42. Співвідношення понять «суспільний інтерес», «публічний інтерес», «національний інтерес».

Серед цієї групи інтересів виділяються особисті і. колективні і суспільні. Особистий інтерес охоплює потреби, що пов'язані з реалізацією приватної власності, прав володіння та користування, управління, отримання доходів і ін. Кожна людина водночас є носієм різних інтересів - сім'ї, колективу, класу, суспільства. Колективний інтерес - це сума однорідних інтересів, носіями яких є трудові колективи та інші групи людей. Причому інтерес трудового колективу залежить від типу і форми власності. Скажімо, на приватнокапіталістичному підприємстві інтереси колективу і власника не співпадають. Суспільний інтерес - це інтерес усіх членів суспільства, який виражає держава. В класовому суспільстві держава виражає інтерес панівного класу.

Публічний інтерес означає інтерес сукупності, тобто населення, людей тощо. Прийнято вважати, що органи публічної влади діють у публічних інтересах. Це категорія належного. А категорія сущого полягає в маневруванні між публічним і приватним інтересами. Причому останній може бути як власним інтересом держслужбовця, так і інтересом визначених осіб, котрі впливають на нього або на державні органи.

Публічні інтереси — це офіцій-но визнані інтереси, які підтримуються і захищаються державою.

Національний інтерес, інтереси (англ. national interest, нім. Staatsräson, фр. raison d'état) — система цілей і завдань зовнішньої політики держави. Згідно з ученням школи політичного реалізму, національні інтереси є причиною міжнародних відносин як таких.

43. Законодавче закріплення категорії «законні інтереси».

Інтерес – соціально детермінована, соціально обумовлена, «соціально забарвлена» потреба.

Охоронювані законом інтереси - це інтереси певної особи (або групи осіб), які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою нарівні з правами.

Охоронюваний законом інтерес – інтерес, який, на відміну від інтересу в широкому розумінні, перебуває виключно у логічно-смисловому зв’язку із суб’єктивними правами, але прямо ними не опосередковується, тобто виходить за межі останніх.

Специфічні ознаки законного інтересу:

• включення інтересу до сфери правового регулювання робить дії особи, спрямовані на задоволення потреби, юридично захищеними, гарантованими;

• закон визначає специфіку дій, спрямованих на задоволення потреби: у всякому разі такі дії не повинні носити антисоціальний, протиправний характер;

• норми права вказують на неприпустимість перешкоджання здійсненню дій з реалізації законного інтересу.

Зміст законного інтересу складається з елементів (прагнень):

• А) користування конкретним соціальним благом.

• Б) звернення в необхідних випадках за захистом до компетентних органів держави або громадських організацій.

Законодавче закріплення:

• Рішення КСУ від 1 грудня 2004 №18: Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) .

Охоронювані законом інтереси - це інтереси певної особи (або групи осіб), які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою нарівні з правами.

ЦПК (ст.4):

1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

• ГПК

• КПК

• ЗУ «Про основи національної безпеки У»

• ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції»

• Лист ВГС України «Про деякі питання представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді» від 17.09.2012 № 01-06/1259/2012