26. Царство Гриби. Загальна характеристика царства. Шапкові гриби, особливості їх будови та процесів життєдіяльності.

Вивчає наука- мікологія.

Гриби – це царство еукаріотичних організмів. Нараховує понад 100 тис. видів. Це – група споріднених організмів, які вивчає наука мікологія. Щодо представників царства, то вони мають поліфілетичне походження: одні групи походять від безбарвних джгутикових, інші – від водоростей.

Особливості будови. Талом гриба називається міцелієм або грибницею. Міцелій складається з тонких галузистих ниток – гіфів. У нижчих грибів гіфи не мають перегородок і являють собою мовби одну сильнорозгалужену гігантську клітину. У вищих грибів гіфи поділені поперечними перегородками на клітини (членики). У вищих грибів гіфи часто сильно сплітаються і утворюють несправжню тканину –плектенхіму, з якої формуються так звані плодові тіла( утворюють спори статевого розмноження). Стінки члеників у нижчих грибів складаються із целюлози і пектинових речовин( клас ооміцети) та хітину (клас зигоміцети), а у вищих (клас аскоміцети та базидіоміцети) – вуглеводи подібні до хітину. В клітинах відсутні хлоропласти, тобто гриби є гетеротрофними. Ядра в клітині дуже дрібні. Їх є 1-2 або дуже багато. Запасні продукти відкладаються у вигляді глікогену. Гіфи наростають верхівками.

Живлення. Міцелій звичайно занурений у субстрат, звідки поглинає поживні речовини, тобто гриби є гетеротрофи. Більшість їх сапрофіти (живляться залишками відмерлих рослин), набагато менша кількість живиться залишками тварин- сапротрофи та живою органічною речовиною-паразити.

Серед грибів також є і паразити: понад 10 тис. видів – на рослинах, менш, як 1 ти. – на тваринах і людині. Часто гриби вступають в симбіоз з водоростями і вищими рослинами, утворюючи в першому випадку лишайники, в другому – мікоризу.

Дихання :анаероби( дихають по типу бродіння) та аероби (дихають за участі кисню).

Розмноження. У грибів є такі форми розмноження: вегетативне, безстатеве, статеве.

1) Вегетативне відбувається:

1. частинами міцелію; артроспорами ( оідіями) – відокремленими члениками гіфів з тонкими стінками; та хламідіоспорами – клітини з товстими стінками, на які розпадаються гіфи;

2. брунькування – утворення на гіфах закруглених виростів, які згодом відокремлюються.

2) Безстатеве розмноження – спори нестатевого розмноження, що формують нижчі гриби: ( класи -хітридіоміцети, ооміцети та зигоміцети):

1. Зооспори – розвиваються всередині зооспорангіїв;

2. Спорангіоспори – всередині спорангіїв;

3. Конідії – які утворені екзогенно брунькуванням на певних гіфах.

3) Статеве розмноження

Нижчі гриби: ізогамія; гетерогамія; оогамія.

Вищі гриби: гаметангіогамія, соматогамія, сперматизація, в результаті яких утворюються спори статевого розмноження. Клас Аскоміцети (базидіальні гриби)-утворюють спори в сумках(асках)- аскоспори, Клас Базидіальні гриби утворюють спори в базидіях-базидіоспори.

Життя більшості нижчих грибів перебуває в гаплоїдній фазі (1п), диплоїдна лише зигота(2п).Вищі мають в життєвому циклі чергування ядерних фаз: гаплоїдна (2п), дикаріонна-двоядерна (1п + 1п), і диплоїдна (2п)-тимчасова зигота.

Шапкові гриби належать до вищих грибів, які характеризуються тим, що їхні гіфи сильно переплітаються і утворюють тканину плектенхіму.

Шапкові гриби мають підземну частину, гіфи якої утворюють мікоризу з вищими рослинами, та надземну частину, що складається з ніжки та шапки. Шапка зверху вкрита хітином, що має різне забарвлення. Для них характерні різні процеси статевого розмноження:

1. гаметангіогамія –злиття вмісту двох різних органів статевого розмноження;

2. соматогамія – злиття двох клітин вегетативних гіф;

3. сперматизація – запліднення жіночого органу статевого розмноження нерухливими клітинами (спормаціями).

Ядра при будь-якому виді статевого процесу зливаються не відразу. Вони діляться і розташовуються парами. Через певний час ядра попарно зливаються, формуючи диплоїдні ядра. Диплоїдне ядро ділиться шляхом мейозу і гаплоїдні ядра перетворюються на ядра спор статевого розмноження. У життєвому циклі чергуються 3 ядерні фази: гаплоїдна, дикаріонна та диплоїдна. Спори статевого розмноження бувають двох типів: аскоспори (характерні для класу Аскоміцетів), базидіоспори (характерні для класу Базидіоміцетів). Аскоспори утворюються ендогенно в особливих клітинах – асках (сумках). Базидіоспори утворюються екзогенно на поверхні особливих клітин – базидій. Статеве спороношення звичайно завершує клітинний цикл.