Стаття 192. Заборона залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні

Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

 

Стаття 193. Норми виробітку для молодих робітників

Для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорціонально скороченому робочому часу для осіб, що не досягли вісімнадцяти років.

Для молодих робітників, які поступають на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ними строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом.

 

Стаття 194. Оплата праці працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників. 

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати. 

 

Стаття 195. Відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

 

Стаття 196. Броня прийняття молоді на роботу і професійне навчання на виробництві

Для всіх підприємств і організацій встановлюється броня прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років. 

Районні і міські Ради народних депутатів затверджують програми влаштування на роботу випускників загальноосвітніх шкіл, квоти робочих місць для працевлаштування молоді та забезпечують їх виконання всіма підприємствами, установами, організаціями.

Відмова у прийнятті на роботу і професійне навчання на виробництві зазначеним особам, направленим в рахунок броні, забороняється. Така відмова може бути оскаржена ними до суду. 

 

Стаття 198. Обмеження звільнення працівників молодше вісімнадцяти років

Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

 

Стаття 199. Розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб

Батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

• ДОДАТОК до Лк

КОНВЕНЦІЯ № 182

КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАБОРОНУ ТА НЕГАЙНІ ДІЇ ЩОДО ЛІКВІДАЦІЇ НАЙГІРШИХ ФОРМ ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ (витяги)

Стаття 1

Кожна держава-член, яка ратифікує цю Конвенцію, негайно вживає ефективних заходів щодо забезпечення в терміновому порядку заборони та ліквідації найгірших форм дитячої праці.

Стаття 2

У цілях цієї Конвенції термін “дитина” застосовується до всіх осіб віком до 18 років.

Стаття 3

У цілях цієї Конвенції термін “найгірші форми дитячої праці” включає:

a) усі форми рабства або практику, подібну до рабст­ва, як наприклад, продаж дітей та торгівля ними, боргова кабала та кріпосна залежність, а також примусова чи обов`язкова праця, включаючи приму­сове чи обов`язкове вербування дітей для викори­стання їх у збройних конфліктах;

b) використання, вербування або пропонування дитини для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;

с) використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності, зокрема, для виробництва та продажу наркотиків, як це визначено у відповідних міжнародних договорах;

d) роботу, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров`ю, безпеці чи моральності дітей.

Стаття 4

1. Національне законодавство або компетентний ор­ган визначають після консультацій із заінтересовани­ми організаціями роботодавців і трудящих види робіт, зазначені в пункті d) статті 3, беручи до ува­ги відповідні міжнародні норми, зокрема положення параграфів 3 та 4 Рекомендацій про найгірші фор­ми дитячої праці 1999 року.

2. Компетентний орган після консультацій із заінтере­сованими організаціями роботодавців і працівників виявляє місця здійснення визначених таким чином видів робіт.

3. Перелік видів робіт, визначених згідно з параграфом 1 цієї статті, повинен періодично перевірятися то, якщо необхідно, переглядатися після консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників.

Стаття 5

Кожна держава-член після консультацій з ор­ганізаціями роботодавців і працівників створює чи ви­значає відповідні механізми контролю за впроваджен­ням положень, які втілюють у життя цю Конвенцію.

Стаття 6

1. Кожна держава-член розробляє та здійснює програ­ми дій з ліквідації, у пріоритетному порядку, най­гірших форм дитячої праці.

2. Такі програми дій розробляються та здійснюються після консультацій з відповідними урядовими відом­ствами та організаціями роботодавців і працівників, беручи до уваги, в разі необхідності, точки зору інших зацікавлених груп.

Стаття 7

1. Кожна держава-член вживає всіх необхідних заходів для забезпечення ефективного застосування та до­тримання положень, які втілюють у життя цю Кон­венцію, в тому числі шляхом введення та застосуван­ня штрафних або, залежно від обставин, інших санкцій.

2. Кожна держава-член, враховуючи важливість освіти у справі ліквідації дитячої праці, вживає в установ­лені строки заходів, спрямованих на:

a) недопущення залучення дітей до найгірших форм дитячої праці;

b) надання необхідної та належної прямої допо­моги для припинення заняття дітей найгіршими формами дитячої праці та для їхньої реабілітації і соціальної інтеграції;

c) надання всім дітям, звільненим від найгірших форм дитячої праці доступу до безплатної початкової освіти, та, в разі можливості то необхідності, до професійно-технічної підго­товки;

d) виявлення дітей, які перебувають в особливо важкому стані, та допомога таким дітям;

е) врахування особливостей становища дівчат.

3. Кожна держава-член призначає компетентний ор­ган, відповідальний зо застосування положень, які втілюють у життя цю Конвенцію.

Стаття 10

1. Ця Конвенція є чинною тільки для тих держав-членів Міжнародної організації праці, чиї ратифікаційні гра­моти зареєстровані Генеральним директором Міжнародного бюро праці.

2. Вона набуває чинності через 12 місяців після дати реєстрації Генеральним директором ратифікаційних грамот двох держав-членів.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності для кожної держави-члена через 12 місяців після дати реєстрації її ратифікаційної грамоти.

а) автоматичну негайну денонсацію цієї" Конвенції, незалежно від положень вищенаведеної статті 11, за умови, що нова переглянута конвенція на­була чинності;

b) від дня набуття чинності новою переглянутою кон­венцією цю Конвенцію закрито для ратифікації дер­жавами-членами.

2. Ця Конвенція залишається у всякому розі чинною за формою та змістом для тих держав-членів, які її ра­тифікували, але не ратифікували нову переглянуту конвенцію.

Офіс Міжнародної програми запобігання

та використання найгірших форм дитячої праці

в Україні (ІРЕС)

Міністерство праці

та соціальної політики України,

кімн. 808

01023, Київ-23, вул. Еспланадна, 8/10

Тел. (+38 044) 220-8748

Тел./факс (+38 044) 226-2938

E-mail: ipec_petrashchuk@mlsp.ukrpack.net

ipec_minenko@mlsp.ukrpack.net