Пвнз Хмельницький економічний університет

(повне найменування вищого навчального закладу)

Економічної теорії

повна назва кафедри, циклової комісії

Курсова робота

з Політичної економії

на тему:

«Виробництво та його роль в житті суспільства»

Cтудента(ки) І-ого курсу Ф-1.1 групи

галузь знань Економіка і підприємництво

спеціальності Фінанси і кредит

Дзіцюк І.А.

(прізвище та ініціали)

Керівник Ковтун Т.В.

_____________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала_________________________

Кількість балів:______ Оцінка:ЄКТС__________

Члени комісії ____________ ____________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

____________ ____________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

____________ ____________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Хмельницький 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ВИРОБНИЦТВО, ЙОГО ОСНОВНІ ФАКТОРИ ТА ЕЛЕМЕНТИ

1. Суб’єкти, об’єкти, основні ознаки та форми організації суспільного

виробництва.

1.2 Основні фактори виробництва та їх взаємодія.

1.3 Засоби виробництва, предмети праці, продуктивні сили та виробничі відносини.

РОЗДІЛ 2.ВИРОБНИЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА МЕЖА ВИРОБНИЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

2.1 Виробничий потенціал та обмеженість ресурсів.

2.2 Межа виробничих можливостей та її загальний графік.

2.3 Проблеми економічного вибору.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА МЕТОДИ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ, ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ

3.1 Зв’язок між виробництвом та споживанням.

3.2 Шляхи розвитку суспільного виробництва.

3.3 Вирішення завдань удосконалення методів виробництва на сучасному етапі

розвитку.

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Основою життя людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ: щоб жити, трудитися, створювати блага, люди повинні їсти, пити, мати одяг, житло, тобто постійно споживати матеріальні і духовні блага. А споживати можна лише те, що створено людською працею. Тому суспільство завжди має виробляти засоби до життя. Процес виробництва матеріальних і духовних благ являє собою трудову діяльність людей.

Актуальність теми полягає в досягненні мети виробництва з виготовлення продукції для задоволення потреб споживачів можливе тільки за умови тісної взаємодії виробничої функції насамперед з функціями маркетингу та фінансів, а також іншими допоміжними функціями. У наш час проблема виробництва є дуже актуальною, адже життя країни і людства в цілому неможливе без виробництва, усі матеріальні блага, людина повинна виробляти сама. Україна з її величезним потенціалом, освіченим населенням, багатою природою, а також вдалим географічним положенням, відноситься до країн з міжнародною, виробничо-торгівельною структурою. При цьому країна володіє банком унікальних технологій і наукових розробок, реалізація яких відкриває нові можливості, як для вітчизняного, так і для світового прогресу.

Проте процес виробництва може відбуватися у конкретній, історично визначеній суспільній формі. Така форма відбиває, з одного боку, рівень розвитку суспільного поділу праці, що в свою чергу, визначає структуру й організаційну побудову продуктивних сил суспільства, а з другого – ступінь зрілості економічних відносин між людьми в суспільстві, форми економічних зв’язків між ними в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання результатів виробництва.

Виробництво — найважливіша сфера людської діяльності з перетворення предметів праці з метою задоволення потреб всіх суб’єктів суспільства. Таким чином, виробнича функція охоплює всі дії, що безпосередньо пов’язані з виготовленням товарів чи наданням послуг. Вона відіграє головну роль у створенні товарів або послуг і є ядром будь-якого промислового підприємства. Суб’єктом виробництва є люди, а об’єктом природа.

Будь-яке виробництво має спільні ознаки, наприклад виробництво завжди виступає як суспільне заняття. Воно, починаючи з первіснообщинного суспільства, здійснюється як сумісний процес з великою кількістю людей.

В будь-якому суспільстві індивідуальні виробники тільки зовні виступають незалежними та ізольованими один від одного. Реально ж суб’єкти господарювання об’єднані взаємними зв’язками як виробники і споживачі щодо отримання знарядь, сировини, матеріалів, та реалізації готової продукції. Вся ця система господарських зв’язків, що базується на суспільному поділі праці, відображає єдиний економічний організм під назвою суспільне виробництво.

Також загальною ознакою є те, що в процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності на засоби виробництва. Існує така ознака як безперервний характер, тобто виробництво постійно повторюється і відновлюється. Адже суспільство не може припинити виробляти, оскільки не може припинити споживати. Відтворювальний аспект включає в себе: власне виробництво, розподіл, обмін і споживання.

Виходячи з вищесказаного, тема курсової, розглянута в роботі, є актуальною на сьогоднішній день, у період економічної кризи нашої країни, перерозподілу власності підприємств, спаду виробництва й реформування економіки нашої держави. Тому метою дослідження у роботі є аналіз виробництва та його ролі у житті суспільства. Для досягнення поставленої мети у роботи були поставлені такі завдання:

• дослідити сутність та структуру суспільного виробництва як економічної категорії;

• проаналізувати фактори зростання ефективності виробництва;

• визначити взаємозв’язок виробництва та суспільства та дослідити роль виробництва у житті суспільства.

Об’єктом роботи визначено виробництво як економічну категорію.

Відповідно до мети роботи, її предметом виступає дослідження ролі виробництва у суспільстві.

Праця є найважливішою складовою процесу виробництва.

Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови - фактори виробництва.

Фактори виробництва — це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів виробництва відносить: працю, капітал, землю, підприємницькі здібності, науку, інформацію, екологію.

Факторам виробництва властива взаємозамінність, котра обумовлена специфікою споживчих властивостей і конструктивними особливостями продукту, що виробляється, а також обмеженістю того чи іншого виду ресурсу.

Засоби виробництва - сукупність засобів і предметів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ.

Продуктивні сили - це одне з основних понять політичної економії. Історія розвитку людства являє собою процес зміни, розвитку і вдосконалення засобів праці, людей, їх виробничого досвіду, навичок до праці, вміння користуватися знаряддями праці. Тому рівень розвитку продуктивних сил виступає як найважливіший критерій і найбільш змістовний показник суспільного прогресу.

Виробничі відносини не слід розуміти лише як відносини, що виникають між людьми безпосередньо в процесі виробництва матеріальних благ або послуг.

Отже, виробництво виступає основою життя людського суспільства.

РОЗДІЛ 1. ВИРОБНИЦТВО, ЙОГО ОСНОВНІ ФАКТОРИ ТА ЕЛЕМЕНТИ