Тема 9. Структура міжнародних товарних бірж і здійснювані на них операції. План
1. Діяльність міжнародної товарної біржі.
2.Види мтб.
3. Механізм укладання угод на мтб.
Діяльність міжнародної товарної біржі.
За своїм статусом МТБ являє собою громадську організацію, яка не ставить своєю метою одержання прибутку. Це союз підприємців і торговців, утворений з метою створення сприятливих умов для комерційної діяльності.
Усі структурні елементи біржі формуються таким чином, щоб забезпечити успішну торгівлю членами біржі.
2. Види мтб.
Основна мета діяльності міжнародних товарних бірж:
досягнення високої концентрації попиту та пропозиції в одному місці, що дає змогу визначити реальну збалансованість товарних ринків, спрямувати ресурси на забезпечення суспільства необхідними товарами, обмежити випуск товарів, пропозиція яких перевищує попит;
регулювання оптового товарообігу на підставі ринкових законів;
здійснення кваліфікованого посередництва між покупцями й продавцями;
формування світових ринкових цін;
установлення стандартів на біржові товари, розроблення типових контрактів, фіксація торговельних порядків;
об'єднання продавців і покупців;
створення умов для боротьби з монополістичними тенденціями шляхом залучення до біржової торгівлі великої кількості продавців і покупців, забезпечення в процесі торгів гласності і конкуренції;
створення передумов для мінімізації комерційного і фінансового ризиків (біржа гарантує виконання угод, використовує механізм страхування цінового ризику);
надання учасникам біржового і позабіржового ринку інформації про стан попиту та пропозиції на товар, цін, рівні конкуренції.
3. Механізм укладання угод на мтб.
Розвиток міжбанківських зв'язків, перехід бірж на передовітехнології ведення біржової торгівлі, створює передумови для їхнього злиття і функціонування за уніфікованими правилами.
Зміни співвідношення між угодами на реальний товар і ф'ючерсними угодами на користь останніх.
Збільшення спекулятивних угод на ф'ючерсних біржах, на які припадає понад 95% усіх біржових угод. Це створило сприятливі умови для відмивання незаконно отриманих доходів.
Розвиток опціонної торгівлі, безпосередньо пов'язаний з ф'ючерсною торгівлею. Із загального сумарного обороту світового ф'ючерсного ринку приблизно 1/3 припадає на опціони.
Підвищення ролі міжнародних товарних бірж у встановленні та регулюванні цін на світових товарних ринках. На базі біржових котирувань провідних фірм здійснюється торгівля зерновими, кавою, какао-бобами, натуральним каучуком.
За роллю у світовій торгівлі біржі поділяються на міжнародні і національні.
Відмітними рисами діяльності міжнародних товарних бірж є те,що вони:
обслуговують конкретні товарні ринки;
біржові операції на них здійснюють представники різних країн;
забезпечують вільний переказ прибутків, одержаних внаслідок біржових операцій;
проводять арбітражні операції, тобто спекулятивні угоди з метою одержання прибутку на різниці цін на біржах різних країн.
Міжнародний характер бірж забезпечується відповідними валютним, торговельним і податковим режимами країн, де вони знаходяться.
До міжнародних, наприклад, належать усі біржі, розташовані в Чікаго і Нью-Йорку, Лондонська біржа металів, Лондонська ф'ючерсна й опціонна біржа.
Міжнародними вважаються також біржі, що обслуговують регіональні ринки. Діапазон їхньої дії охоплює територію двох чи більше територіально пов'язаних країн (Лондонська, Паризька, Сіднейськата інші біржі).
Національні біржі проводять операції купівлі-продажу товарів у межах однієї країни.
За номенклатурою реалізованих товарів розрізняють універсальні і спеціалізовані біржі.
На універсальних біржах угоди укладають за широким асортиментом різноманітних товарів.
Спеціалізовані біржі бувають широкого профілю, де предметом угод є однотипні групи товарів (наприклад, Нью-Йоркська біржа кави, цукру, какао, зернова біржа в Міннеаполісі), і вузькоспеціалізовані, де предметом торгів є один вид товару (наприклад, біржі цукру,каучуку, вовни, зернобобових).
За ступенем відкритості розрізняють відкриті біржі (у біржових операціях беруть участь як члени біржі, так і відвідувачі торгів) і закриті біржі (у біржових операціях беруть участь тільки члени біржі).
За ознакою організаційно-правових форм діяльності товарні біржі створюються у вигляді акціонерних товариств відкритого типу,закритого типу, товариств із колективною відповідальністю та ін.
Реальні угоди укладають з метою передачі прав власності на товар від продавця покупцеві за визначений грошовий еквівалент. Угоди завершуються фактичним постачанням товару. Залежно від терміну постачання розрізняють угоди з негайним постачанням і угоди з постачанням у майбутньому.
Угоди з негайним постачанням (наявні угоди) відбуваються на підставі спотових контрактів і тому їх називають також угодами «спот». Це двосторонні угоди з негайним постачанням обговореного наявного товару.
Угоди на товар з постачанням у майбутньому називаються форвардними угодами. Ці угоди здійснюються на підставі форвардних контрактів. Це двостороння угода про постачання певної кількості товарів погодженої якості і ціни, зафіксованої в момент укладання контракту, у встановленому місці в установлений термін. До угод з наступним постачанням належать:
угоди на прибуття товару, завантаженого перед його укладанням і відправленого у встановлений пункт;
угоди на навантаження товару, який повинен бути завантажений продавцем у пункті відправлення в умовний термін;
угоди на постачання товару, який повинен бути доставлений продавцем до місця призначення у встановлений термін.
Терміни реалізації форвардних угод різні: від трьох до 24 місяців.
Ціни угод на товар з постачанням у майбутньому відрізняються від цін на реальні угоди. Це пов'язано з можливими відхиленнями цін дня реалізації від цін дня укладання угоди. У випадку перевищення ціни товару за форвардними угодами над цінами «спот» (пропозиція товару вища від попиту на нього) різниця називається котанго. Вона складається із суми витрат на збереження, страхування і виплати банківського відсотка. Якщо ціна за форвардними угодами нижча від ціни «спот» (пропозиція товару нижча від попиту на нього, товару з негайним постачанням не вистачає), то різниця називається беквар-дейшн.
Продавці укладають форвардні угоди, щоб забезпечити в майбутньому регулярний збут товару в міру виробництва, а покупці — для безперебійної роботи своїх підприємств.
Ф'ючерсні угоди — це угоди, що не передбачають зобов'язання поставити реальний товар, а припускають купівлю-продаж прав на товар. При їх укладанні продавець розраховує на зниження ціни товару в майбутньому, а покупець — на її підвищення. Хто правильно вгадає реальну ціну товару через певний строк, контракт на купівлю-продаж якого вже підписаний, той і виграє. Наприклад, продавець товару Х розраховує, що ціни будуть знижуватися, й продає 6-місячніф'ючерсні контракти на товар Х за ціною 5000 дол. за контракт. Якщо через 6 місяців ціни на товар знизяться до 4500 дол., то продавець має змогу купити реальний товар за ціною 4500 дол. за контракт і поставити його покупцеві за попередньою ціною 5000 дол. Ні покупець,ні продавець не мають на увазі реальний товар, і тому їхні відносини регулюються виплатою різниці, яку в будь-який момент виплачує розрахункова плата. Отже, наслідком ф'ючерсних угод є не одержання реального товару, а одержання або сплата різниці між вартістю контракту в день укладання і вартістю в день виконання. Вартість контракту змінюється внаслідок зміни ціни на товар.
Ф'ючерсні угоди допускають виконання таких умов:
форми ф'ючерсних контрактів стандартизовані, тобто уніфіковані такі реквізити: вид товару, кількість, базисна якість і розмір доплат за відхилення від нього, умови і терміни постачання форма оплати, відповідальність сторін у випадку невиконання зобов'язань, установлених контрактом, порядок розгляду спорів, що виникають під час укладання і виконання контракту;
кожен контракт містить установлену правилами біржі кількість товару, яка названа одиницею контракту (наприклад, кави — 10т, какао-бобів — 5 т, міді — 25 т, цукру — 60 т);
ф'ючерсні угоди укладаються не на кількість товарів, а на кількість контрактів. Кількість товару визначається числом укладених контрактів;
угоди укладаються тільки на один стандартний вид товару,встановлений біржею. Він називається базисним сортом, крім якого біржа може встановити ще кілька сортів, що замінюють його. Розрахунок у цьому випадку здійснюється на підставі котирування базисного сорту з використанням знижок для товару нижчого сорту і надбавок для товару вищої якості;
покупці і продавці погоджують тільки два параметри контракту — ціну і термін постачання;
сторони контракту вносять грошовий депозит і підтримують необхідний розмір депозиту до дати виконання контракту, чим гарантується його виконання.
Виконання контракту здійснюється через розрахунково-клірингову палату.
Біржові угоди проводяться з метою купівлі-продажу реального товару, здійснення спекулятивних операцій, а також здійснення страхування від можливої зміни цін (хеджування).
Угоди з купівлі-продажу реального товару здійснюються:
виробниками — для реалізації вироблених ними товарів;
споживачами — щоб забезпечити себе необхідною продукцією,зазвичай сировиною для перероблення;
торговцями — для подальшого перепродажу.
Спекулятивні операції здійснюються з метою одержання прибутку за рахунок різниці цін купівлі та продажу біржових контрактів. Контракти купуються для перепродажу в подальшому за вищою ціною і продаються в розрахунку на наступне зниження цін. Спекулятивні операції проводяться як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами.
Для хеджування використовують ф'ючерсні угоди. Операції хеджування дають змогу уникнути можливих втрат у випадку зміни ринкових цін при укладанні угод на реальний товар. Суть хеджування полягає в тому, що продавець реального товару, з постачанням у майбутньому, бажаючи використовувати рівень цін, що існує на момент укладання угоди, одночасно здійснює операцію хеджування, тобто продає ф'ючерсні контракти на той самий термін і на ту саму кількість товару. Покупець реального товару з постачанням у майбутньому одночасно купує на біржі ф'ючерсні контракти. Після постачання продавцем реального товару здійснюється їх викуп. Після приймання товару покупцем одночасно здійснюється продаж ф'ючерсних контрактів. Страхування ґрунтується на тому, що якщо одна сторона несе втрати як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф'ючерсів на ту саму кількість товару; і навпаки, покупець реального товару компенсує витрати від несприятливої зміни цін, здійснюючи хеджування продажем ф'ючерсів на біржі.
Основні учасники біржової торгівлі:
торговельні фірми, що укладають угоди від свого імені і за свій рахунок;
промислові фірми, що реалізують продукцію своїх підприємств;
переробні фірми, що є споживачами продукції, закуповуваної на біржі;
брокери — особи, що укладають угоду за дорученням клієнтів;
дилери — особи, що укладають угоди від свого імені;
брокери-дилери — особи, які укладають угоду від свого імені і за дорученням клієнтів.
Під особами розуміються юридичні (організації) чи фізичні особи. На деяких біржах, наприклад на Чіказькій товарній біржі, учасниками біржової торгівлі можуть бути тільки брокерські контори, що є власністю певної особи (тобто некорпоративні учасники). На інших,наприклад німецькій ДТВ, — тільки банки, що задовольняють певні вимоги щодо власного капіталу.