- •Двнз «Чернівецький індустріальний коледж» архітектура комп’ютерів
- •Чернівці,
- •1.Історія розвитку обчислювальної техніки
- •2. Поняття про архітектуру еом. Принцип функціонування еом
- •38. Процесор векторного комп'ютера.
- •47. Функції арифметико-логічного пристрою. Способи обробки даних в арифметико-логічному пристрої
- •63. Частково-асоціативне відображення
- •82. Універсальна послідовна шина usb
- •1.Історія розвитку обчислювальної техніки
- •Покоління процесорів x86
- •Поняття архітектури і структурної організації комп’ютера
- •2. Поняття про архітектуру еом. Принцип функціонування еом Структура й принципи функціонування еом
- •3. Склад і призначення основних блоків
- •4. Архітектурні принципи Джона фон Неймана. Ненейманівські архітектури комп'ютерів
- •5. Апаратні і програмні засоби. Класифікація еом
- •Стандартні додатки Windows
- •Службові програми
- •Методи класифікації комп'ютерів.
- •Класифікація за призначенням
- •Великі еом (Main Frame)
- •МікроЕом
- •Персональні комп'ютери
- •Класифікація по рівню спеціалізації
- •Класифікація за розміром
- •Класифікація за сумісністю
- •6. Основні характеристики еом. Пк, особливості, класифікація, основні характеристики Основні характеристики пк
- •7. Персональні комп'ютери
- •8. Робочі станції. Багатотермінальні системи. Сервери
- •9. Кластерні комп'ютерні системи.
- •10. Суперкомп'ютери. Мікроконтролери. Спеціалізовані комп'ютери
- •11. Позиційні системи числення. Двійкові, вісімкові та шістнадцяткові числа
- •Двійкові, вісімкові та шістнадцяткові числа
- •12. Переведення чисел із системи числення з основою k у десяткову систему
- •13. Переведення чисел із десяткової системи у систему числення з основою k.
- •14. Прямий код. Обернений код. Доповняльний код. Способи представлення чисел
- •15. Числа з фіксованою комою. Числа із рухомою комою
- •16. Арифметичні операції. Ділення двійкових чисел
- •17. Арифметичні операції над двійковими числами у форматі з рухомою комою
- •18. Стандарт іеее-754. Розширений двійково-кодований десятковий код обміну ebcdic
- •19. Кодування алфавітно-цифрової інформації. Двійково-кодовані десяткові числа.
- •20. Американський стандартний код інформаційного обміну ascii. Стандарт кодування символів Unicode.
- •21. Кодування та виконання команд в комп'ютері
- •22. Виконання команд на рівні регістрів процессора.
- •23. Конвеєрне виконання команд
- •24. Класифікація архітектури комп'ютера за типом адресованої пам'яті.
- •25. Безпосередня адресація. Пряма адресація. Непряма адресація.
- •26. Відносна адресація. Базова адресація. Індексна адресація.
- •27. Сторінкова адресація. Неявна адресація. Стекова адресація. Використання стекової адресації.
- •28. Одношинна структура процесора.
- •29. Основні операції процесора. Вибірка слова з пам'яті. Запам'ятовування слова в пам'яті. Обмін даними між регістрами.
- •30. Багатошинна структура процесора.
- •31. Приклади виконання операцій в процесорі. Виконання операції додавання двох чисел.
- •32. Вимоги до процесора комп'ютера з простою системою команд. Базові принципи побудови процесора комп'ютера з простою системою команд.
- •33. Взаємодія процесора з пам'яттю в комп'ютері з простою системою команд.
- •34. Виконання команд в процесорі комп'ютера з простою системою команд. Фаза вибирання команди. Фаза декодування команди.
- •35. Конвеєрний процессор.
- •36. Мікродії ярусів конвеєрного процесора.
- •37. Суперскалярні процесори.
- •38. Процесор векторного комп'ютера.
- •39. Класифікація архітектури комп'ютера за рівнем суміщення опрацювання команд та даних.
- •40. Логічні операції.
- •1. Формальна логіка
- •2. Математична логіка
- •3. Програмування
- •41. Операція заперечення. Логічна 1. Логічне або. Виключне або.
- •42. Операції зсуву.
- •43. Операції відношення.
- •44. Арифметичні операції.
- •45. Операції обчислення елементарних функцій.
- •46. Операції перетворення даних.
- •47. Функції арифметико-логічного пристрою. Способи обробки даних в арифметико-логічному пристрої.
- •48. Елементарні операції арифметико-логічного пристрою.
- •49. Складні операції арифметико-логічного пристрою.
- •50. Структура арифметико-логічного пристрою.
- •51. Функції та методи побудови пристрою керування.
- •52. Пристрій керування з жорсткою логікою.
- •53. Пристрій керування на основі таблиць станів.
- •54. Пристрій мікропрограмного керування.
- •55. Порівняння пристроїв керування з жорсткою логікою та пристроїв мікропрограмного керування.
- •56 Ієрархічна організація пам'яті комп'ютера
- •57. Принцип ієрархічної організації пам'яті. Характеристики ефективності ієрархічної організації пам'яті
- •58. Кеш пам'ять в складі комп'ютера. Порядок взаємодії процесора і основної пам'яті через кеш пам'ять
- •59. Забезпечення ідентичності вмісту блоків кеш пам'яті і основної пам'яті
- •60. Функція відображення. Типи функцій відображення
- •61. Повністю асоціативне відображення
- •62. Пряме відображення
- •63. Частково-асоціативне відображення
- •64. Порядок заміщення блоків в кеш пам'яті з асоціативним відображенням
- •65. Підвищення ефективності кеш пам'яті
- •66. Статичний та динамічний розподіл пам'яті. Розподіл основної пам'яті за допомогою базових адрес
- •67. Віртуальна пам'ять. Сторінкова організація пам'яті
- •68. Основні правила сторінкової організації пам'яті. Реалізація сторінкової організації пам'яті
- •69. Апаратна реалізація сторінкової таблиці
- •70. Сегментна організація віртуальної пам'яті
- •71. Захист пам'яті від несанкціонованих звернень
- •72. Захист пам'яті за значеннями ключів
- •73. Кільцева схема захисту пам'яті
- •74. Архітектура системної плати
- •75. Синхронізація
- •76. Система шин
- •77. Особливості роботи шини
- •78. Характеристики шин пк
- •79. Шина pcmcia, vbl
- •80. Шина pci
- •82. Універсальна послідовна шина usb
- •83.Типи передач і формати інформації що передається
- •84. Шина scsi
- •85. Адресація пристроїв і передача даних
- •86. Система команд
- •87. Конфігурування пристроїв scsi
- •88. Ігровий адаптер Game-порт
- •89. Відеоадаптери
- •90. Послідовний інтерфейс. Сом-порт
- •91. Програмна модель сом-порта
- •92. Програмування послідовного зв’язку
- •93. Ініціалізація послідовного порта. Передача і прийом даних
- •95. Паралельний інтерфейс lpt-порт. Стандартний режим spp
- •96. Режим epp
- •97. Режим ecp
- •98. Узгодження режимів
- •99. Приклад програмування
- •100. Клавіатура
- •101. Під'єднання зовнішніх пристроїв до комп'ютера
- •102. Розпізнавання пристроїв введення-виведення
- •103. Методи керування введенням-виведенням
- •104. Програмно-кероване введення-виведення.
- •105. Система переривання програм та організація введення-виведення за перериваннями
- •106. Прямий доступ до пам'яті. Введення-виведення під керуванням периферійних процесорів
- •107. Мультиплексний та селекторний канали введення-виведення
- •108. Використання принципів паралельної обробки інформації в архітектурі комп'ютера
- •109. Вибір кількості процесорів в багатопроцесорній системі
- •110. Багатопотокова обробка інформації. Окр
- •111. Класифікація Шора. Класифікація Фліна
- •112. Типи архітектур систем окмд. Типи архітектур систем мкмд
- •113.Організація комп'ютерних систем із спільною пам'яттю
- •114. Організація комп'ютерних систем із розподіленою пам'яттю
- •115. Комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
25. Безпосередня адресація. Пряма адресація. Непряма адресація.
Безпосередня адресація
При безпосередній адресації операнд знаходиться безпосередньо в адресній частині команди (рис. 3.22), розрядність якої рівна розрядності операнда.
Це найшвидший спосіб знаходження операнда, оскільки для його отримання потрібне лиш одне звернення до пам’яті. Він використовується для задания констант, наперед відомих чисел або початкових значень змінних. Недоліком є те, що розрядність операнда обмежується розрядністю поля адреси в команді, яке в більшості випадків є значно меншим розрядності даних.
Пряма адресація
При прямій (або абсолютній) адресації в адресному полі прямо вказується місце розміщення операнда, тобто виконавча адреса операнда. При цьому можливі два випадки: пряма адресація основної пам’яті ОП, та пряма адресація регістрів регістрового файлу процесора.
В першому випадку адреса А комірки основної пам’яті із адресної частини АЧ команди поступає на адресні входи основної пам’яті ОП (рис. 3.23 а) і у вказану комірку в режимі запису записується операнд із регістра даних РгД, а в режимі зчитування зчитується операнд в регістр даних РгД.
В другому випадку адреса К регістра регістрового файлу процесора із адресної частини АЧ команди поступає на адресні входи регістрового файлу процесора (рис. 3.23 Ь), і у вказаний регістр в режимі запису записується операнд із регістра даних РгД, а в режимі зчитування зчитується операнд в регістр даних РгД.
Якщо основна пам’ять може зберігати М слів, то, використовуючи двійкове кодування, необхідно т біт для представлення адрес всіх комірок пам’яті, де ш =]Ц? М[. Значення в дужках означає більше ціле. Якщо регістровий файл має N регістрів, то, використовуючи двійкове кодування, необхідно п біт для представлення адрес всіх регістрів, де п -]1о§ 2 КГ[. Оскільки число регістрів значно менше кількості комірок пам’яті, то і роз- рядність адреси для їх адресації буде значно меншою, а відповідно значно меншою буде і розрядність команди в цілому. Нехай для прикладу кількість виконуваних в комп’ютері команд рівна 256, тобто розрядність коду операції рівна 8 бітів, ємність основної пам’яті рівна 1ГБ, тобто розрядність адреси рівна ЗО бітів, а кількість регістрів регістрового файлу процесора рівна 64, тобто розрядність адреси рівна 6 бітів. На рис. 3.24 показано формати двоадресних команд при прямій адресації основної пам’яті та регістрового файлу процесора для наведеного прикладу.
Як видно з рисунка, в першому випадку розрядність команди рівна 68 бітів, тоді як в другому випадку розрядність команди рівна 20 бітів, тобто менша в 3,4 рази.
Для того, щоб розпізнати який тип пам’яті адресується - основна пам’ять чи регістровий файл процесора, до команди вводиться спеціальне поле типу пам’яті ТП, як це показано на рис. 3.25.
Непряма адресація
При непрямій адресації в адресному полі вказується місце розміщення адреси операнда, а виконавча адреса знаходиться наступним чином: А = [А1], де А1 - адреса комірки пам’яті, в якій зберігається виконавча адреса. Адреса А із адресної частини АЧ команди поступає на адресні входи основної пам’яті ОП (рис. 3.26), з відповідної комірки основної пам’яті ОП вибирається адреса операнда, по якій в відповідну комірку або регістр в режимі запису записується операнд із регістра даних РгД, а в режимі зчитування зчитується операнд в регістр даних РгД. Якщо пам’ять може зберігати М слів, то, використовуючи двійкове кодування, необхідно ш біт для представлення всіх адрес, де т =]1о§2М[. Значення в дужках означає більше ціле. Для вибірки операнда необхідно здійснити два звернення до ОП.
АЧ
Рис. 3.26. Непряма
адресація основної пам’яті, яка вимагає
здійснення двох звернень
Для зберігання адрес операндів можна використати регістровий файл процесора (рис. 3.27). Якщо регістровий файл може зберігати N слів, то, використовуючи двійкове кодування, необхідно п біт для представлення непрямої адреси в адресній частині команди, де п =]к^ М[, а розрядність регістрів буде рівною т =]к^,М[. Значення в дужках означає більше ціле. Для вибірки операнда необхідно здійснити одне звернення до регістрової пам’яті і одне звернення до основної пам’яті ОП. Такий підхід дозволяє при малій розрядності адресної частини команди п звертатися до пам’яті великої ємності маючи велику розрядність регістрів т.
АЧ
Рис. 3.27. Непряма
адресація основної пам’яті з використанням
регістрового файлу процесора
Потрібно відзначити, що використання регістрової пам’яті також дозволяє суттєво прискорити процес визначення ефективної адреси, оскільки час вибірки з неї значно менший порівняно з часом вибірки з основної пам’яті.
Можливе використання так званої багаторівневої або каскадної непрямої адресації, коли для знаходження ефективної адреси потрібно виконати кілька звернень до пам'яті. Кількість кроків звернення до пам’яті, необхідних при і-рівневій непрямій адресації, називається рангом гі. Розрізняють перший, другий і т. д. ранги. Пряма адресація - це адресація нульового рангу (гО).
Непряма адресація служить для зменшення довжини програми з великою кількістю змінних адрес.
