
- •Двнз «Чернівецький індустріальний коледж» архітектура комп’ютерів
- •Чернівці,
- •1.Історія розвитку обчислювальної техніки
- •2. Поняття про архітектуру еом. Принцип функціонування еом
- •38. Процесор векторного комп'ютера.
- •47. Функції арифметико-логічного пристрою. Способи обробки даних в арифметико-логічному пристрої
- •63. Частково-асоціативне відображення
- •82. Універсальна послідовна шина usb
- •1.Історія розвитку обчислювальної техніки
- •Покоління процесорів x86
- •Поняття архітектури і структурної організації комп’ютера
- •2. Поняття про архітектуру еом. Принцип функціонування еом Структура й принципи функціонування еом
- •3. Склад і призначення основних блоків
- •4. Архітектурні принципи Джона фон Неймана. Ненейманівські архітектури комп'ютерів
- •5. Апаратні і програмні засоби. Класифікація еом
- •Стандартні додатки Windows
- •Службові програми
- •Методи класифікації комп'ютерів.
- •Класифікація за призначенням
- •Великі еом (Main Frame)
- •МікроЕом
- •Персональні комп'ютери
- •Класифікація по рівню спеціалізації
- •Класифікація за розміром
- •Класифікація за сумісністю
- •6. Основні характеристики еом. Пк, особливості, класифікація, основні характеристики Основні характеристики пк
- •7. Персональні комп'ютери
- •8. Робочі станції. Багатотермінальні системи. Сервери
- •9. Кластерні комп'ютерні системи.
- •10. Суперкомп'ютери. Мікроконтролери. Спеціалізовані комп'ютери
- •11. Позиційні системи числення. Двійкові, вісімкові та шістнадцяткові числа
- •Двійкові, вісімкові та шістнадцяткові числа
- •12. Переведення чисел із системи числення з основою k у десяткову систему
- •13. Переведення чисел із десяткової системи у систему числення з основою k.
- •14. Прямий код. Обернений код. Доповняльний код. Способи представлення чисел
- •15. Числа з фіксованою комою. Числа із рухомою комою
- •16. Арифметичні операції. Ділення двійкових чисел
- •17. Арифметичні операції над двійковими числами у форматі з рухомою комою
- •18. Стандарт іеее-754. Розширений двійково-кодований десятковий код обміну ebcdic
- •19. Кодування алфавітно-цифрової інформації. Двійково-кодовані десяткові числа.
- •20. Американський стандартний код інформаційного обміну ascii. Стандарт кодування символів Unicode.
- •21. Кодування та виконання команд в комп'ютері
- •22. Виконання команд на рівні регістрів процессора.
- •23. Конвеєрне виконання команд
- •24. Класифікація архітектури комп'ютера за типом адресованої пам'яті.
- •25. Безпосередня адресація. Пряма адресація. Непряма адресація.
- •26. Відносна адресація. Базова адресація. Індексна адресація.
- •27. Сторінкова адресація. Неявна адресація. Стекова адресація. Використання стекової адресації.
- •28. Одношинна структура процесора.
- •29. Основні операції процесора. Вибірка слова з пам'яті. Запам'ятовування слова в пам'яті. Обмін даними між регістрами.
- •30. Багатошинна структура процесора.
- •31. Приклади виконання операцій в процесорі. Виконання операції додавання двох чисел.
- •32. Вимоги до процесора комп'ютера з простою системою команд. Базові принципи побудови процесора комп'ютера з простою системою команд.
- •33. Взаємодія процесора з пам'яттю в комп'ютері з простою системою команд.
- •34. Виконання команд в процесорі комп'ютера з простою системою команд. Фаза вибирання команди. Фаза декодування команди.
- •35. Конвеєрний процессор.
- •36. Мікродії ярусів конвеєрного процесора.
- •37. Суперскалярні процесори.
- •38. Процесор векторного комп'ютера.
- •39. Класифікація архітектури комп'ютера за рівнем суміщення опрацювання команд та даних.
- •40. Логічні операції.
- •1. Формальна логіка
- •2. Математична логіка
- •3. Програмування
- •41. Операція заперечення. Логічна 1. Логічне або. Виключне або.
- •42. Операції зсуву.
- •43. Операції відношення.
- •44. Арифметичні операції.
- •45. Операції обчислення елементарних функцій.
- •46. Операції перетворення даних.
- •47. Функції арифметико-логічного пристрою. Способи обробки даних в арифметико-логічному пристрої.
- •48. Елементарні операції арифметико-логічного пристрою.
- •49. Складні операції арифметико-логічного пристрою.
- •50. Структура арифметико-логічного пристрою.
- •51. Функції та методи побудови пристрою керування.
- •52. Пристрій керування з жорсткою логікою.
- •53. Пристрій керування на основі таблиць станів.
- •54. Пристрій мікропрограмного керування.
- •55. Порівняння пристроїв керування з жорсткою логікою та пристроїв мікропрограмного керування.
- •56 Ієрархічна організація пам'яті комп'ютера
- •57. Принцип ієрархічної організації пам'яті. Характеристики ефективності ієрархічної організації пам'яті
- •58. Кеш пам'ять в складі комп'ютера. Порядок взаємодії процесора і основної пам'яті через кеш пам'ять
- •59. Забезпечення ідентичності вмісту блоків кеш пам'яті і основної пам'яті
- •60. Функція відображення. Типи функцій відображення
- •61. Повністю асоціативне відображення
- •62. Пряме відображення
- •63. Частково-асоціативне відображення
- •64. Порядок заміщення блоків в кеш пам'яті з асоціативним відображенням
- •65. Підвищення ефективності кеш пам'яті
- •66. Статичний та динамічний розподіл пам'яті. Розподіл основної пам'яті за допомогою базових адрес
- •67. Віртуальна пам'ять. Сторінкова організація пам'яті
- •68. Основні правила сторінкової організації пам'яті. Реалізація сторінкової організації пам'яті
- •69. Апаратна реалізація сторінкової таблиці
- •70. Сегментна організація віртуальної пам'яті
- •71. Захист пам'яті від несанкціонованих звернень
- •72. Захист пам'яті за значеннями ключів
- •73. Кільцева схема захисту пам'яті
- •74. Архітектура системної плати
- •75. Синхронізація
- •76. Система шин
- •77. Особливості роботи шини
- •78. Характеристики шин пк
- •79. Шина pcmcia, vbl
- •80. Шина pci
- •82. Універсальна послідовна шина usb
- •83.Типи передач і формати інформації що передається
- •84. Шина scsi
- •85. Адресація пристроїв і передача даних
- •86. Система команд
- •87. Конфігурування пристроїв scsi
- •88. Ігровий адаптер Game-порт
- •89. Відеоадаптери
- •90. Послідовний інтерфейс. Сом-порт
- •91. Програмна модель сом-порта
- •92. Програмування послідовного зв’язку
- •93. Ініціалізація послідовного порта. Передача і прийом даних
- •95. Паралельний інтерфейс lpt-порт. Стандартний режим spp
- •96. Режим epp
- •97. Режим ecp
- •98. Узгодження режимів
- •99. Приклад програмування
- •100. Клавіатура
- •101. Під'єднання зовнішніх пристроїв до комп'ютера
- •102. Розпізнавання пристроїв введення-виведення
- •103. Методи керування введенням-виведенням
- •104. Програмно-кероване введення-виведення.
- •105. Система переривання програм та організація введення-виведення за перериваннями
- •106. Прямий доступ до пам'яті. Введення-виведення під керуванням периферійних процесорів
- •107. Мультиплексний та селекторний канали введення-виведення
- •108. Використання принципів паралельної обробки інформації в архітектурі комп'ютера
- •109. Вибір кількості процесорів в багатопроцесорній системі
- •110. Багатопотокова обробка інформації. Окр
- •111. Класифікація Шора. Класифікація Фліна
- •112. Типи архітектур систем окмд. Типи архітектур систем мкмд
- •113.Організація комп'ютерних систем із спільною пам'яттю
- •114. Організація комп'ютерних систем із розподіленою пам'яттю
- •115. Комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
3. Програмування
Логічна операція - в програмуванні операція над виразами логічного (Булевського) типу, що відповідає деякої операції над висловлюваннями в алгебри логіки. Як і висловлювання, логічні вирази можуть приймати одне з двох істиннісних значень - "істинно" або "помилково". Логічні операції служать для отримання складних логічних виразів з простіших. У свою чергу, логічні вираження зазвичай використовуються як умови для управління послідовністю виконання програми.
У деяких мовах програмування (наприклад в C) замість логічного типу або одночасно з ним використовуються числові типи. У цьому випадку вважається, що відмінне від нуля значення відповідає логічної істини, а нуль - логічної брехні.
Значення окремого біта також можна розглядати як логічне, якщо вважати, що 1 означає "істинно", а 0 - "помилково". Це дозволяє застосовувати логічні операції до окремих бітам, до бітовим векторах покомпонентно і до чисел в двійковому поданні поразрядно. Таке одночасне застосування логічної операції до послідовності бітів здійснюється за допомогою побітових логічних операцій. Побітові логічні операції використовуються для оперування окремими бітами або групами бітів, застосовуються для накладення бітових масок, виконання різних арифметичних обчислень.
Серед логічних операцій найбільш відомі кон'юнкція (&&), диз'юнкція (||), заперечення (!). Їх нерідко плутають з бітовими операціями, хоча це різні речі. Наприклад, наступний код на мовою C :
if ( action_required & & some_condition ( ) ) { / * Якісь дії * / }
не виконає виклик підпрограми some_condition (), якщо значення логічної змінної action_required помилково. При такій операції другий аргумент операції & & взагалі не буде вирахувано.
41. Операція заперечення. Логічна 1. Логічне або. Виключне або.
Операція заперечення
Операція заперечення (інверсія, НЕ, NOT) є операцією над одним операндом і означає, що біти із значенням “0” набувають значення “1” і навпаки. Для відображення дії логічної операції часто використовують так звані таблиці істинності. Табл. 6.1 є таблицею істинності для операції заперечення.
Таблиця 6.1
біт операнда |
біт результату |
0 |
1 |
1 |
0 |
Приклади:
NOT (1000 1010 0010 1100) = 0111 0101 1101 0011.
NOT (1110 1011 1010 0111) = 0001 0100 0101 1000.
Логічне І
Ця операція (загальноприйняте позначення I, AND) передбачає наявність як мінімум двох операндів, назвемо їх X та Y. Бона виконує порозрядну кон’юнкцію змінних, тобто отримання одиниці лише тоді, коли всі вхідні змінні рівні одиниці. Відобразимо значення функції наступною таблицею істинності (табл. 6.2.)
біт X |
біт Y |
біт результату |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
Приклади виконання операції логічного множення приведено на рис. 6.1.
1101 0011 0010 1110 11000101 0010 1100 0011 0010 1111 0000 1100 1101 1111 0010 = 0001 0010 0010 0000 = 1100 0101 0010 0000
Рис. 6.1. Приклади виконання операції логічного множення
Логічні АБО
Ця операція (загальноприйняте позначення АБО, ОК.) також передбачає наявність як мінімум двох операндів X та У. Вона виконує порозрядну диз’юнкцію змінних, тобто отримання одиниці тоді, коли хоча б одна вхідна змінна рівна одиниці. Відобразимо значення функції наступною таблицею істинності (табл. 6.3).
Таблиця 6.3
біт X |
біт Y |
біт результату |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Приклади виконання операції логічного додавання приведено на рис. 6.2.
1101 0011 0010 1110 1100 0101 0010 1100 0011 0010 1111 0000 1100 1101 1111 0010 = 1111 0011 1111 1110 = 1100 1101 1111 1110
Виключне АБО
Також цю операцію ще називають додавання за модулем два (XOR), оскільки вона виконує порозрядне додавання вхідних змінних за модулем два. Ця операція виконується як мінімум над двома операндами X та Y. Відобразимо значення функції наступною таблицею істинності (табл. 6.4).
Таблиця 6.4
біт X |
біт Y |
біт результату |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Рис. 6.2. Приклади виконання операції логічного додавання
Приклади виконання операції логічного додавання за модулем два наведено на рис. 6.3.
1101 0011 0010 1110 1100 01010010 1100 1 0011 0010 1111 0000 1100 1101 1111 0010 = 0001 0010 0010 0000 - 1100 0101 0010 0000
Рис. 6.3. Приклади виконання операції логічного додавання за модулем два