2.2. Структура міжнародної торгівлі

Важливою характеристикою міжнародної торгівлі є її географічна та товарна структура, тобто структура з точки зору географічного розподілу і товарного наповнення.

Географічна структура міжнародної торгівлі — це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, створеними за І територіальною або організаційною ознакою.

Територіальна географічна структура узагальнює дані про масштаби міжнародної торгівлі країн, що належать до однієї частини світу або укрупненої групи країн (розвинуті країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою).

Організаційна географічна структура узагальнює дані про міжнародну торгівлю або між країнами, що належать до інтеграційних торговельно-політичних об'єднань, або торгівлю між країнами, що виділені в певну групу за обраним критерієм (країни-експортери нафти, країни — цілковиті боржники тощо).

Географічна структура міжнародної торгівлі сформувалася під впливом світогосподарського поділу праці, тобто поглибленого міжнародного поділу праці й розвитку науково-технічної революції (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Географічна структура світової торгівлі товарами за окремими регіонами 2008 р.

Експорт		Регіон	Імпорт
Обсяг			Обсяг
млрд. дол.	%		млрд дол.	%
15775	100,0	Світ	16120	100,0
2049	13,0	Північна Америка	2909	18,0
602	3,8	Латинська Америка	595	3,7
6456	40,9	Європа	6833	42,4
5913	37,5	Європейський Союз	6268	38,9
703	4,5	СНД	493	3,1
472	3,0	Російська Федерація	292	1,8
561	3,6	Африка	466	2,9
1047	6,6	Близький Схід	575	3,6
4355	27,6	Азія	4247	26,3
782	5.0	Японія	762	4,7
1428	9,1	Китай	1133	7,0
179	1,1	Індія	292	1,8
1033	6,5	Нові індустріальні країни	1093	6,8
279	1,8	Меркосур	259	1,6
990	6,3	Асеан	936	5,8

Джерело: [www.wto.org]

Перше місце за обсягом експорту та імпорту на світовому ринку посідає Європа, друге - Азія, третє - країни Північної Америки.

Внесок у світову торгівлю регіонів Латинської Америки, Близького Сходу та Африки незначний. Країни Центральної Європи, як і країни СНД, також відіграють незначну роль у міжнародній торгівлі, їхні зовнішні економічні зв'язки перебувають у стадії формування.

Товарна структура міжнародної торгівлі формується під впливом конкурентних переваг, які має народне господарство країни. Конкурентні переваги є у випадках, коли в країні ціни на експортні товари (або внутрішні ціни) нижчі від світових. Відмінності в цінах зумовлені різними витратами виробництва, які залежать від двох груп чинників.

Першу групу чинників формують природні конкурентні переваги. До них належать природно-географічні чинники: клімат, наявність мінеральних копалин, родючість ґрунтів тощо.

Другу групу чинників (соціально-економічних) формують набуті конкурентні переваги. Ці чинники характеризують науково-технічний і економічний рівень розвитку країни, її виробничий апарат, масштаби і серійність виробництва, виробничу та соціальну інфраструктуру, масштаби науково-дослідних робіт. Вони визначають конкурентні переваги, що були надбані в процесі розвитку народного господарства.

У світовій торгівлі товарними видами продукції найвищі показники зростання за 2000-2008 рр. має продукція обробної промисловості (6,0%). Світовий експорт палива та видобувної продукції досяг найменшого показника зростання (3,0%). Темпи зростання світового експорту в 2,0 рази перевищують зростання світового товарного виробництва.

Товарну структуру в розрізі регіонів показано в табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Структура світового експорту основної групи товарів за регіонами, 2008 р.

Регіон	Сільське господарство		Добувна промисловість		Обробна промисловість		Разом
	млрд Дол.	%	млрд ДОЛ.	%	млрд дол.	%	млрд дол.	%
Європа	602,6	9,5	767,9	12,1	4953,6	78,3	6324,1	100
Азія	260	6,1	540,2	12,7	3447,8	81,2	4248	100
Північна Америка	212,1	10,9	345,9	17,8	1389,2	71,3	1947,2	100
Латинська Америка	156,9	26,8	255,8	43,7	172,6	29,5	585,3	100
СНД	47,7	6,9	470	67,9	174,8	25,2	692,5	100
Африка	37,9	7,1	393,9	74,1	99,9	18,8	531,7	100
Близький Схід	24,2	2,4	756,5	75,6	220,3	22,0	1001,0	100
Разом	1341,4	8,8	3530,2	23,0	10458,2	68,2	15329,8	100

Джерело: [www.wto.org]

Наведені в табл. 1.4 дані свідчать про взаємозв'язки між рівнем економічного розвитку країн і структурою їхнього зовнішньоторговельного обігу. Так, для країн Західної Європи, Північної Америки та Азії, які належать до промислово розвинутих і нових індустріальний країн і в яких переважають набуті конкурентні переваги, в структурі експорту переважає продукція обробної промисловості (82,2% обсягу зовнішньоторговельного обігу). А в країнах Близького Сходу та Африки, які володіють багатими природними ресурсами, досить висока частка видобувної промисловості. Країни СНД інтенсивно викорис­товують свої природні конкурентні переваги, а тому в їхній товарній структурі, що відрізняється від середніх світових показників, висока частка продукції добувних галузей промисловості (відхилення від середнього показника становить 44,9 відсоткових пунктів) і порівняно низька — продукції обробної промисловості (відхилення від серед нього показника становить 43 відсоткових пунктів).