1. Складання балансу робочого часу одного робітника

Розрахунок балансу робочого часу виконується на основі аналізу даних, щодо чисельності та категорій персоналу, що склалися у базовому періоді. Тривалість відпустки за категоріями працюючих з урахуванням умов праці приймається згідно діючому законодавству, колективній угоді або умовам, що оговорені в угоді підряду або за контрактом. У цій роботі цифри наведені умовно, оскільки нормативи можуть різнитися у залежності від галузі, конкретних умов виробництва на підприємстві та додаткових умов, передбачених колективною угодою. Застосування даного методу складання балансу робочого часу на малих підприємства з нестабільним циклом виробництва обмежено. Якщо, згідно з розрахунком в цій лабораторній роботі, виконання виробничої програми потребуватиме збільшення або зменшення чисельності персоналу більш ніж на 30 %, студент повинен надати примітку, що розрахунок балансу робочого часу потребуватиме корегування, але для спрощення розрахунків (у цій роботі) воно не виконується.

Інформація для розрахунку надається у таблиці № 1карток завдань, звідки вихідні дані за варіантами слід перенести у відповідні графи таблиці №1наведеної нижче. Результати розрахунків зводяться до цієї ж таблиці у графах, виділених рамкою.

У базовому періоді на підприємстві працювали кілька категорій робітників, для яких залежно від категорій персоналу передбачено різну тривалість відпусток, що відповідним чином впливатиме на фонд робочого часу. Розрахунок починається з визначення загальної чисельності працюючих, як суми за усіма категоріями працівників.

Відповідно до умов праці згідно діючого законодавства працівники мають право на додаткову відпустку. У цій роботі для всіх варіантів кількість зайнятих на важких роботах приймається у розмірі 30 % від загальної чисельності, якім надається додаткова відпустка – 2 дні, та в шкідливих умовах виробництва працює 10 % персоналу, яким за законодавством установлюється додаткова відпустка 4 дні.

Розрахунок починається з визначення загальної чисельності працюючих на підприємстві у базовому періоді ( ):

(1)

де – чисельність за відповідними категоріями.

Для укрупненого планування приймається, що загальна чисельність та статевовікова структура персоналу працюючих у плановому періоді відносно базового змінюється незначною мірою, тому баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий рік визначається за середнім фактичним рівнем втрат робочого часу, що склався на початок планового року.

Для усіх варіантів лабораторної роботи № 2 надані однакові дані щодо балансу робочого часу одного середньооблікового робітника за IV квартал минулого року (базового).

Календарний фонд часу (365 днів) на практиці визначається з розбивкою по кварталах з врахуванням фактичної кількості днів у місяцях для кожного кварталу (у цьому прикладі розрахунок наведено для не високосного року, тобто у лютому 28 днів для всіх варіантів). Оскільки кількість святкових днів може змінюватися у законодавчому порядку, загальна чисельність святкових та вихідних днів, у цій лабораторній роботі для спрощення надається готовою з розбивкою по кварталах (табл. 1, рядки 1,2).

1. Календарний фонд робочого часу приймається в цій роботі в розмірі 365 днів.

2. Вихідні та святкові дні приймається умовно в кількості 112 днів за рік.

За рядком 3 таблиці 1виконується розрахунок номінального фонду робочого часу у днях за формулою 2:

3. Номінальний фонд робочого часу:

(2)

Таблиця 1

Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий рік*

Показники	IV квартал минулого року	За рік	У т.ч. по кварталах
			I	II	III	IV
1. Календарний фонд робочого часу, дні	92	365	90	91	92	92
2.Вихідні та святкові дні	26	112	28	29	29	26
3. Номінальний фонд робочого часу, дні	66
4. Неявки на роботу, дні , у т.ч.:	12,1
4.1. чергові та додаткові відпустки	7
4.2. відпустки на навчання	0,4
4.3. відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами	0,1
4.4. по хворобі	3,1
4.5. із дозволу адміністрації	1,5
5. Явочний фонд часу, дні	53,9
6. Режимна тривалість робочого дня на підприємстві, год.	8,0
7. Втрати часу в зв’язку із скороченням робочого дня, год. **	0,32	0,32	0,32	0,32	0,32	0,32
8. Розрахункова тривалість робочого дня, год.	7,68
9.Корисний фонд робочого часу, год.	414

*Рядки 3, 4, 5, 8, 9, виділені у таблиці, заповнюються згідно розрахунків за наведеними нижче формулами.

**До втрат часу у зв’язку із скороченням робочого дня включаються: перерви на годування дітей, скорочений робочій день підлітків, скорочені передсвяткові дні, приймаються на рівні, що склався у базовому році.

4. Неявки на роботу, у тому числі:

4.1. Чергові та додаткові відпустки у базовому та плановому періоді визначаються за категоріями згідно діючому трудовому законодавству:

(3)

де – чисельність робітників в залежності від категорії;

– загальна чисельність робітників.

Середня тривалість додаткових відпусток розраховується аналогічно.

4.2.-4.5. Інші втрати робочого часу, у тому числі тривалість відпусток та неявок з поважних причин приймаються згідно таблиці 2 карток завдань за варіантами. На практиці ці втрати приймаються на рівні базового року з врахуванням змін статевовікового складу персоналу, очікуваного рівня епідеміологічної небезпеки на плановий рік тощо.

Сумарна тривалість втрат часу внаслідок неявок на роботу визначається:

(4)

5. Явочний фонд часу:

(5)

6. Режимна тривалість робочого дня на підприємстві визначається як середня по підприємству з врахуванням чисельності по категоріям персоналу у тому разі, коли за галузевою приналежністю законодавством встановлено для них неоднакову тривалість робочого дня. Для спрощення розрахунку у цій методиці встановлена загальна тривалість робочого дня 8 годин.

7. Розрахункова тривалість робочого дня:

(6)

8. Корисний фонд робочого часу:

(7)

Розрахунки балансу робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий рік по кварталах виконуються аналогічно, результати зводяться до таблиці 1. Цей показник є дійсним для всього підприємства, і з його використанням виконується планування чисельності персоналу, зайнятого на виробництві окремих видів виробів. Зміни програми виготовлення окремих серій пов’язані з виготовленням або додатковою потребою у кадрах. У таких випадках необхідно планувати заходи звільнення або довантаження вивільнених працівників, організації додаткових змін тощо. У цій роботі приклад є умовним, тому вказані заходи не розглядаються.