1.2. Характеристика вибору теми

Для редагування нами було обрано навчальний посібник з історії України (Шокалюк О. І. Історія України. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 274 с.), рекомендований студентам вищих навчальних закладів Міністерством освіти і науки України.

За характером поданої інформації обране нами видання є навчальним посібником. За визначенням, яке знаходимо в ДСТУ 3017-95 навчальне видання – «це видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зручній для вивчення і викладення формі» [3, с. 5]. Призначення навчального посібника полягає в розширенні, доповнені, поглиблені знань, які передбачено програмою нормативного курсу. О. Е. Мільчин вказує ще на одну рису: навчальний посібник може бути видано на одну з окремих тем навчальної дисципліни [23, с. 405]. Від підручника навчальний посібник відрізняється ще й структурою. Вона не така чітка, як у підручника, тому що навчальні посібники покликані висвітлювати актуальні проблеми, сучасні тенденції, галузі чи маловивчені аспекти цілісного нормативного курсу [18, с. 24].

Характеризуючи обране нами видання за допомогою ДСТУ 3017-95, ми визначили, що за цільовим призначенням наше видання є навчальним. За матеріальною конструкцією – книжкове видання, бо виконане у вигляді блоку зі скріпленими у корінці аркушами друкованого матеріалу. За обсягом – це книга. За періодичністю – неперіодичне видання, бо виходить одноразово і продовження не передбачається. За проблематикою – це історичне видання.

Посібник «Історія України» має вихідні дані (титул), анотацію (с. 2), вступ (с. 4-5), зміст (с. 3-4), та випускні данні (с. 275). Основний текст підручника складається з рубрик (в обраному нами посібнику з тем), які допомагають поступово, без плутанини оволодіти поданим матеріалом.

Характеризуючи композицію обраного нами видання, треба зазначити, що на початку кожної теми міститься мета, завдання, план роботи і списки літератури, наприкінці – проблемні питання. Крім списку літератури, автор робить ще й посторінкові посилання, що суперечить нормам, тому слід залишити лише один вид посилань.

РОЗДІЛ 2

РЕДАКТОРСЬКИЙ АНАЛІЗ ВИДАННЯ

2.1. Мовностилістичний аспект

На сьогодні більшість видавничої продукції відрізняється доволі низькою якістю, тому редакторське втручання у текст є необхідним і зумовлене тим, що «мовленнєве спілкування ефективне тільки за умов однакового розуміння повідомлення його відправником і отримувачем» [8, с. 27]. Неадекватне розуміння вислову чи слова автором або читачем змушує редактора вносити до тексту виправлення. Окрім того, елементарні порушення орфографічних, синтаксичних та навіть фонетичних норм здатні спотворювати зміст чи значною мірою шкодити його правильному сприйняттю.

У навчальному посібнику О. І. Шокалюка «Історія України» під час його детального аналізу було виявлено значну кількість орфографічних, фонетичних, синтаксичних, лексичних та стилістичних помилок. На нашу думку, важливо не тільки виокремити типові помилки, а й з’ясувати їх причини та способи уникнення віднайдених хиб. Отже, пропонуємо детально зупинитися окремо на цих аспектах мовностилістичних порушень.

Орфографічні помилки

Зустрічаються відхилення від норм при відмінювані слів або неправильне використання відмінків. Допомогти студенту в правильному виборі та оцінці історичного матеріалу – така мета даного навчального посібника-конспекта лекцій (с. 6). Оскільки в цьому випадку структура речення вимагає використання слова посібника-конспекта у родовому відмінку, пропонуємо такий варіант: Допомогти студенту в правильному виборі та оцінці історичного матеріалу – така мета цього навчального посібника-конспекту лекцій.

Ще один приклад: Україна володіє унікальним природним потенціалом: сприятливий клімат, земля найбагатша чорноземами, а також містить понад 200 видів корисних копалин і хімічних елементів (с. 8). Найвищий ступінь порівняння прикметників у слові найбагатша не потрібен. Правильно має бути так: Україна володіє унікальним природним потенціалом: сприятливий клімат, земля багата чорноземами, а також містить понад 200 видів корисних копалин і хімічних елементів.

Зустрічаються також помилки у написанні тисячоліть арабськими цифрами. Середньокам’яна доба (мезоліт) тривала з 14 по 11 тисячоліття до нашої ери і вважається перехідною від давнього кам’яного (палеоліту) до неоліту (нового кам’яного віку) (с. 8). За З. Партико, арабські чи римські цифри слід вживати згідно традиції [11, с. 268], тому в цьому випадку ми пропонуємо писати століття римськими цифрами: Середньокам’яна доба (мезоліт) тривала з XIV по XI тисячоліття до нашої ери і вважається перехідною від давнього кам’яного (палеоліту) до неоліту (нового кам’яного віку). Аналогічні помилки зустрічаються на сторінках: 9, 99, 108, 123.

Зустрічаються помилки, пов’язані з пропущенням літер, які призводять до неправильного розуміння не лише слів, а й цілих теорій. Сучасні археологи (В. Баран, Д. Козак, Р. Терпиловський) розвинули дніпро-одеську теорію (с. 12). Оскільки далі йдеться про те, що ця теорія стосується племен, які займали територію між Дніпром та Одером, то ми розуміємо, що назва теорії – дніпро-одерська. Правильно має бути так: Сучасні археологи (В. Баран, Д. Козак, Р. Терпиловський) розвинули дніпро-одерську теорію.

Характерною помилкою видання є також неправильне використання в деяких випадках категорії числа. Він особисто пильнував усіх справ (с. 19). Правильно має бути: Він особисто пильнував усі справи.

До цієї ж групи помилок відноситься речення: В добу Руїни сталася трагедія розчленування українських земель між Польщею і Росією, які у 1667 р. уклали між собою Андрусівський договір про перемир’я на 13,5 року (с. 55). Правильно має бути так: В добу Руїни сталася трагедія розчленування українських земель між Польщею і Росією, які у 1667 р. уклали між собою Андрусівський договір про перемир’я на 13,5 років.

Однією з помилок у навчальному посібнику є відхилення від норм при відмінювані слів або неправильне використання відмінків. Наприклад: Відходом козаків з поля бою командував Іван Богун, втративши чимало військ (с. 46). В українській мові слово військо у родовому відмінку буде – війська. Отже правильний варіант має бути таким: Відходом козаків з поля бою командував Іван Богун, втративши чимало війська.

До цієї ж групи належить і наступний приклад. Більшість статей договору були присвячені військовим проблемам (засоби утримання генеральної старшини та полкової старшини, військової гармати, армії в 60 тис. козаків) (с. 48). У великого війська не може бути одна гармата, отже має бути: Більшість статей договору були присвячені військовим проблемам (засоби утримання генеральної старшини та полкової старшини, військових гармат, армії в 60 тис. козаків).

У навчальному посібнику спостерігається і порушення правил вживання великої літери. Берестейська унія та опозиція проти неї розкололи суспільство на три Церкви: Православну, Католицьку і уніатську (Греко-католицьку), розділили пізніше українські землі на лівобережні і правобережні; поляки використовували унію для повного окатоличення українців, посилення феодального, національного гніту (с. 33). Оскільки тут йдеться про три церкви, то за правилом одноманітності всі три назви повинні писатися однаково. Крім того, за словником вони мають писатися з маленької літери [21]. Берестейська унія та опозиція проти неї розкололи суспільство на три Церкви: православну, католицьку і уніатську (греко-католицьку), розділили пізніше українські землі на лівобережні і правобережні; поляки використовували унію для повного окатоличення українців, посилення феодального, національного гніту.

До найчисельнішої групи орфографічних помилок відносяться помилки в переносі слів, викликані порушеннями при верстанні. Наприклад голо-вне, замість голов-не, осно-вних замість основ-них, інтерве-нцією замість інтервент-цією, безко-мпромісну замість безком-промісну, ско-нцентровані замість скон-центровані, захід-ноукраїнських замість західно-українських, тощо.

Погіршує мовний бік видання неправильне вживання літери ґ: Проте ідеї братства глибоко ввійшли в світогляд тогочасної інтелігенції, створили грунт для наступних поколінь українських діячів (с. 85). Правильно має бути: «ґрунт» [12, с. 190]: Проте ідеї братства глибоко ввійшли в світогляд тогочасної інтелігенції, створили ґрунт для наступних поколінь українських діячів.

Зустрічаються і такі порушення, як написання століть арабськими цифрами. (Див.: Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали. – Мюнхен: Сучасність, 1983. – Т.1., с. 264-361) на сторінці 99. За З. Партико, століття потрібно писати римськими цифрами: ХХ ст. [11, с. 283] Правильний варіант має бути таким: (Див.: Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали. – Мюнхен: Сучасність, 1983. – Т.1., с. 264-361).

Зустрічаються помилки у написанні скорочених форм порядкових числівників. Значна частка іноземного капіталу, наприклад, у гірничій промисловості 80-90 %; у чорній металургії Півдня в 1913 р. діяло 18 акціонерних товариств, у 12 з них капітал повністю належав іноземцям, а в інших був змішаним (с. 169). За правилами скорочення складених порядкових числівників відмінкове закінчення має бути дволітерним, коли перед останньою буквою числівника стоїть приголосний звук [9, с. 418]. Правильний варіант має бути таким: Значна частка іноземного капіталу, наприклад, у гірничій промисловості 80-90 %; у чорній металургії Півдня в 1913 р. діяло 18 акціонерних товариств, у 12-ти з них капітал повністю належав іноземцям, а в інших був змішаним.

До цієї ж групи помилок відноситься наступний приклад: З 22 базових технологій ракетно-космічної галузі Україна володіє 17 (с. 254). За правилом скорочення складених порядкових числівників має бути так: З 22-х базових технологій ракетно-космічної галузі Україна володіє 17-ма.

Фонетичні помилки

Чергування у – в, в українській мові вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних чи голосних у важких для вимови випадках. Ця особливість мови абсолютно ігнорується автором навчального посібника.

Вже на авантитулі аналізованого нами навчального посібника зустрічаємо: На основі аналізу досягнень вчених-істориків, творчого осмислення документів і матеріалів про минувшину, зроблена спроба узагальнити й оцінити неоднозначні події вітчизняної історії. Оскільки прийменник у вживається між приголосними, ми пропонуємо такий варіант. На основі аналізу досягнень учених-істориків, творчого осмислення документів і матеріалів про минувшину, зроблена спроба узагальнити й оцінити неоднозначні події вітчизняної історії. Там само знаходимо ще одну помилку: Розраховано для студентів вузів, особливо неспеціальних факультетів, технічних навчальних закладів, а також викладачів, вчителів, науковців, широкого кола читачів. Ми пропонуємо це переробити наступним чином. Розраховано для студентів вузів, особливо неспеціальних факультетів, технічних навчальних закладів, а також викладачів, учителів, науковців, широкого кола читачів

Прийменник у вживається на початку речення перед приголосним, а у виданні цього правила жодного разу не дотримались. В сучасних умовах незалежної, суверенної Української держави важливо осмислити її історичний шлях на принципах правди, об’єктивності, без ідеологічних догм і фальсифікацій (с. 6), а за правописом [24, c. 14] має бути так: У сучасних умовах незалежної, суверенної Української держави важливо осмислити її історичний шлях на принципах правди, об’єктивності, без ідеологічних догм і фальсифікацій.

У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних. Цим правилом постійно нехтують на сторінках опрацьованого нами навчального посібника: Вперше наукову концепцію, схему української історії обґрунтував М. С. Грушевський в 1904 р. у роботі «Звичайна схема “русской” історії і права раціонального укладу історії східного слов’янства» (с. 7). Замість: Вперше наукову концепцію, схему української історії обґрунтував М. С. Грушевський у 1904 р. в роботі «Звичайна схема “русской” історії і права раціонального укладу історії східного слов’янства».

В аналізованому нами навчальному посібнику наявні цілі абзаци з порушенням чергування в – у. Аналізуючи причини національно-визвольної війни, можна сказати, що українські землі в середині XVII ст. стали центром формування і загострення чисельних протиріч, які привели до соціального вибуху.

– У політичній сфері – українські землі проголошувались такими, що раніше належали Польщі і тепер «законно» повертались до її складу.

– У національно-релегійній сфері…(с. 40).

Як бачимо, речення закінчуються та починаються з голосних. Щоб уникнути такого збігу літер треба замінити прийменник в на у. Аналізуючи причини національно-визвольної війни, можна сказати, що українські землі в середині XVII ст. стали центром формування і загострення чисельних протиріч, які привели до соціального вибуху.

– В політичній сфері – українські землі проголошувались такими, що раніше належали Польщі і тепер «законно» повертались до її складу.

– В національно-релегійній сфері…

У пишеться незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв. Відповідь на перше питання плану слід розпочати з висвітлення основних причин поступової втрати Україною своєї незалежності: імперська політика Росії та над державницька позиція української старшини, які в своїх діях керувались особистими інтересами (с. 51). За правописом повинно бути: Відповідь на перше питання плану слід розпочати з висвітлення основних причин поступової втрати Україною своєї незалежності: імперська політика Росії та над державницька позиція української старшини, які у своїх діях керувались особистими інтересами. Аналогічний приклад: Намагався опертися в своїй політиці на шляхту, недооцінюючи новоутворену провідну верству – козацьку старшину (с. 51). Пропонуємо переробити це наступним чином: Намагався опертися у своїй політиці на шляхту, недооцінюючи новоутворену провідну верству – козацьку старшину.

Синтаксичні помилки

Синтаксична досконалість тексту — одна з основ його розуміння, і до порушень пунктуаційних норм редактор має ставиться обережно.

Часто зустрічаються помилки, коли вставні слова та конструкції не відокремлюються комами. До цієї групи помилок належить і наступний приклад. Падіння самодержавства сприяло виникненню на просторах колишньої Російської імперії і в Україні зокрема нової політичної та суспільної ситуації (с. 108). Оскільки конструкція і в Україні зокрема є вставною, то має бути так: Падіння самодержавства сприяло виникненню на просторах колишньої Російської імперії, і в Україні зокрема, нової політичної та суспільної ситуації.

У посібнику О. І. Шокалюка порушені норми використання тире: Суттєво змінити баланс споживання енергоносіїв, зменшити частку споживання природного газу з одночасним збільшенням – вугілля (обсяг видобутку вугілля у 2010 р. довести до 110 млн. т.) (с. 256). Слово вугілля в цьому реченні стоїть у родовому відмінку і тире не потрібно. Отже правильний варіант має бути таким. Суттєво змінити баланс споживання енергоносіїв, зменшити частку споживання природного газу з одночасним збільшенням вугілля (обсяг видобутку вугілля у 2010 р. довести до 110 млн. т.).

У навчальному посібнику також є приклади речень, в яких автор не розрізняє розповідних і питальних конструкцій. Скажімо, на с. 149 ми зустрічаємо таке речення: Найбільшою проблемою була нестача коштів? Оскільки речення за змістом є розповідним, закінчуватися воно має крапкою, а не знаком оклику: Найбільшою проблемою була нестача коштів.

Зустрічаються приклади речень, в яких автор помилково використовує кому. Соціально-економічне дисидентство, рух за покращення соціальних та економічних умов праці (с. 211). Правильний варіант: Соціально-економічне дисидентство – рух за покращення соціальних та економічних умов праці.

Стилістичні помилки

Стилістичні помилки часто ускладнюють розуміння і сприйняття тексту, тому дотримання стилістичних норм — одна з найважливіших вимог до навчальної літератури.

Прадавню історію України (до нашої ери) можна умовно поділити на дві доби – кам’яну та металу (с. 8). В цьому випадку структура речення вимагає видозміни іменника метал на прикметник – металевий. Пропонуємо такий варіант: Прадавню історію України (до нашої ери) можна умовно поділити на дві доби – кам’яну та металеву.

Поширеним порушенням є також невиправдане розбивання речення. Наприклад, Характеризуючи князів Володимира і Ярослава Мудрого, необхідно підкреслити, що при їх діяльності Київська Русь досягла найвищої могутності. Тобто на ІІ етапі (кінець Х – середина ХІ ст.) відбувається піднесення держави (с. 16). На наш погляд, таке відокремлення є недоречним, оскільки сполучник тобто є логічною зв’язкою причини і наслідку і нею не рекомендується починати речення. Отже, правильним буде такий варіант: Характеризуючи князів Володимира і Ярослава Мудрого, необхідно підкреслити, що при їх діяльності Київська Русь досягла найвищої могутності, тобто на ІІ етапі (кінець Х – середина ХІ ст.) відбувається піднесення держави.

У цьому навчальному посібнику часто зустрічаються неправильно побудовані речення: Українські історики М. Грушевський і Д. Дорошенко послідовно обстоювали точку зору про велике значення Галицько-Волинського князівства як другої в історії української держави (с. 27). Ми пропонуємо переробити це речення наступним чином: Українські історики М. Грушевський і Д. Дорошенко послідовно обстоювали точку зору великого значення Галицько-Волинського князівства як другої в історії української держави.

В аналізованому нами посібнику зустрічаються немотивовані повтори. Росія мала територіальні суперечки з Польщею, і об’єктивно це робило Московську державу союзником у боротьбі з Польщею (47). Як бачимо, слово Росія замінено синонімом у другій частині речення, ми пропонуємо так само зробити і зі словом Польща. Отже, правильно має бути так: Росія мала територіальні суперечки з Польщею, і об’єктивно це робило Московську державу союзником у боротьбі з Річчю Посполитою.

До цієї ж групи порушень відноситься і цей приклад. Для керівництва ЦР було обрано комітет ЦР у складі 20 осіб на чолі з М. Грушевським (на перших зборах ЦР комітет Центральної Ради було перетворено в Малу Раду) (с. 110). Як бачимо, абревіатура ЦР повторюється безліч разів у межах одного речення. Пропонуємо такий варіант: Для керівництва ЦР було обрано комітет у складі 20 осіб на чолі з М. Грушевським (на перших зборах комітет Центральної Ради було перетворено в Малу Раду).

Зустрічаються помилки в побудові речень: Універсал ЦР став провісником неминучої децентралізації Росії в разі її перетворення на країну демократичну (с. 111). Оскільки означувальне слово має стояти перед означенням, то пропонуємо такий варіант: Універсал ЦР став провісником неминучої децентралізації Росії в разі її перетворення на демократичну країну.

До цієї ж групи порушень відноситься і наступний приклад. Україні (республікам) надавалась самостійність лише у справах: землеробства, освіти, охорони здоров’я, внутрішніх, соціального забезпечення, юстиції (с. 138). Оскільки слово внутрішніх відноситься до слова справ, то правильно має бути так: Україні (республікам) надавалась самостійність лише у внутрішніх справах: землеробства, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, юстиції.

До речень з неправильною будовою відноситься і цей приклад. Зумовлено воно було накопиченням надлишків сільськогосподарських продуктів у селян, проблемами з її реалізацією (с. 141). Ми пропонуємо наступний варіант: Це було зумовлено накопиченням надлишків сільськогосподарських продуктів у селян, проблемами з їх реалізацією.

Аналогічний приклад: Таких ідеологічних переслідувань в УРСР інакодумців було чимало (с. 211). Ми пропонуємо наступну будову цього речення: Таких ідеологічних переслідувань інакодумців в УРСР було чимало.

До цієї ж групи помилок відноситься і це речення: В 1988 році в Україні видавалось українською мовою книг і брошур лише 21 % (с. 213). Це речення слід переробити так: У 1988 році в Україні видавалось лише 21 % книг і брошур українською мовою.

В аналізованому навчальному посібнику зустрічаються риторичні речення Наприклад, Однак, незважаючи на цілком реальні позитивні зрушення, керівництво ВКП(б) наприкінці 20-х рр. відмовилось від неп(у). Чому? (с. 141). Оскільки в навчальній літературі не може бути риторичних запитань, то ми пропонуємо усунути це речення.

Лексичні помилки

Цей вид помилок виникає внаслідок неправильного перекладу з російської мови на українську за допомогою калькування чи взагалі використання росіянізмів.

Найпомітнішою помилкою у навчальному посібнику є калька. Наприклад, часто в тексті помилково використовується слово даний, якого в мові не існує. Допомогти студенту в правильному виборі та оцінці історичного матеріалу – така мета даного навчального посібника-конспекта лекцій (с. 6). Правильно ж буде так: Допомогти студенту в правильному виборі та оцінці історичного матеріалу – така мета цього навчального посібника-конспекту лекцій.

Кожна з названих концепцій (особливо остання) стосовно того чи іншого етапу переселення або розселення слов’ян відповідає дійсності (с. 12).

Оскільки в українській мові відповідником російській сполуці в особенності

маємо переважно, то правильно буде так: Кожна з названих концепцій (переважно остання) стосовно того чи іншого етапу переселення або розселення слов’ян відповідає дійсності (с. 12).

Як наслідок неправильного перекладу в тексті часто зустрічається калькування. Наприклад: Треба відмітити, що в 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання – Галицько-Волинське князівство (с. 25). Замість кальки треба відмітити в українській мові слід використовувати треба відзначити. Отже, правильно буде так: Треба відзначити, що в 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання – Галицько-Волинське князівство.

Коротко продемонструємо інші аналогічні помилки навчального посібника. У тексті використані такі кальки: притягательний (с. 38) замість привабливий, ступенево (с. 44) замість поступово, знаменита (с. 46) замість відома, дальше (с. 50) замість подальше, у цій обстановці (с. 52, 57) замість у цих обставинах, домагання(с. 53) замість вимоги, появилось (с. 91) замість з’явилось, в значній мірі (с. 77) замість значною мірою, суть (с. 104) замість головне, устремління (с. 120) замість прагнення, внутрідержавного (с. 133) замість внутрішньодержавного, послужити (с. 136, 170) замість слугувати, характеризований був (с. 207) замість характеризувався, найперше (с. 214) замість в першу чергу, вповні (с. 183) замість повною мірою, підряд (с. 242) замість поспіль.

Серйозним порушенням норм української мови є помилкове використання деяких прийменників. Ця система привела до численних конфліктів, вирішувати які нерідко доводилося з допомогою зброї (с. 19). Правильний варіант: Ця система привела до численних конфліктів, вирішувати які нерідко доводилося за допомогою зброї. Чи наприклад: Разом з тим у сучасній історіографії висловлюється думка і про позитивні наслідки Люблінської унії, зокрема, в питанні об’єднання всіх українських земель Заходу і Сходу (с. 32). У цьому реченні слід замінити сполучник в на з. Отже правильно буде: Разом з тим у сучасній історіографії висловлюється думка і про позитивні наслідки Люблінської унії, зокрема, з питання об’єднання всіх українських земель Заходу і Сходу.

Також неправильним є вживання прийменника до замість майже. Археологічні джерела вказують на перелік до 60 спеціальностей (с. 25). Пропонуємо такий варіант: Археологічні джерела вказують на перелік майже 60 спеціальностей.

Зустрічається неправильне вживання прийменника в замість до: Листи й документи, які надходили з-за кордону, наказувалося нерозпечатаними посилати в Москву (с. 66). Правильно має бути так: Листи й документи, які надходили з-за кордону, наказувалося нерозпечатаними посилати до Москви.

Зустрічається неправильне вживання прийменників. Рекомендується самостійно опрацювати історичні матеріали та коротко законспектувати про діяльність гетьманів (с. 70). Ми пропонуємо переробити це речення наступним чином. Рекомендується самостійно опрацювати історичні матеріали та коротко законспектувати відомості з діяльності гетьманів.

Для всебічного аналізу мовного масиву видання, нам треба звернути увагу на стиль викладу, який використовує автор. Оскільки, редаговане видання – навчальний посібник, то й стиль має бути відповідно науковий, а саме – науково-навчальний. Для цього стилю наявні конкретні характеристики: науковість, об’єктивність викладу матеріалу, доступність подачі матеріалу, спрямована на активізацію мислення реципієнтів, поступове введення термінологічно лексики, суворе дотримання норм української літературної мови [10, с. 284]. З усього масиву зазначених вимог, у посібнику «Історія України» виконуються всі, окрім тези про дотримання норм української мови. Отже, під час же детального аналізу обраного нами навчального посібника Шокалюка О. І. «Історія України» було виявлено значну кількість мовностилістичних помилок.

Порушення орфографічних норм української мови зазвичай стосуються помилок у переносах слів, помилок у написанні римських чи арабських цифр, відхилень від норм при відмінювані слів або неправильному використанні відмінків, помилок у написанні скорочених форм порядкових числівників, помилкового використання категорії роду та числа, порушень правил вживання великої літери тощо.

Фонетичні помилки є також типовими для аналізованого навчального посібника. Найпоширенішими здаються порушення правил чергування прийменників у – в та префіксів у-, в-. Тут ігноруються всі відповідні норми української мови.

Навчальний посібник містить теж значну кількість синтаксичних помилок, зокрема приклади, де автор плутає вставні слова і речення з компонентами, які такими не можуть бути, або, навпаки, не виділяє комами вставні конструкції. Є помилки, зумовлені тим, що автор не розрізняє розповідних і питальних конструкцій, та порушення норм використання тире.

Значну частину порушень у навчальному посібнику складають лексичні помилки. Найчастіше вони виникають завдяки неправильному перекладу з російської мови: калькуванні та росіянізмам.