- •Тема 2. Міжнародна торгівля та митна логістика
- •2.1. Сутність та структура міжнародної торгівлі та її специфічні риси
- •2.2. Структура міжнародної торгівлі
- •2.3. Основні види ринків та товарів
- •2.4. Основні міжнародні фірми - професіонали зовнішньої торгівлі: митні брокери, митні перевізники. Реєстр митних перевізників.
- •2.5. Україна в міжнародній торгівлі.
2.2. Структура міжнародної торгівлі
Важливою характеристикою міжнародної торгівлі є її географічна та товарна структура, тобто структура з точки зору географічного розподілу і товарного наповнення.
Географічна структура міжнародної торгівлі — це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, створеними за І територіальною або організаційною ознакою.
Територіальна географічна структура узагальнює дані про масштаби міжнародної торгівлі країн, що належать до однієї частини світу або укрупненої групи країн (розвинуті країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою).
Організаційна географічна структура узагальнює дані про міжнародну торгівлю або між країнами, що належать до інтеграційних торговельно-політичних об'єднань, або торгівлю між країнами, що виділені в певну групу за обраним критерієм (країни-експортери нафти, країни — цілковиті боржники тощо).
Географічна структура міжнародної торгівлі сформувалася під впливом світогосподарського поділу праці, тобто поглибленого міжнародного поділу праці й розвитку науково-технічної революції (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Географічна структура світової торгівлі товарами за окремими регіонами 2008 р.
Експорт |
Регіон |
Імпорт |
||
Обсяг
|
|
Обсяг |
||
млрд. дол. |
% |
|
млрд дол. |
% |
15775 |
100,0 |
Світ |
16120 |
100,0 |
2049 |
13,0 |
Північна Америка |
2909 |
18,0 |
602 |
3,8 |
Латинська Америка |
595 |
3,7 |
6456 |
40,9 |
Європа |
6833 |
42,4 |
5913 |
37,5 |
Європейський Союз |
6268 |
38,9 |
703 |
4,5 |
СНД |
493 |
3,1 |
472 |
3,0 |
Російська Федерація |
292 |
1,8 |
561 |
3,6 |
Африка |
466 |
2,9 |
1047 |
6,6 |
Близький Схід |
575 |
3,6 |
4355 |
27,6 |
Азія |
4247 |
26,3 |
782 |
5.0 |
Японія |
762 |
4,7 |
1428 |
9,1 |
Китай |
1133 |
7,0 |
179 |
1,1 |
Індія |
292 |
1,8 |
1033 |
6,5 |
Нові індустріальні країни |
1093 |
6,8 |
279 |
1,8 |
Меркосур |
259 |
1,6 |
990 |
6,3 |
Асеан |
936 |
5,8 |
Джерело: [www.wto.org]
Перше місце за обсягом експорту та імпорту на світовому ринку посідає Європа, друге - Азія, третє - країни Північної Америки.
Внесок у світову торгівлю регіонів Латинської Америки, Близького Сходу та Африки незначний. Країни Центральної Європи, як і країни СНД, також відіграють незначну роль у міжнародній торгівлі, їхні зовнішні економічні зв'язки перебувають у стадії формування.
Товарна структура міжнародної торгівлі формується під впливом конкурентних переваг, які має народне господарство країни. Конкурентні переваги є у випадках, коли в країні ціни на експортні товари (або внутрішні ціни) нижчі від світових. Відмінності в цінах зумовлені різними витратами виробництва, які залежать від двох груп чинників.
Першу групу чинників формують природні конкурентні переваги. До них належать природно-географічні чинники: клімат, наявність мінеральних копалин, родючість ґрунтів тощо.
Другу групу чинників (соціально-економічних) формують набуті конкурентні переваги. Ці чинники характеризують науково-технічний і економічний рівень розвитку країни, її виробничий апарат, масштаби і серійність виробництва, виробничу та соціальну інфраструктуру, масштаби науково-дослідних робіт. Вони визначають конкурентні переваги, що були надбані в процесі розвитку народного господарства.
У світовій торгівлі товарними видами продукції найвищі показники зростання за 2000-2008 рр. має продукція обробної промисловості (6,0%). Світовий експорт палива та видобувної продукції досяг найменшого показника зростання (3,0%). Темпи зростання світового експорту в 2,0 рази перевищують зростання світового товарного виробництва.
Товарну структуру в розрізі регіонів показано в табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Структура світового експорту основної групи товарів за регіонами, 2008 р.
Регіон |
Сільське господарство |
Добувна промисловість |
Обробна промисловість |
Разом |
||||
|
млрд Дол. |
% |
млрд ДОЛ. |
% |
млрд дол. |
% |
млрд дол. |
% |
Європа |
602,6 |
9,5 |
767,9 |
12,1 |
4953,6 |
78,3 |
6324,1 |
100 |
Азія |
260 |
6,1 |
540,2 |
12,7 |
3447,8 |
81,2 |
4248 |
100 |
Північна Америка |
212,1 |
10,9 |
345,9 |
17,8 |
1389,2 |
71,3 |
1947,2 |
100 |
Латинська Америка |
156,9 |
26,8 |
255,8 |
43,7 |
172,6 |
29,5 |
585,3 |
100 |
СНД |
47,7 |
6,9 |
470 |
67,9 |
174,8 |
25,2 |
692,5 |
100 |
Африка |
37,9 |
7,1 |
393,9 |
74,1 |
99,9 |
18,8 |
531,7 |
100 |
Близький Схід |
24,2 |
2,4 |
756,5 |
75,6 |
220,3 |
22,0 |
1001,0 |
100 |
Разом |
1341,4 |
8,8 |
3530,2 |
23,0 |
10458,2 |
68,2 |
15329,8 |
100 |
Джерело: [www.wto.org]
Наведені в табл. 1.4 дані свідчать про взаємозв'язки між рівнем економічного розвитку країн і структурою їхнього зовнішньоторговельного обігу. Так, для країн Західної Європи, Північної Америки та Азії, які належать до промислово розвинутих і нових індустріальний країн і в яких переважають набуті конкурентні переваги, в структурі експорту переважає продукція обробної промисловості (82,2% обсягу зовнішньоторговельного обігу). А в країнах Близького Сходу та Африки, які володіють багатими природними ресурсами, досить висока частка видобувної промисловості. Країни СНД інтенсивно використовують свої природні конкурентні переваги, а тому в їхній товарній структурі, що відрізняється від середніх світових показників, висока частка продукції добувних галузей промисловості (відхилення від середнього показника становить 44,9 відсоткових пунктів) і порівняно низька — продукції обробної промисловості (відхилення від серед нього показника становить 43 відсоткових пунктів).
