- •Двнз «Чернівецький індустріальний коледж» архітектура комп’ютерів
- •Чернівці,
- •1.Історія розвитку обчислювальної техніки
- •2. Поняття про архітектуру еом. Принцип функціонування еом
- •38. Процесор векторного комп'ютера.
- •47. Функції арифметико-логічного пристрою. Способи обробки даних в арифметико-логічному пристрої
- •63. Частково-асоціативне відображення
- •82. Універсальна послідовна шина usb
- •1.Історія розвитку обчислювальної техніки
- •Покоління процесорів x86
- •Поняття архітектури і структурної організації комп’ютера
- •2. Поняття про архітектуру еом. Принцип функціонування еом Структура й принципи функціонування еом
- •3. Склад і призначення основних блоків
- •4. Архітектурні принципи Джона фон Неймана. Ненейманівські архітектури комп'ютерів
- •5. Апаратні і програмні засоби. Класифікація еом
- •Стандартні додатки Windows
- •Службові програми
- •Методи класифікації комп'ютерів.
- •Класифікація за призначенням
- •Великі еом (Main Frame)
- •МікроЕом
- •Персональні комп'ютери
- •Класифікація по рівню спеціалізації
- •Класифікація за розміром
- •Класифікація за сумісністю
- •6. Основні характеристики еом. Пк, особливості, класифікація, основні характеристики Основні характеристики пк
- •7. Персональні комп'ютери
- •8. Робочі станції. Багатотермінальні системи. Сервери
- •9. Кластерні комп'ютерні системи.
- •10. Суперкомп'ютери. Мікроконтролери. Спеціалізовані комп'ютери
- •11. Позиційні системи числення. Двійкові, вісімкові та шістнадцяткові числа
- •Двійкові, вісімкові та шістнадцяткові числа
- •12. Переведення чисел із системи числення з основою k у десяткову систему
- •13. Переведення чисел із десяткової системи у систему числення з основою k.
- •14. Прямий код. Обернений код. Доповняльний код. Способи представлення чисел
- •15. Числа з фіксованою комою. Числа із рухомою комою
- •16. Арифметичні операції. Ділення двійкових чисел
- •17. Арифметичні операції над двійковими числами у форматі з рухомою комою
- •18. Стандарт іеее-754. Розширений двійково-кодований десятковий код обміну ebcdic
- •19. Кодування алфавітно-цифрової інформації. Двійково-кодовані десяткові числа.
- •20. Американський стандартний код інформаційного обміну ascii. Стандарт кодування символів Unicode.
- •21. Кодування та виконання команд в комп'ютері
- •22. Виконання команд на рівні регістрів процессора.
- •23. Конвеєрне виконання команд
- •24. Класифікація архітектури комп'ютера за типом адресованої пам'яті.
- •25. Безпосередня адресація. Пряма адресація. Непряма адресація.
- •26. Відносна адресація. Базова адресація. Індексна адресація.
- •27. Сторінкова адресація. Неявна адресація. Стекова адресація. Використання стекової адресації.
- •28. Одношинна структура процесора.
- •29. Основні операції процесора. Вибірка слова з пам'яті. Запам'ятовування слова в пам'яті. Обмін даними між регістрами.
- •30. Багатошинна структура процесора.
- •31. Приклади виконання операцій в процесорі. Виконання операції додавання двох чисел.
- •32. Вимоги до процесора комп'ютера з простою системою команд. Базові принципи побудови процесора комп'ютера з простою системою команд.
- •33. Взаємодія процесора з пам'яттю в комп'ютері з простою системою команд.
- •34. Виконання команд в процесорі комп'ютера з простою системою команд. Фаза вибирання команди. Фаза декодування команди.
- •35. Конвеєрний процессор.
- •36. Мікродії ярусів конвеєрного процесора.
- •37. Суперскалярні процесори.
- •38. Процесор векторного комп'ютера.
- •39. Класифікація архітектури комп'ютера за рівнем суміщення опрацювання команд та даних.
- •40. Логічні операції.
- •1. Формальна логіка
- •2. Математична логіка
- •3. Програмування
- •41. Операція заперечення. Логічна 1. Логічне або. Виключне або.
- •42. Операції зсуву.
- •43. Операції відношення.
- •44. Арифметичні операції.
- •45. Операції обчислення елементарних функцій.
- •46. Операції перетворення даних.
- •47. Функції арифметико-логічного пристрою. Способи обробки даних в арифметико-логічному пристрої.
- •48. Елементарні операції арифметико-логічного пристрою.
- •49. Складні операції арифметико-логічного пристрою.
- •50. Структура арифметико-логічного пристрою.
- •51. Функції та методи побудови пристрою керування.
- •52. Пристрій керування з жорсткою логікою.
- •53. Пристрій керування на основі таблиць станів.
- •54. Пристрій мікропрограмного керування.
- •55. Порівняння пристроїв керування з жорсткою логікою та пристроїв мікропрограмного керування.
- •56 Ієрархічна організація пам'яті комп'ютера
- •57. Принцип ієрархічної організації пам'яті. Характеристики ефективності ієрархічної організації пам'яті
- •58. Кеш пам'ять в складі комп'ютера. Порядок взаємодії процесора і основної пам'яті через кеш пам'ять
- •59. Забезпечення ідентичності вмісту блоків кеш пам'яті і основної пам'яті
- •60. Функція відображення. Типи функцій відображення
- •61. Повністю асоціативне відображення
- •62. Пряме відображення
- •63. Частково-асоціативне відображення
- •64. Порядок заміщення блоків в кеш пам'яті з асоціативним відображенням
- •65. Підвищення ефективності кеш пам'яті
- •66. Статичний та динамічний розподіл пам'яті. Розподіл основної пам'яті за допомогою базових адрес
- •67. Віртуальна пам'ять. Сторінкова організація пам'яті
- •68. Основні правила сторінкової організації пам'яті. Реалізація сторінкової організації пам'яті
- •69. Апаратна реалізація сторінкової таблиці
- •70. Сегментна організація віртуальної пам'яті
- •71. Захист пам'яті від несанкціонованих звернень
- •72. Захист пам'яті за значеннями ключів
- •73. Кільцева схема захисту пам'яті
- •74. Архітектура системної плати
- •75. Синхронізація
- •76. Система шин
- •77. Особливості роботи шини
- •78. Характеристики шин пк
- •79. Шина pcmcia, vbl
- •80. Шина pci
- •82. Універсальна послідовна шина usb
- •83.Типи передач і формати інформації що передається
- •84. Шина scsi
- •85. Адресація пристроїв і передача даних
- •86. Система команд
- •87. Конфігурування пристроїв scsi
- •88. Ігровий адаптер Game-порт
- •89. Відеоадаптери
- •90. Послідовний інтерфейс. Сом-порт
- •91. Програмна модель сом-порта
- •92. Програмування послідовного зв’язку
- •93. Ініціалізація послідовного порта. Передача і прийом даних
- •95. Паралельний інтерфейс lpt-порт. Стандартний режим spp
- •96. Режим epp
- •97. Режим ecp
- •98. Узгодження режимів
- •99. Приклад програмування
- •100. Клавіатура
- •101. Під'єднання зовнішніх пристроїв до комп'ютера
- •102. Розпізнавання пристроїв введення-виведення
- •103. Методи керування введенням-виведенням
- •104. Програмно-кероване введення-виведення.
- •105. Система переривання програм та організація введення-виведення за перериваннями
- •106. Прямий доступ до пам'яті. Введення-виведення під керуванням периферійних процесорів
- •107. Мультиплексний та селекторний канали введення-виведення
- •108. Використання принципів паралельної обробки інформації в архітектурі комп'ютера
- •109. Вибір кількості процесорів в багатопроцесорній системі
- •110. Багатопотокова обробка інформації. Окр
- •111. Класифікація Шора. Класифікація Фліна
- •112. Типи архітектур систем окмд. Типи архітектур систем мкмд
- •113.Організація комп'ютерних систем із спільною пам'яттю
- •114. Організація комп'ютерних систем із розподіленою пам'яттю
- •115. Комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
60. Функція відображення. Типи функцій відображення
Відображенням називають відповідність між вмістом блоків кеш пам’яті та блоків основної пам’яті. Існує три основних типи відображення: повністю асоціативне, пряме та частково- асоціативне. Рис. 10.7 дає пояснення кожному типу відображення. При асоціативному відображенні вміст будь-якого блоку основної пам’яті може знаходитись в будь-якому блоці кеш пам’яті. Тобто вміст 12-го блоку основної пам’яті, наведеної на рис. 10.7, може бути записаний до будь-якого з 8 блоків кеш пам’яті. При прямому відображенні вміст кожного блоку основної пам’яті можна копіювати не до будь-якого, а лише до наперед визначеного блоку кеш пам’яті. Наприклад, це може бути відображення вмісту блоку К основної пам’яті в блок (К)тосір кеш пам’яті, де р - кількість блоків в кеш пам’яті. Тобто 12 блок основної пам’яті на рис. 10.7 може бути записаний лише до 4 блоку кеш пам’яті, так як (12)тосІ8 = 4. При частково-асоціативному відображенні вміст кожного блоку основної пам’яті можна копіювати не до будь-якого, а до кількох наперед визначених блоків кеш пам’яті. Наприклад, це може бути відображення вмісту блоку К основної пам’яті в довільний блок сектора (К)тосІ5 кеш пам’яті, де в - кількість секторів в кеш пам’яті. Тобто вміст 12-го блоку основної пам’яті на рис. 10.7 може бути записаний лише до блоку 0 або блоку 1 сектора 0 кеш пам’яті, так як (12)тосІ4 = 0.
Для детальнішого пояснення принципів обміну вмісту блоків основної пам’яті та кеш пам’яті при використанні кожного типу відображення приймемо, що основна пам’ять має ємність 1 ГБ, а кеш пам’ять має ємність 16 КБ, вони поділені на блоки ємністю по 32 Б, тобто в основній пам’яті є 225 блоків, а в кеш пам’яті - 512 блоків.
61. Повністю асоціативне відображення
Взаємодія основної пам’яті з кеш пам’яттю з використанням повністю асоціативного відображення показана нарис. 10.8 а.
Відповідно до цього типу відображення вміст будь-якого блоку основної пам’яті може знаходитись в будь-якому блоці кеш пам’яті. При використанні асоціативного відображення адреса, яка поступає з процесора до основної пам’яті, ділиться-на два поля: поле тега і поле слова (рис. 10.8 Ь). Вміст поля тега вказує адресу блоку в основній пам’яті. Розрядність цього поля рівна k = log2K, де К - кількість блоків в основній пам’яті. А вміст поля слова вказує адресу слова в блоці. Розрядність цього поля рівна m = log^M, де М - кількість слів в блоці.
При даному способі
відображення кожен рядок кеш пам’яті
вміщує наступну інформацію: тег, який
вказує вміст якого блоку основної
пам’яті переписано до даного блоку кеш
пам’яті, розряд достовірності (valid bit
V), який вказує, чи вміст даного блоку
кеш пам’яті дійсно належить вказаному
тегом блоку основної пам’яті, розряд
модифікації (dirty bit D), який інформує про
внесення змін до вмісту блоку кеш
пам’яті, а також вміст вказаного тегом
блоку основної пам’яті. Використання
розряду модифікації пов’язано з тим,
що вміст блоку в кеш пам’яті може
змінюватись. Тому, якщо він не змінився,
немає необхідності переписувати його
назад до основної пам’яті, так як там
вже є копія. Якщо ж змінився, потрібно
переписати. Тому для фіксації змін в
блоках кеш пам’яті до рядка кеш
пам’яті і вводиться розряд модифікації
D, який дозволяє суттєво зменшити час
обміну. Коли процесору потрібний операнд
із блоку з певною адресою, контролер
кеш пам’яті повинен шукати його шляхом
порівняння відповідних розрядів адреси
з тегами всіх блоків кеш пам’яті. Якщо
таке порівняння здійснювати послідовно,
то кеш пам’ять втрачає зміст через
низьку швидкодію. Доцільніше таке
порівняння робити одночасно зі всіма
тегами, як це показано на рис. 10.9. В цьому
випадку кожен блок кеш пам’яті повинен
містити свій компаратор, тобто це буде
пам’ять з асоціативним доступом. При
наявності в кеш пам’яті відповідного
тега, та при одиничному значенні розряду
достовірності, кеш пам’ять видає
сигнал підтвердження попадання та надає
доступ до відповідного блоку.
При побудові кеш пам’яті малої ємності використання пам’яті з асоціативним доступом є доцільним, оскільки дозволяє швидко ідентифікувати потрібну інформацію та реалізувати найефективніший спосіб відображення. При побудові кеш пам’яті великої ємності використання пам’яті з асоціативним доступом стає проблематичним через складність реалізації та великі габарити.
