжя, якщо воно визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Вони мають право на укладення між собою всіх договорів, що не заборонені законом, як щодо майна, яке є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.