
- •Двнз «Чернівецький індустріальний коледж» архітектура комп’ютерів
- •Чернівці,
- •1.Історія розвитку обчислювальної техніки
- •2. Поняття про архітектуру еом. Принцип функціонування еом
- •38. Процесор векторного комп'ютера.
- •47. Функції арифметико-логічного пристрою. Способи обробки даних в арифметико-логічному пристрої
- •63. Частково-асоціативне відображення
- •82. Універсальна послідовна шина usb
- •1.Історія розвитку обчислювальної техніки
- •Покоління процесорів x86
- •Поняття архітектури і структурної організації комп’ютера
- •2. Поняття про архітектуру еом. Принцип функціонування еом Структура й принципи функціонування еом
- •3. Склад і призначення основних блоків
- •4. Архітектурні принципи Джона фон Неймана. Ненейманівські архітектури комп'ютерів
- •5. Апаратні і програмні засоби. Класифікація еом
- •Стандартні додатки Windows
- •Службові програми
- •Методи класифікації комп'ютерів.
- •Класифікація за призначенням
- •Великі еом (Main Frame)
- •МікроЕом
- •Персональні комп'ютери
- •Класифікація по рівню спеціалізації
- •Класифікація за розміром
- •Класифікація за сумісністю
- •6. Основні характеристики еом. Пк, особливості, класифікація, основні характеристики Основні характеристики пк
- •7. Персональні комп'ютери
- •8. Робочі станції. Багатотермінальні системи. Сервери
- •9. Кластерні комп'ютерні системи.
- •10. Суперкомп'ютери. Мікроконтролери. Спеціалізовані комп'ютери
- •11. Позиційні системи числення. Двійкові, вісімкові та шістнадцяткові числа
- •Двійкові, вісімкові та шістнадцяткові числа
- •12. Переведення чисел із системи числення з основою k у десяткову систему
- •13. Переведення чисел із десяткової системи у систему числення з основою k.
- •14. Прямий код. Обернений код. Доповняльний код. Способи представлення чисел
- •15. Числа з фіксованою комою. Числа із рухомою комою
- •16. Арифметичні операції. Ділення двійкових чисел
- •17. Арифметичні операції над двійковими числами у форматі з рухомою комою
- •18. Стандарт іеее-754. Розширений двійково-кодований десятковий код обміну ebcdic
- •19. Кодування алфавітно-цифрової інформації. Двійково-кодовані десяткові числа.
- •20. Американський стандартний код інформаційного обміну ascii. Стандарт кодування символів Unicode.
- •21. Кодування та виконання команд в комп'ютері
- •22. Виконання команд на рівні регістрів процессора.
- •23. Конвеєрне виконання команд
- •24. Класифікація архітектури комп'ютера за типом адресованої пам'яті.
- •25. Безпосередня адресація. Пряма адресація. Непряма адресація.
- •26. Відносна адресація. Базова адресація. Індексна адресація.
- •27. Сторінкова адресація. Неявна адресація. Стекова адресація. Використання стекової адресації.
- •28. Одношинна структура процесора.
- •29. Основні операції процесора. Вибірка слова з пам'яті. Запам'ятовування слова в пам'яті. Обмін даними між регістрами.
- •30. Багатошинна структура процесора.
- •31. Приклади виконання операцій в процесорі. Виконання операції додавання двох чисел.
- •32. Вимоги до процесора комп'ютера з простою системою команд. Базові принципи побудови процесора комп'ютера з простою системою команд.
- •33. Взаємодія процесора з пам'яттю в комп'ютері з простою системою команд.
- •34. Виконання команд в процесорі комп'ютера з простою системою команд. Фаза вибирання команди. Фаза декодування команди.
- •35. Конвеєрний процессор.
- •36. Мікродії ярусів конвеєрного процесора.
- •37. Суперскалярні процесори.
- •38. Процесор векторного комп'ютера.
- •39. Класифікація архітектури комп'ютера за рівнем суміщення опрацювання команд та даних.
- •40. Логічні операції.
- •1. Формальна логіка
- •2. Математична логіка
- •3. Програмування
- •41. Операція заперечення. Логічна 1. Логічне або. Виключне або.
- •42. Операції зсуву.
- •43. Операції відношення.
- •44. Арифметичні операції.
- •45. Операції обчислення елементарних функцій.
- •46. Операції перетворення даних.
- •47. Функції арифметико-логічного пристрою. Способи обробки даних в арифметико-логічному пристрої.
- •48. Елементарні операції арифметико-логічного пристрою.
- •49. Складні операції арифметико-логічного пристрою.
- •50. Структура арифметико-логічного пристрою.
- •51. Функції та методи побудови пристрою керування.
- •52. Пристрій керування з жорсткою логікою.
- •53. Пристрій керування на основі таблиць станів.
- •54. Пристрій мікропрограмного керування.
- •55. Порівняння пристроїв керування з жорсткою логікою та пристроїв мікропрограмного керування.
- •56 Ієрархічна організація пам'яті комп'ютера
- •57. Принцип ієрархічної організації пам'яті. Характеристики ефективності ієрархічної організації пам'яті
- •58. Кеш пам'ять в складі комп'ютера. Порядок взаємодії процесора і основної пам'яті через кеш пам'ять
- •59. Забезпечення ідентичності вмісту блоків кеш пам'яті і основної пам'яті
- •60. Функція відображення. Типи функцій відображення
- •61. Повністю асоціативне відображення
- •62. Пряме відображення
- •63. Частково-асоціативне відображення
- •64. Порядок заміщення блоків в кеш пам'яті з асоціативним відображенням
- •65. Підвищення ефективності кеш пам'яті
- •66. Статичний та динамічний розподіл пам'яті. Розподіл основної пам'яті за допомогою базових адрес
- •67. Віртуальна пам'ять. Сторінкова організація пам'яті
- •68. Основні правила сторінкової організації пам'яті. Реалізація сторінкової організації пам'яті
- •69. Апаратна реалізація сторінкової таблиці
- •70. Сегментна організація віртуальної пам'яті
- •71. Захист пам'яті від несанкціонованих звернень
- •72. Захист пам'яті за значеннями ключів
- •73. Кільцева схема захисту пам'яті
- •74. Архітектура системної плати
- •75. Синхронізація
- •76. Система шин
- •77. Особливості роботи шини
- •78. Характеристики шин пк
- •79. Шина pcmcia, vbl
- •80. Шина pci
- •82. Універсальна послідовна шина usb
- •83.Типи передач і формати інформації що передається
- •84. Шина scsi
- •85. Адресація пристроїв і передача даних
- •86. Система команд
- •87. Конфігурування пристроїв scsi
- •88. Ігровий адаптер Game-порт
- •89. Відеоадаптери
- •90. Послідовний інтерфейс. Сом-порт
- •91. Програмна модель сом-порта
- •92. Програмування послідовного зв’язку
- •93. Ініціалізація послідовного порта. Передача і прийом даних
- •95. Паралельний інтерфейс lpt-порт. Стандартний режим spp
- •96. Режим epp
- •97. Режим ecp
- •98. Узгодження режимів
- •99. Приклад програмування
- •100. Клавіатура
- •101. Під'єднання зовнішніх пристроїв до комп'ютера
- •102. Розпізнавання пристроїв введення-виведення
- •103. Методи керування введенням-виведенням
- •104. Програмно-кероване введення-виведення.
- •105. Система переривання програм та організація введення-виведення за перериваннями
- •106. Прямий доступ до пам'яті. Введення-виведення під керуванням периферійних процесорів
- •107. Мультиплексний та селекторний канали введення-виведення
- •108. Використання принципів паралельної обробки інформації в архітектурі комп'ютера
- •109. Вибір кількості процесорів в багатопроцесорній системі
- •110. Багатопотокова обробка інформації. Окр
- •111. Класифікація Шора. Класифікація Фліна
- •112. Типи архітектур систем окмд. Типи архітектур систем мкмд
- •113.Організація комп'ютерних систем із спільною пам'яттю
- •114. Організація комп'ютерних систем із розподіленою пам'яттю
- •115. Комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
59. Забезпечення ідентичності вмісту блоків кеш пам'яті і основної пам'яті
Як ми вже бачили вище, в процесі обчислень процесор не лише зчитує з кеш пам’яті наявну інформацію, але і записує нову, оновлюючи тим самим вміст блоків кеш пам яті, які є копіями вмісту відповідних блоків основної пам’яті. Виникає ситуація, коли вміст блоку кеш пам яті та відповідного блоку основної пам яті перестають співпадати, що створює проблему необхідності фіксування та усунення цього неспівпадіння шляхом оновлення вмісту комірок основної пам’яті Для подолання цієї проблеми в комп’ютерах з кеш пам яттю використовуються два методи оновлення вмісту блоків основної пам яті: метод наскрізного запису і метод зворотного запису
За методом наскрізного запису перш за все оновлюється вміст комірки основної пам’яті. Якщо в кеш пам яті існує копія вмісту цієї комірки, то вона також оновлюється. Якщо ж в кеш пам’яті відсутня потрібна копія, то, або з основної пам’яті в кеш пам’ять пересилається вміст блоку, в якому знаходиться оновлене слово (наскрізний запис з відображенням), або цього не робиться (наскрізний запис без відображення).
Метод наскрізного запису, про який вище вже згадувалось, передбачає одночасний запис операнда в комірку з тією ж адресою як кеш, так і основної пам’яті. Основна перевага методу наскрізного запису полягає в тому, що коли вміст деякого блоку в кеш пам яті має бути заміщений, то його можна не повертати в основну пам’ять, оскільки його копія там вже є. Метод достатньо простий в реалізації. На жаль, ефект від використання кеш пам’яті (скорочення часу доступу) стосовно операцій запису тут відсутній. Даний метод застосований в мікропроцесорах i486 фірми Intel.
Певний виграш дає модифікація методу наскрізного запису, відома як метод буфе- ризованого наскрізного запису. Інформація спочатку записується в кеш пам ять і в спеціальний буфер, що працює за схемою FIFO. Запис в основну пам’ять проводиться вже з буфера, а процесор, не чекаючи її закінчення, може відразу ж продовжувати свою роботу. Звичайно, відповідна логіка керування повинна піклуватися про те, щоб своєчасно очищувати заповнений буфер. При використанні буферизації процесор повністю звільняється від роботи з основною пам’яттю
Згідно з методом зворотного запису, слово заноситься лише в кеш пам ять. Якщо вмісту потрібного блоку в кеш пам’яті немає, то він спочатку пересилається з основної пам яті, після чого запис все одно виконується виключно в кеш пам’ять. При заміщенні вмісту блоку його попередній вміст необхідно заздалегідь переслати у відповідне місце основної пам’яті. Для методу зворотного запису, на відміну від методу наскрізного запису, характерним є те, що при кожному зчитуванні з основної пам яті здійснюються два пересилання вмісту блоків між основною і кеш пам’яттю
Ефективність зворотного запису підвищується при використанні біта модифікації. Відповідно до методу зворотного запису з бітом модифікації, коли в якомусь блоці кеш пам яті проводиться заміщення вмісту, встановлюється пов’язаний з цим блоком біт модифікації (прапорець). При заміщенні вміст блоку з кеш пам яті переписується в основну пам’ять лише тоді, коли його біт модифікації встановлений в 1. Такий метод використовується, наприклад, в мікропроцесорах класу i486 і Pentium фірми Cyrix.
В середньому зворотний запис на 10 % ефективніший за наскрізний запис, але для його реалізації потрібні додаткові апаратні витрати. З іншого боку, практика показує, що операції запису складають менше ЗО % від загальної кількості звернень до пам яті. Таким чином, відмінність за швидкодією між розглянутими методами невелика
Крім розглянутих вище методів забезпечення ідентичності вмісту блоків кеш пам яті та основної пам’яті існують й інші методи, пов’язані з тим, що пристрої введення/виведення можуть безпосередньо обмінюватися інформацією з основною пам яттю без участі процесора, а значить і кеш пам’яті. Тобто в основну пам ять з пристрою введення, минувши процесор, заноситься нова інформація і невірною стає копія, що зберігається в кеш пам’яті. Запобігти подібній неузгодженості дозволяють два підходи: забезпечити введення будь-якої інформації в основну пам’ять з проведенням відповідних змін в кеш пам яті, або здійснювати доступ до основної пам’яті лише через кеш пам’ять