
- •27. Базові стратегії зед: сутність, характеристика.
- •28. Стратегічне планування зед.
- •29. Типові ринкові стратегії у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.
- •30. Конкурентні стратегії у зед підприємства.
- •31. Маркетингові стратегії у зед підприємства.
- •32. Маркетингові стратегії у зед підприємства
- •33. Експортні стратегії підприємства
- •34. Імпортні стратегії підприємства
- •35. Стратегії зед для малих, середніх та великих підприємств.
- •36. Глобальна стратегія підприємства
- •50. Контрагенти у зовнішньоекономічній діяльності
- •51. Посередники у зовнішньоекономічній діяльності
- •52. Характеристика посередників залежно від обсягів наданих повноважень
- •53. Торгові, комісійні, агентські фірми як посередники зед.
- •54. Налагодження з контрагентами ділових контактів.
- •55. Специфічні форми пошуку контрагентів у зед.
50. Контрагенти у зовнішньоекономічній діяльності
Контрагент - це кожна сторона в договорі по відношенню до іншої сторони, які в двосторонніх договорах пов’язані взаємними правами і обов’язками.
51. Посередники у зовнішньоекономічній діяльності
Дуже велика кількість угод у міжнародній торгівлі здійснюється за допомогою посередників.
Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі угоди чи окремого доручення, що укладається між ними.
Торгове посередництво в економічному значенні - досить широке поняття і містить у собі значне коло послуг, зокрема з пошуку закордонного контрагента, підготовки і укладання угоди, кредитування сторін і надання гарантій, оплати товару покупцем, проведення транспортно-експедиторських операцій і страхування товарів при транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення рекламних і інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки, здійснення технічного обслуговування і проведення інших операцій.
Посередницькі операції - це операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника.
Посередницькі операції регулюються нормами торгового і цивільного права.
Цивільний кодекс України передбачає два види представництва:
- доручення, оформлене договором доручення;
- комісія, оформлена договором комісії.
До посередницьких зовнішньоекономічних угод відносяться:
- договір перевезення;
- договір страхування;
- консигнаційні договори;
- агентські договори;
- договір зберігання;
- договір доручення;
- договір комісії;
- договір декларування.
Посередники - це особи, що з'єднують сторони, які бажають укласти угоду. Самостійна торгівля на зовнішніх ринках часто буває не під силу самим виробникам, тому вони й використовують посередників. В ролі останніх можуть виступати спеціалізовані посередницькі фірми або такі форми продажу, як торги, аукціони, біржі.
В залежності від характеру взаємовідносин між продавцем чи покупцем і торговим посередником, а також від функції, яку виконує торговий посередник, можна виділити декілька видів торгово-посередницьких операцій: операції по перепродажу, комісійні, агентські і брокерські.
Залучення посередників завжди має на меті підвищення економічності зовнішньоторговельних операцій за рахунок зниження витрат обертання, прискорення обороту капіталу, кращого використання кон'юнктури ринку й інших факторів. Посередники, що здійснюють передпродажну доробку і товари, що збувають, зі складів, підвищують конкурентноздатність експортованої продукції по технічному рівню, якості і термінам постачань. Не усі українські організації, що одержали можливість безпосередньо вести зовнішньоторговельні операції, із самого початку готові до самостійного дослідження ринків, підбору іноземних партнерів, правильному складанню умов контрактів, здійсненню взаємних розрахунків і врегулюванню розбіжностей. Тому в перший період експортно-імпортної діяльності їм варто користуватися допомогою зовнішньоторговельних організацій як посередників, що нагромадили досвід роботи на ринках і привабливих комерсантах високої кваліфікації.
У США і Великобританії до агентів відносять посередників, що діють на ринку для і від імені експортерів або імпортерів, називаних «принципалами».
Прості агенти-посередники отримують право здійснювати збут продукції певного постачальника на обумовленій території за відповідну винагороду. Принципал не надає посередникові жодних ексклюзивних прав та зберігає за собою право користуватися послугами інших посередників або самостійно здійснювати збут товарів на тому цільовому ринку, на якому працює певний посередник.
Агенти з правом «першої руки» відповідно до агентської угоди мають «чергове» право: принципал при виході на певний ринок зобов’язаний спочатку запропонувати для реалізації товар такому посередникові. Отже, агент з правом «першої руки» сам вирішує, «працювати» з певними товарами, чи ні.
Ексклюзивні (або монопольні) агенти згідно з даним класифікаційним критерієм мають найбільші, виключні (за деякими винятками, як правило, обумовленими в контракті) права на збут товарів принципала певної номенклатури на повному ринку та протягом обумовленого періоду.