
- •Різноманітність живих організмів. Принципи класифікації організмів. Поняття про наукові назви рослин. Поняття про систематику рослин. Головні таксони.
- •2. Дроб’янки. Загальна характеристика Царства.
- •3. Бактерії. Будова, життєдіяльність, розмноження.
- •4. Значення у природі і житті людини представникі царства Дроб’янки.
- •5. Загальна характеристика царства Рослин.
- •Надмембранні та підмембранні комплекси клітини.
- •Самої плазматичної мембрани.
- •Взаємодія мембран в еукаріотичні клітині.
- •Комплекс Гольджі.
- •Вакуолі.
- •Мітохондрії.
- •Пластиди.
- •Зберігає спадкову інформацію і передає її дочірнім клітинам під час поділу.
- •Немембранні органели.
- •Клітинний центр.
- •5. Загальна характеристика царства Рослин.
- •1.Меристематичні: верхівкова (апікальна) меристема, бічна (латеральна), вставна (інтеркалярна), ранева (травматична).
- •6. Загална характеристика водоростей.
- •3.Статеве:
- •7.Відділ Зелені водорості.
- •Вищі спорові рослини
- •8. Мохоподібні.
- •9. Відділ Плауноподібні.
- •10.Відділ Хвощоподібні.
- •Клас Хвощові.
- •11. Відділ Папоротеподібні.
- •11.Відділ Голонасінні. Загальна характеристика, особливості будови і розмноження.
- •Голонасінні поділяються на 3 класи: саговникові, хвойні і гнетові
- •12. Корінь і його функції. Види коренів. Типи кореневих систем.
- •13. Зовнішня і внутрішня будова кореня.
- •14. Пагін і його будова та функції. Різноманітність пагонів. Розвиток пагона з бруньки.
- •15. Стебло – вісь пагона. Функції стебла. Ріст стебла удовжину.
- •16. Внутрішня будова стебла. Утворення річних кілець.
- •17. Видозміни пагона і його частин. Роль видозмін.
- •20. Внутрішня будова листка. Видозміни листка.
- •19. Вегетативне розмноження рослин. Значення вегетативного розмноження.
- •20. Квітка – орган насіннєвого розмноження рослин. Будова і різноманітність.
- •23. Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення. Запилення і його способи.
- •21. Запліднення у квіткових рослинах. Будова насінини.
- •22. Різноманітність плодів. Поширення плодів.
- •23. Пересування по стеблу неорганічних та органічних речовин.
- •25. Різноманітність покритонасінних. Їх класифікація.
- •Клас однодольні
- •26. Царство Гриби. Загальна характеристика царства. Шапкові гриби, особливості їх будови та процесів життєдіяльності.
- •3) Статеве розмноження
- •36. Цвільові гриби. Мукор. Пеніцил. Дріжджі. Гриби-паразити рослин.
- •27.Царство Гриби.
- •1. Зоологія – наука про тварин.
- •2. Поняття про систематичні одиниці в зоології.
- •3.Загальна характеристика Підцарства Одноклітинні тварини.
- •1.Тип Саркоджгутиконосці.
- •2.Тип Споровики.
- •4.Амеба. Пересування, живлення, дихання, виділення, розмноження, утворення цист. Паразитуючі саркодові - дизентерійна амеба
- •5. Евглена зелена. Особливості живлення.
- •6. Паразитичні джгутикові: трипаносоми, лейшманії, лямблії. Їх будова, життєві цикли та способи запобігання зараженню.
- •7. Інфузорія туфелька. Будова, основні процеси життєдіяльності. Подразливість.
- •8. Морські одноклітинні: форамініфери і радіолярії. Одноклітинні грунту.
- •9. Загальна характеристика типу Кишковопорожнинні.
- •11. Різноманітність морських кишковопорожнинних (корали, медузи), їхнє значення.
- •12. Загальна характеристика типу Плоскі черви.
- •13.Характеристика класу Війчастих червів на прикладі молочно-білої планарії.
- •14.Клас Сисуни-Трематоди.
- •15.Клас Сисуни –Трематоди.
- •16.Клас Стьожкові черви-Цестоди.
- •17.Особливості організації. В зв’язку з паразитним способом життя ціп’яки мають такі особливості процесів життєдіяльності:
- •18.Клас Стьожкові черви-Цестоди.
- •19.Загальна характеристика Типу Круглих червів.
- •20. Тип Круглі черви або Первиннопорожнинні Клас Власне круглі черви або Нематоди.
- •21. Тип Круглі черви Клас Власне круглі або Нематоди.
- •22.Тип Круглі черви Клас Власне круглі черви.
- •23.Загальна характеристика типу Кільчасті черви.
- •24.Клас Малощетинкові черви- Олігохети (черв’як дощовий, трубочник). Роль малощетинкових червів у процесах грунтоутворення.
- •25.Для Малощетинкових червів характерні такі риси організації.
- •26.Тип Кільчасті черви Клас Багатощетинкові черви -Поліхети (нереїс, піскожил) та п’явки (медична п’явка).
- •27.Тип Кільчасті черви Клас п’явки.
- •28.Загальна характеристика типу Молюски.
- •29.Характеристика Класу Черевоногих. Роль Черевоногих молюсків у природі та житті людини.
- •30.Тип Молюски. Клас Двостулкові. Особливості організації двостулкових.
- •31. Клас Головоногі.
- •Загальна характеристика Типу Членистоногі.
- •33.Клас Ракоподібні. Загальна характеристика класу.
- •34.Загальна характеристика Класу Павукоподібні.
- •35.Загальна характеристика Класу Комах.
- •36. Загальна характеристика хордових
- •37.Тип Хордові.Клас Головохордові.
- •38.Клас Хрящові риби. Загальна характеристика.
- •39.Клас Кісткові риби. Загальна характеристика класу.
- •40. Клас Кістково-Хрящові риби.
- •41. Земноводні-Амфібії. Загальна характеристика класу.
- •42. КласПлазуни. Загальна характеристика.
- •43.Загальна характеристика класу Птахів. Зопнішпя будова. Покриви. Скелет. М'язи.
- •44.Ссавці. Загальна характеристика класу. Середовище існування. Зовнішня будова. Скелет. М'язова система.
11. Різноманітність морських кишковопорожнинних (корали, медузи), їхнє значення.
Морські кишковопорожнинні ( поліпи і медузи) представлені значно різноманітніше ніж прісноводні.
1) Клас Коралові поліпи. Найвідоміші серед поліпів - коралові. Більшість з них має внутрішній або зовнішній скелет із вапна або рогоподібної органічної речовини і знаходять практичне використання людиною. Так, скелет червоного корала використовують для виготовлення ювелірних прикрасю. Мадрепорові корали з розвиненим вапняковим скелетом беруть участь в утворенні коралових берегових рифів, що оточують береги, бар’єрних рифів, що тягнуться вздовж берега на певній відстані від нього, та атолів – кільцеподібних коралових островів. Коралові рифи є місцем існування різних морських представників, внаслідок чого утворюється строкате підводне угрупування організмів. Із рифоутворюючих коралів добувають вапняк, який використовують як будівельний матеріал. Водночас коралові рифи можуть бути перешкодою для судноплавства і навіть причиною катастроф кораблів.
Поодинокі коралові поліпи – актинії – позбавлені скелету. Вони часто яскраво забарвлені і поширені в усіх морях. Певні види розташовані на черепашках раків-самітників і є для них добрим захистом. З іншого боку, актинія використовує рака-самітника як засіб пересування, а також поїдає залишки його їжі.
2) Клас Сцифоїдні медузи. Мають в життєвому циклі чергування поколінь: вільно плаваючі медузи, що розмножуються статево, та прикріплені –поліпи, що розмножуються нестатево- брунькуванням. Драглисте тіло медузи має вигляд парасольки або дзвоника з опуклим та ввігнутим боками. По краю парасольки розташовані щупальця, на яких знаходяться жалкі клітини. У центрі ввігнутої нижньої частини парасольки міститься ротовий отвір.
На відміну від поліпів медузи ведуть рухливий спосіб життя. Вони пересуваються у товщі води зо допомогою скорочень мускульних волоконець парасольки. Виштовхуючи воду з увігнутого боку парасольки, медуза дістає реактивний поштовх і рухається опуклою частинию парасольки вперед.
У зв’язку з рухливим способом життя у медуз є органи чуття: світлочутливі вічка та органи рівноваги – статоцисти, розташовані по краю парасольки. За їх участю відбувається скорочення парасольки ( у медуз із статоцистами скорочувальні парасольки стають безладними).
Поіпи та медузи – особини різних поколінь одного виду. Поліпи – це покоління яке розмножується вегетативно, відбруньковуючи нових поліпів та особин медузного покоління. Медузи розмножуються тільки статево: з їх яєць, що утворюються внаслідок запліднення, виходять личинки, вкриті війками. Ці личинки певний час плавають у товщі води після чого осідають на дно і перетворюються на поліпи.
Медузи, як і поліпи, є хижаками: живляться дрібними безхебетними, іноді маленькими рибами.
Розміри медуз коливаються від кількох мм до 2,5 м удіаметрі парасольки (ціанея). Ця медуза має і дуже довгі щупальця – 10-15 м. поширена у Баренцевому та Білому морах.
Звичайними представниками фауни Чорного та Азовського морів є аурелія і коренерот. Аурелія має плоску парасольку, діаметр якої може досягати 40 см. По краях парасольки розташовані численні короткі щупальця. Рот оточений чотирма довгими ротовими лопатями, які нагадують вуха осла, від чого назва – вухаста медуза. На відміну від аурелії коренерот не має щупалець і жалкі клітини розташовані по всій поверхні опуклої частини його парасольки та на ротових лопатях.