36. Цвільові гриби. Мукор. Пеніцил. Дріжджі. Гриби-паразити рослин.

Цвільові гриби поселяються на продуктах харчування, в грунті, на овочах, на плодах. Викликають псування доброякісних продуктів (хліба, овочів, фруктів). Більшість грибів – сапрофіти. Проте деякі з них є збудниками інфекційних хвороб людини, тварин, частіше – рослин. Наприклад, гриб трихофітон викликає стригучий лишай у людини і тварин.

Клас Зигоміцети: Мукор, або біла цвіль, - одноклітинний гриб, який поселяється на овочах, хлібі і кінському гною. Спочатку біла цвіль має вигляд пухнастого нальоту, який через деякий час стає чорним, оскільки на грибниці з’являються кулясті головки (спорангії), в яких утворюється велика кількість спор чорного кольору.

Клас Хітридіоміцети: ольпідій капустяний –захворювання «чорна ніжка « у розсади капусти. Паразитує в клітинах корінця де утворює зооспори чи статево: ізогамія; синтрихій -«рак» картоплі- клітини , що оточують заражені зооспорами клітини утворюють горбкуваті пухлини.

Клас Ооміцети: фітофтора-паразитує на листках картоплі.Міцелій міститься у мезофілі.Розмноження нестатеве зооспорами, статеве-оогамія.

Підцарство вищі гриби.

Клас Аскоміцети. Аспергіл і пеніцил мають багатоклітинний міцелій. Плодоносна гіфа аспергіла на верхівці має потовщення, що несе на собі паличкоподібні вирости, від яких відходить ланцюжок спор-конідій.. У пеніциліума на верхівці не потовщується, а розгалужується. У цих грибів плодові тіла утворюються рідко.

У 1929 році англійський вчений Флемінг виявив антибактеріальну дію пеніцилу і виділив речовину – пеніцилін. Він широко використовується для лікування різних хвороб.

Дріжджі – поширені в природі, їх використовують у виноробстві, пивоварінні, хлібопеченні та виробництві спирту.

Дріжджі спричиняють спиртове бродіння, в результаті якого глюкоза перетворюється на етиловий спирт з виділенням СО₂. Талом дріжджів – одноклітинний, розмножуються брунькуванням.

За несприятливих умов настає статевий процес: ядро ділиться шляхом мейозу і клітина перетворюється на аск з 4-ма гаплоїдними аскоспорами. Аскоспори деякий час розмножуються брунькуванням, потім попарно, утворюючи диплоїдні клітини.

Гриби-паразити рослин. Серед грибів відомо понад 10 тис. видів паразитів рослин. З грибів, які паразитують на рослинах, найбільш поширені сажкові, іржасті та ріжки. Вони вражають сходи городніх, злакових культур, лісових порід тощо.

Клас Базидіоміцети.Сажкові гриби –тверда зона пшениці, борошниста зона пшениці. Паразитують на злаках, викликають захворювання сажку. Хворі рослини мають вигляд обвуглених або обсипаних сажею. Міцелій сажкових грибів міститься в міжклітинниках хазяїна, а в клітини проникають гаусторії. Зимуюча стадія – сажкові спори, які зимують в грунті або із зерном.Виділяють 3 основні способи зараження:

1. Зараження відбувається в грунті під час проростання зерна(колбовидна сажка проса, тверда сажка пшениці).

2. Зараження під час запилення, спора попадає на приймочку маточки і проростає до зав’язі (порошиста сажка пшениці та ячменю).

3. Уражаються молоді надземні частини рослини, зараження викликають спори, але при цьому міцелій не поширюється по всій рослині, а локалізується в певних органах а спричиняє утворення пухлин та наростів (пухирчаста сажка кукурудзи).

Іржасті гриби- пукцинія або лінійна іржа. Близько 7 тис. видів, які викликають захворювання іржу. Хворі рослини характеризуються наявністю бурих плям на листках та стеблах. Міцелій розростається і вражає асиміляційну поверхню рослини, що зменшує їх врожайність. Розмножуються вегетативно та статево за допомогою хламідіоспор.

Клас Аскоміцети -Ріжки – паразитуючий гриб, який розвивається на злаках. На колосках утворюються темно-фіолетові склероції – ріжки, які побудовані з плактенхіми. Склероцій зимує у грунті, а на початку цвітіння злаків проростає, і на ньому утворюються головчасті строми на тонких ніжках. В головках утворюються аски, в яких формуються аскоспори. Аскоспори виходять назовні і , потрапивши на квітуче колося проростають і утворюють в зав’язі міцелій. Від міцелію відходять конідії, які комахами переносяться з колоса на колос. Попавши на колос, конідії проростають, формуючи склероції, в яких накопичуються запасні продукти і отруйна речовина – ерготин.

Клас Базидіоміцети-Гриби-трутовики. Великої шкоди паркам, садам і лісовому господарству завдають гриби-трутовики, оскільки міцелій трутовиків розвивається всередині дерев і руйнує деревину.

Зараження дерева відбувається шляхом потрапляння спор цих грибів через рани на корі або через кореневі волоски.

Потрапивши в рани дерева, спори проростають, утворюючи грибницю. Поширюючись по деревині, грибниця робить її трухлявою. Через кілька років після враження грибницею трутовика на корі дерев виникають шкірясті, дерев’янисті або м’ясисті плодові тіла цих грибів. З нижнього боку цих тіл розвивається гіменофор-де утворюються базидії, в яких формуються базидіоспори (спори статевого розмноження). Плодові тіла багаторічні і збільшуються щорічно в розмірах.

Значення грибів.

-беруть участь в кругообігу речовин (мінералізують рештки органічних речовин і беруть участь в утворенні гумусу;

-гриби, що спричиняють спиртове бродіння використовують в хлібопеченні, виробництві вин, пива, квасу, кефіру;

-шапинкові гриби використовують в їжу;

-пиніцил використовують у виробництві антибіотиків;

-багато грибів спричинюють хвороби с/г культур;

-гриби –трутовики руйнують деревину.