1.2. Види юридичних колізій

Класифікації юридичних колізій можуть бути найрізноманітніші. Найбільш простий варіант передбачує чотири види колізій:

• між нормами одної юридичної сили (наприклад одного кодексу);

• між нормами різної юридичної сили ( наприклад конституції та закону);

• між нормами, які видані в різний час;

• між нормами, які видані на різній території.

В останні часи говорять не тільки о колізії норм права, але і нормативних актів. Тому видова характеристика колізій більш чисельна. Малько О.В. виокремлює наступні види колізій:

• між конституцією та усіма іншими актами;

• між законами та підзаконними актами;

• між загально федеральними актами та суб’єктами федерації ( але для України, як унітарної держави, це не актуальний вид у класифікації, однак для загальної теорії про такий вид не треба забувати);

• між актами одного органа, але виданих у різний час;

• між актами, прийнятими різними органами;

• між загальними та спеціальними актами.

Деякі вчені-юристи, наприклад Н.І. Матузов, пропонують підрозділяти юридичні колізії на наступні шість груп:

• між нормативними актами та окремими нормами права;

• у правозастосуванні (безсистемність);

• у правозастосуванні (різнобій у практиці реалізації однакових приписів, неузгодженість управлінських дій);

• повноважень та статусів державних органів, посадових осіб, інших власних структур та утворень;

• цілей (закладання в нормативні акти різних рівнів суперечливі цільові установки;

• між національним та міжнародним правом.

Колізії в правотворчості – це неправомірність видання тих чи інших законів та підзаконних актів; неадекватність оцінки їх співвідношення між собою та з Конституцією; безсистемність; дублювання тощо.

Колізії в правозастосуванні - це різнобій у практиці реалізації однакових приписів; неузгодженість управлінських дій; невиконання правових рішень; суб’єктивна оцінка достовірності юридичних документів тощо.

Колізії повноважень та правових статусів – деформація статусу державного чи суспільного утворення, органу, посадової особи; невимушене співвідношення прав, обов’язків та відповідальності учасників суперечки; неправомірність юридичних дій чи бездіяльність учасників спора; перешкода здійсненню компетенції того чи іншого суб’єкта, втручання в компетенцію тощо.

На думку Ю.О. Тіхомірова, найбільш типичними видами юридичних колізій є:

• неправомірність видання тих чи інших законів та підзаконних актів, неадекватність оцінки їх співвідношення між собою та особливо з Конституцією;

• деформація статусу держави чи суспільного утворення, органу, організації, посадової особи;

• довільне співвідношення прав, обов’язків та відповідальності учасників суперечки;

• неправомірні юридичні дії (бездіяльність) учасників суперечки;

• неправомірні юридичні факти;

• суб’єктивна оцінка достовірності юридичних документів;

• перепони здійснення компетенції того чи іншого суб’єкта, втручання в компетенцію;

• позаправове утворення інститутів, органів та організацій;

• протидія та невизнання законних інтересів суб’єктів права;

• невиконання правових рішень;

• суперечності між нормами в середні держави та міжнародного права.¹

В літературі називають і інші види колізій. Іноді називають колізії між нормами права та нормами моралі, релігійними нормами, правом та ідеологією та інше. Але вони не мають безпосереднього юридичного характеру та значення.

Найбільшу розробку в юридичній літературі отримали колізії норм права. Була запропонована наступна класифікація колізій норм права:

1. темпоральна (часова) колізія — це колізія, що виникає внаслідок видання в різний час з того самого питання принаймні двох норм права. Наприклад, земля як об'єкт права власності та основний природний ресурс перебуває в полі регулювання відразу кількох галузей права, зміст яких далеко не завжди збігається;

2. ієрархічні (субординаційні) колізії виникають тоді, коли на врегулювання одних фактичних відносин претендують норми, що знаходяться на різних щаблях в ієрархічній (вертикальній) структурі законодавства і тому мають різну юридичну силу. Нерідкими є випадки, коли підзаконні акти, вийшовши за межі закону, який вони покликані конкретизувати, містять норми, що відрізняються за змістом від норм відповідного закону;

3. змістовні колізії виникають унаслідок часткового збігу об'єму регулювання у двох і більше норм права, інакше кажучи, існує конкуренція загальної та спеціальної норми. Строго кажучи, в цьому випадку колізії, тобто суперечності, немає. В наявності саме конкуренція, тобто альтернатива правового регулювання. Наприклад,такими конкурентними є багато норм Кримінального кодексу України (досить порівняти зміст ст.112 та ст.115);

4. просторові колізії обумовлені дією правових норм та строгих меж. Разом с тим суспільні відносини, які регулюються цими нормами, мають різні межі з цими нормами, тобто відбувається збіг меж відносин та меж дій норм відносин власності, спадкування тощо.

5. складні колізії, коли поєднуються два види колізій. Наприклад, створення акціонерних товариств в Україні регулюється різночасно прийнятими Цивільним кодексом і Господарським кодексом, причому зміст відповідних статей законів не збігається. Так, Господарський кодекс вимагає до моменту державної реєстрації відкритого акціонерного суспільства провести підписку на акції і установчі збори (ч.4 ст.81). Цивільний же кодекс цієї вимоги не містить.¹