2. Планування чисельності персоналу

Планування кількості робітників виконується окремо:

на нормованих роботах для відрядників у залежності від змін виробничої програми випуску продукції залежно від трудомісткості;

для основних робітників за почасовою формою оплати згідно норм обслуговування робочих місць;

для обслуговуючого персоналу за нормативами закріпленої площі (прибиральники), ремонтної складності обладнання (наладчики, ремонтники, електриків);

чисельність управлінського персоналу та спеціалістів визначається за структурою управління (штатним розкладом) за нормативами.

В цій роботі умовно приймається, що основні робітники зайняті лише на нормованих роботах, то для почасової оплати чисельність визначається лише для допоміжного персоналу. Крім того, оскільки чисельність основних робітників визначається на три вироби (А, В, С), а виробнича програма може передбачати більш широкий асортимент, кількість управлінського та інженерно-технічного персоналу не розраховується, а приймається умовно загальним числом у якості «іншого персоналу». На практиці розрахунок чисельності допоміжного персоналу, що обслуговує виробництво виробів А, В, С, у загальній чисельності допоміжного персоналу, виконується пропорційно трудомісткості вказаних виробів у загальній трудомісткості усієї товарної продукції підприємства.

Загальна кількість працівників на початок I кварталу планового року визначається за даними табл. 2, у яку також зводяться результати розрахунку чисельності за всіма категоріями персоналу. Дані за IV квартал попереднього року приймаються за фактом згідно результатам бухгалтерського обліку, у цій роботі за кожним варіантом задані показники програми випуску (табл. 3 карток завдань). Трудомісткість одиниці виробів А, В, С та середній коефіцієнт виконання норм виробітку для усіх варіантів приймаються однаковими, дані наведені у табл. 2. На практиці, як і за цим завданням, планується поступове зменшення трудомісткості одиниці кожного виду виробів, оскільки розглядається серійне виробництво, за яким є певний період освоєння, в продовж якого вдосконалюється технологія та впроваджується нове оснащення обладнання. Виключенням є випадок, за яким може вдосконалюватись сам виріб та зростатиме його трудомісткість й також ціна продажу. В цій роботі даний випадок не розглядається. Зменшення трудомісткості звичайно викликає збільшення коефіцієнту виконання норм, що відображено зростанням даного показника у вихідних даних ЛР № 2 з 1,15 до 1,2 впродовж І кварталу планового року. Слід звернути увагу, що на початок цього кварталу виконання норм планується на рівні IV кварталу базового року.

1. Дані щодо виробничої програми заповнюються за варіантами згідно табл. 3 карток завдань.

2. Трудомісткість одиниці продукції (А, В, С), для спрощення, для усіх варіантів приймається однаковою і наведена у табл. 2.

3. Трудомісткість виробничої програми на початок I кварталу планового року визначається за формулою:

(8)

Для I кварталу планового року трудомісткість виробничої програми розраховується аналогічно.

4. Корисний фонд робочого часу одного працівника приймається згідно рядку 9 таблиці 1 цієї лабораторної роботи за варіантами.

Для визначення корисного фонду робочого часу одно працівника слід окремо враховувати зміну розрахункової чисельності основного персоналу у залежності від змін програми випуску та трудомісткості виробів за наведеним нижче алгоритмом.

Таблиця 2

Розрахунок чисельності персоналу за показниками виробничої програми*

Показники	Одиниці виміру	IV квартал базисного року	На початок I кварталу планового року	I квартал планового року
1. Виробнича програма виріб А виріб В виріб С	од.
2.Трудомісткість одиниці виріб А виріб В виріб С	нормо-годин	11 13,4 10	10,8 13,1 9,7	10 13 9,5
3. Трудомісткість виробничої програми	нормо-годин
4. Корисний фонд робочо-го часу одного працівника	годин	414
5. Середній коефіцієнт виконання норм виробітку		1,15	1,15	1,2
6.Кількість робітників-відрядників	осіб
7. Кількість інших категорій персоналу	осіб
8. Кількість ПВП, усього	осіб

*Графи виділені у таблиці заповнюються згідно розрахунків за наведеними формулами.

5. Середній коефіцієнт виконання норм виробітку надається однаковим за всіма варіантами.

6. Визначимо кількість робітників-відрядників на нормованих роботах на початок I кварталу планового року:

(9)

Для I кварталу планового року кількість робітників-відрядників на нормованих роботах розраховується аналогічно.

7. У залежності від застосованої на підприємстві системи планування ремонтних робіт та робіт з обслуговування енергетичного обладнання, чисельність персоналу може визначатися кількома методами:

а) за нормами обслуговування, коли чисельність ремонтників та електриків визначається діленням кількості відповідного обладнання на норму обслуговування (кількість одиниць обладнання, закріпленого за одним працівником) на зміну;

б) за плановими обсягами ремонтних робіт, при цьому ці обсяги визначаються множенням ремонтної складності обладнання на трудомісткість однієї ремонтної одиниці. Такий розрахунок базується на системі планово-попереджувального ремонту (ЄС ППР) і виконується шляхом ділення річного обсягу робіт на річний фонд часу одного працівника (4015 годин) за однозмінним режимом праці.

В цій ЛР № 2 розрахунок виконується за нормами обслуговування (формула 11), при цьому кількість змін приймається =1 для парних варіантів та =2 для непарних. Умовно, для спрощення розрахунку, приймається, що норми обслуговування для наладчиків, слюсарів-ремонтників, електриків однакові, то чисельність вказаного допоміжного персоналу за почасовою оплатою на початок першого кварталу визначається:

(11)

де - загальна кількість технологічного обладнання з виробництва виробів (А, В, С), що потребує обслуговування (для усіх варіантів – 260 одиниць обладнання);

- норма обслуговування на одного допоміжного робітника – 10 одиниць обладнання.

Для інших категорій допоміжного персоналу можуть застосовуватись інші нормативи. В цій роботі визначається чисельність прибиральників приміщень:

1 (12)

де - площа виробничих приміщень – 2 800 м²;

- норма прибирання площі на одного прибиральника – 400 м².

Оскільки обсяги допоміжних робіт не змінилися, кількість робітник на початок кварталу й у плановому кварталі рівні.

Кількість інших категорій персоналу , крім допоміжних робітників, на початок I кварталу планового року для всіх варіантів приймається у кількості 70 осіб, які не відносяться до виробничого персоналу і враховуються лише в розрахунках виробітку на одного працюючого. Виробіток на одного робітника визначається лише за чисельністю основних робочих, безпосередньо занятих у виробництві продукції.

(13)

8. Визначимо загальну кількість промислово-виробничого персоналу на початок I кварталу планового року:

(14)