2.3 Склад і структура персоналу підприємства.

За характером виконуваних функцій персонал підприємства розподіляється на керівників, спеціалістів, службовців та робітників.

Розподіл на такі категорії дозволяє проаналізувати, наскільки оптимальною є організація персоналу на підприємстві і, відповідно, його кількість. Співставляючи отримані дані з результатами економічної діяльності підприємства, можна зробити висновок про ефективність чи неефективність використання трудових ресурсів підприємства.

Аналіз складу та структури персоналу підприємства ТОВ «НВП Таїровський винзавод «Нива»

Таблиця 2.3.

№	Показники	2008	2009	2010	Абсолютне відхилення (+, –)		Динаміка %
					2009– 2008	2010 – 2009	2009/ 2008	2010/ 2009
1.	Загальна кількість постійних працівників на кінець року	121	138	188	17	50	114,0	136,2
2.	Кількість керівників, чол.	10	10	11	0	1	100,0	120,0
3.	Питома вага керівників у складі персоналу, %	8,3	7,2	5,9	-0,9	-1,3	86,7	81,9
4.	Кількість службовців, чол.	7	8	9	1	1	114,3	112,5
5.	Питома вага службовців у складі персоналу, %	5,8	5,8	4,8	0	-1	100	82,8
6.	Кількість спеціалістів, чол.	17	22	30	5	8	100,0	115,4
7.	Питома вага спеціалістів у складі персоналу, %	14,0	15,9	15,9	-1,9	0	113,6	100
8.	Кількість робітників, чол.	87	98	138	11	40	112,6	140,8
9.	Питома вага робітників у складі персоналу, %	71,9	71,0	73,4	-0,9	2,4	98,7	103,4

До числа керівників входять: директор, комерційний директор, директор з виробництва, головний економіст, головний бухгалтер, завідувач лабораторією, головний технолог, начальник відділу кадрів, та два начальники цехів. У 2010 році введено також посаду головного юриста. Наявність цих посад не залежить від обсягів виробництва, тож по мірі розвитку підприємства кількість керівників залишалася сталою, а їх частка у загальній кількості персоналу впала з 8,3% у 2008 році до 5,9% у 2010 році.

До службовців підприємства належать секреатарі, працівники відділів кадрів, бухгалтерії. Загалом протягом досліджуваного періоду кількість службовців на підприємстві зросла з 7 до 9 осіб, проте їх питома вага у структурі персоналу зменшилася з 5,8 до 4,8%.

До спеціалістів належать головний енергетик, механік, бригадири, інженер з техніки безпеки, працівники лабораторії, економічного відділу, а також робітники відділу маркетингу, кількість яких у зросла з 4 чоловік у 2008 році до 9 у 2010. Загалом кількість спеціалістів упродовж досліджуваного періоду зросла з 17 до 15 осіб, а їх питома вага — з 14 до 15,9%. Зростання кількості спеціалістів, що не зайняті у виробничому процесі, проте спрямовують його стратегію і організацію свідчить про зростання вагомості таких факторів, як якість продукції та можливості її реалізації.

До робітників належать працівники, задіяні в цехах (88 чоловік у 2010 році), а також вантажники, водії, прибиральниці, працівники складів, наладники тощо. Чисельність цієї категорії знаходиться у прямій залежності з обсягом виробництва, тож за три роки вона зросла з 87 до 138 осіб. Частка робітників у структурі персоналу за цей період зросла з 71,9% до 73,4%.

В цілому зміни у структурі підприємства не були кардинальними, навпаки, за умови зростання штату більш ніж у 1,5 рази питома вага усіх категорій працівників, окрім керівників, змінювалася незначно. Це свідчить, з одного боку, про збалансований розвитокпідприємства, а з іншого — вказує на відсутність значних реорганізацій та змін у технології виробництва.

Іншим вагомим критерієм оцінки персоналу є класифікація за віком. Вікова структура персоналу може дати багато корисної інформації про підприємство. Якщо вона збалансована, тобто приблизно відповідає віковій структурі економічно активного населення країни, міста чи регіону, це свідчить про те, що підприємство задовольняє соціальні та економічні потреби різних вікових груп. Для молоді це, як правило, можливості кар’єрного росту, більш гнучкий графік для догляду за дітьми, для людей середнього віку — можливість професійної, статусної та особистісної реалізації на роботі, для похилих людей — наявність соціальної допомоги, перерахувань до пенсійного фонду, тощо. Для всіх без виключення актуальним є розмір зарплати.

Чисельність персоналу ТОВ «НВП Таїровський винзавод «Нива» за віком

Таблиця 2.4.

№	Показники	Значення показника
		2008		2009		2010
		чол.	%	чол.	%	чол.	%
1.	Загальна кількість постій-них працівників на кінець року У тому числі: від 15 до 24 від 25 до 34 від 35 до 49 від 50 до 59 від 60	121 9 30 46 25 11	100 7,4 24,8 38,0 20,7 9,1	138 10 32 54 29 13	100 7,2 23,2 39,1 21,0 9,4	188 13 43 75 39 18	100 6,9 22,9 39,9 20,7 9,6
2.	Загальна кількість керівників, спеціалістів та службовців У тому числі: від 15 до 24 від 25 до 34 від 35 до 49 від 50 до 59 від 60	35 1 14 15 4 1	100 2,9 40,0 42,9 11,4 2,8	37 1 15 14 5 2	100 2,7 40,5 37,8 13,5 5,5	47 2 20 17 6 2	100 4,3 42,5 36,2 12,8 4,2
3.	Загальна кількість робітників У тому числі: від 15 до 24 від 25 до 34 від 35 до 49 від 50 до 59 від 60	86 8 16 31 21 10	100 9,3 18,6 36,0 24,4 11,7	101 9 17 40 24 11	100 8,9 16,8 39,6 23,8 10,9	141 11 23 58 33 16	100 7,8 16,4 41,1 23,4 11,3

Вікова структура персоналу може дати багато корисної інформації про підприємство. Якщо вона збалансована, тобто приблизно відповідає віковій структурі економічно активного населення країни, міста чи регіону, це свідчить про те, що підприємство задовольняє соціальні та економічні потреби різних вікових груп. Для молоді це, як правило, можливості кар’єрного росту, більш гнучкий графік для догляду за дітьми, для людей середнього віку — можливість професійної, статусної та особистісної реалізації на роботі, для похилих людей — наявність соціальної допомоги, перерахувань до пенсійного фонду, тощо. Для всіх без виключення актуальним є розмір зарплати.

Як показують наведені дані, вікова структура Таїровського винзаводу не є збалансованою. Зокрема, звертає увагу занижена частка працівників молодого віку — до 35 років. Якщо в цілому по країні на неї припадає 38,3% працюючого населення, то у нашому випадку — 32,2% у 2008 році, 30,4% у 2009 році і 29,8% у 2010 році. Тобто цей показник емонструє стійку тенденцію до зменшення.

Ще більш виразно характеризує ситуацію показник питомої ваги працівників віком від 15 до 24 років, тобто людей, які щойно вийшли на ринок праці. Якщо в цілому по країні їх 13,5% усіх працюючих, то на Таїровському винзаводі — всього 7%, тобто вдвічі менше. Це свідчить про те, що пропоновані підприємством робочі місця здебільшого є малопрестижними для молоді.

Загалом, така тенденція є характерною для промислових підприємств. Адже починаючи з 60-70-х років ХХ століття молодь охоче йшла у сфери нематеріального виробництва, а у 90-х та 2000-х притік молодих кадрів на підприємства був дуже низьким.

Частка працівників середнього віку, тобто з 35 до 49 років, на підприємсті лише незначно відрізнявся від загальноукраїнського показника 39,1% — 38% у 2008 році, 39,1% — у 2009 році, 39,9% — у 2010 році. Як бачимо, цей показник має тенденцію до повільного зростання.

Частка працівників передпенсійного і пенсійного віку (у жінок), протягом досліджуваного періоду була стабільною. Між тим, вона перевищувала середній показник по країні (16,9%) майже на чверть.

Частка тих, кому за 60, склала 9,1% у 2008 році, 9,4% у 2009 році і 9,6% у 2010 році. У той же час, середній показник по країні складав 5,7%, тобто був меншим на 40%.

Наведені тенденції по-різному виявляються у групі керівників, спеціалістів та службовців, що переважно займаються офісною роботою, та працівників, що безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції.

Розглянемо групу керівників, службовців та спеціалістів. У 2008 році відсоток працівників, молодших за 35 років у цій групі склав 42,9% супроти 32,2% в цілому по підприємству, у 2010 році — 46,8% та 29,8%. Зростання частки молодих працівників пов’язане з посиленням уваги до питань реалізації продукції. Відповідно, зріс попит на маркетологів, менеджерів з продаж, рекламістів, спеціалістів з інформаційних технологій. Як правило, це молоді люди.

Частка середнього віку протягом досліджуваного періоду впала з 42,9% до 36,2%. Питома вага працівників передпенсійного та пенсійного віку, навпаки, зросла з 14 до 17%. Повільніше зростання чисельності працівників середнього віку можна пояснити невисоким рівнем окладів на підприємстві, у той час як ця категорія зазвичай несе найбільші сімейні витрати. І навпаки, люди похилого віку, в яких вже є дорослі діти, міцніше трималися за свої робочі місця.

У групі робітників мали місце зворотні тенденції. Так, питома вага молодих працівників з 2008 по 2010 рік впала з 27,9% до 24,2%. Частка робітників середнього віку — зросла з 36% до 41,1%, а працівників пенсійного та передпенсійного віку — майже не змінилася.

Це зумовлене тим, що молодь з неохоче йде у сферу матеріального виробництва, намагаючись реалізувати себе у сфері послуг, торгівлі тощо. Люди середнього віку, яким знайти роботу складніше, охочіше влаштовуються на промислові підприємства. Нарешті, старше покоління просто зберігає звичний для них характер роботи на заводі чи фабриці.

Загалом на підприємстві відчувається нестача молодих кадрів, що в сучасних умовах призводить до зменешння рівня інноваційності виробництва і управління. Чисельність робітників середнього віку майже не зростає, через недостатньо високий рівень зарплат. Натомість, постійно збільшується частка працівників старшого віку. Вони є найдосвідченішими, проте частіше хворіють, повільно адаптуються до змін та технічних інновацій. Отже, така вікова структура обмежує динамічний розвиток підприємства.