15. Стебло – вісь пагона. Функції стебла. Ріст стебла удовжину.

Пагін, що утворюється з бруньки існує один або кілька років.

За напрямком росту та розміщенням у просторі стебла бувають прямостоячі, виткі, повзучі і чіпкі. Повзучі стебла з довгими міжвузлями називаються вусами, а з вкороченими – батогами.

Поверхня стебла може бути різною: гладенькою і шорсткою, голою і вкритою пухоподібними чи твердими виростами, колючками, шипами (малина, шипшина).

На поперечному розрізі стебло має форму більш-менш правильного кола (тополя, липа). Хоча бувають тригранними (осока) і чотиригранними (м’ята), ребристими (валеріана), сплющеними (кактус опунція).

За життєвою формою розрізняють трав’янисті і дерев’янисті стебла. У трав’янистих рослин стебла не дерев’яніють. Молоді стебла дерев’янистих рослин спочатку також трав’янисті, зелені, здатні до фотосинтезу. Згодом стінки клітин стебла просочуються речовинами, що надають їм міцності, тобто дерев’яніють. Однорічні рослини розвиваються та живуть 1 рік або кілька місяців.

Дворічні рослини в перший рік життя утворюють виключно вегетативні органи та накопичують у своїх підземних (морква, буряк) чи надземних (капуста) частинах поживні речовини. Наступного року цвітуть, дають плоди і насіння.

Багаторічні рослини живуть 3 роки і більше. Серед них є дерева, кущі, напівкущі і трав’янисті рослини.

Дерева мають головне стебло – стовбур, який росте впродовж усього життя. Внаслідок його галуження формується крона, тобто сукупність усіх надземних пагонів дерева, розміщених вище від початку розгалуження стовбура.

Галуження – це утворення на основному стеблі з вегетативних бруньок бічних пагонів.

У кущів стебло починає розгалужуватись біля поверхні грунту. Внаслідок цього утворюється кілька бічних пагонів (шипшина, агрус, смородина). Напівкущі відрізняються від кущів тим, що їхні стебла дерев’яніють лише у багаторічній нижній частині, від якої щороку відростають однорічні трав’яні пагони (шавлія лікарська).

У жита, пшениці, ячменю бічні пагони виростають із найнижчих бруньок стебла або із підземних пагонів. Таке галуження називають кущінням. Чим краще відбувається кущіння злакових рослин, тим більше утворюється бічних пагонів з колосками і тим вищим може бути врожай.

Отже, галуження визначає зовнішній вигляд рослини та забезпечує утворення крони. Воно дає змогу створити значну листкову поверхню для фотосинтезу.

Функції стебла: опорна функція – стебла однорічної рослини здатні до фотосинтезу; транспортна функція – по ксилемі (у дерев’янистих – ксилема входить до складу деревини) рухається вода і мінеральні речовини з кореня по стеблу і до листків; по флоемі (у дерев’янистих флоема входить до складу лубу) органічні речовини рухаються з листків по стеблу і до кореня.

16. Внутрішня будова стебла. Утворення річних кілець.

Розглянемо внутрішню будову стебла на прикладі поперечного розрізу стебла дворічної липи.

Всередині міститься серцевина, яка заповнена пугкими клітинами – паренхіми. Ці клітини заповнені поживними речовинами.

За серцевиною розташована деревина. В деревині чітко помітні річні кільця.

Деревина являє собою ксилему представлену судинами, які мають здерев’янілі стінки. Крім судин до складу ксилеми входять паренхіма і волокна деревини (лібреформ). По деревині відбувається висхідне транспортування води і мінеральних речовин від кореня до стебла і до листків.

За деревиною по периферії міститься шар камбію. Клітини камбію мають здатність до поділу.

Одна клітина камбію ділячись утворює одну клітину деревини, а одну камбіальну. Тобто, клітини камбію здатні ділитись і відцентровому напрямку, формуючи луб і в доцентровому напрямі формуючи деревину.

По периферії від камбію розташована первинна кора, до складу якої входять: ділянки паренхіми та луб. Луб складається з ситовидних трубок (по яких вода і розчинені в ній органічні речовини рухаються з листків по стеблу до кореня), луб’яних волокон та паренхіматозних клітин. Ділянки паренхіми первинної кори зв’язані з ділянками паренхіми серцевини за допомогою серцевинних променів. По серцевинних променях здійснюється поперечне транспортування речовин. За первинною корою міститься вторинна кора, зовнішній шар клітин якої є мертвий, тобто формує корок, а власне: клітини корку в своїх стінках відкладають лігнін, що робить стінки товстими і міцними, а протопласт цих клітин відмирає. Корок формує невеликі тріщини – сочевички, через які відбуваються процеси дихання та транспірації.

Формування річних кілець.

Формування річних кілець зумовлене діяльністю камбію в доцентровому напрямку. Камбіальні клітини діляться з однаковою інтенсивністю протягом року. Проте клітини, які утворюються у весняно-літній сезон, є великими і світлими, оскільки містять велику кількість поживних речовин і води. Клітини, які утворені в осінньо-зимовий сезон є темними і дрібними за рахунок того, що процес вегетації в цей період не відбувається (не синтезуються органічні речовини), і клітини містять незначну кількість поживних речовин. Сукупність світлих клітин утворює світлий шар, а темних – темний. Один світлий шар і один темний – це і є 1 річне кільце.