25. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель рекреаційного призначення.

1. Особливості, що безпосередньо випливають із цільового призначення. На землях РП забороняється діяльність, яка перешкоджає або може перешкодити використанню їх за призначенням , а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель, зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечить використанню цих зон за цільовим призначенням. Де6тальних вимог щодо правового режиму земель РП законодавство не містить, окрім положень про зелені зони та інші території у складі земель РП, що входять до складу інших категорій земель.

2. Особливості оподаткування земель РП земельним податком. У випадку використання земель РП не за цільовим призначенням ЗУ Про плату за землю встановлює підвищені пятикратні ставки оподаткування. Вітчизняні заклади культури, науки, освіти , соц.. забезпечення, які розташ. на землях РП повністю звільняються від сплати податку.

3. Особливий порядок змін цільового призначення земель РП. Вилучення земель РП із складу земель державної власності, що перебувають у постійному користуванні здійснюється за рішенням КМУ.

26. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.

1. Особливості, що безпосередньо випливають з цільового призначення. На землях ІКП забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню. Встановлюється дозвільний порядок використання земель ІКП :передбачає необхідність отримання спеціального дозволу на проведення певних видів робіт, повязаних з веденням господарської діяльності. 2. Передбачається обовязок укладення охоронного договору між власником або землекористувачем ЗД та відповідним органом охорони культурної спадщини. 3. Частина обєктів культурної спадщини заповідники, музеї-заповідники одночасно є обєктами ПЗФ, тобто мають складний правовий режим. 4. Встановлення особливого порядку віднесення земель до даної категорії. Зокрема, передбачена процедура державної реєстрації обєктів культурної спадщини, порядок створення музеїв. 5. Здійснення зонування прилеглих територій навколо окремих обєктів з метою їх захисту та збереження традиційного середовища розташування. Встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови, зони ландшафту, що охороняються, зони охорони археологічного культурного шару. Законодавством також передбачені спеціальні положення про зонування територій самих обєктів ІКС, зокрема музеїв: на території, відведеній для музею, забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як закладу культури. На цій території згідно з статутом музею може бути виділено зони:

заповідна- для зберігання і охорони найбільш цінних історико-культурних комплексів і окремих обєктів

експозиційна — для стаціонарного демонстрування великогабаритних музейних предметів і використання

в культурно-пізнавальних цілях

наукова — для проведення науково-дослідної роботи

рекреаційна — для відпочинку та обслуговування відвідувачів музею

господарська — для розміщення допоміжних господарських обєктів. 6. Встановлення особливості оподаткування земель ІКП земельним податком. Історико-культурні заповідники та вітчизняні заклади культури звільняються від оподаткування земельним податком. При використанні ЗД ІКП не за функціональним призначенням встановлюються підвищені ставки оподаткування. Встановлюється підвищена відповідальність за порушення правового режиму земель ІКП. Ст.. 298 КК передбачає нищення, руйнування, чи псування памяток історії або культури, ст.. 92 КпАП порушення правил охорони і використання памяток історії та культури Ст.ст. 44-45 ЗУ Про охорону культурної спадщини передбачають господарсько-правову відповідальність юридичних осіб у вигляді адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про охоронк культурної спадщини