3

Модуль 3. ШКТ. Тема № 1: скарги, анамнез, огляд.

1. Особливостями ротової порожнини у дітей грудного віку є:

   1. відносно великий язик

   2. поява фізіологічної слинотечі з 1-2 місяців

   3. дещо мала ротова порожнина

   4. слизова оболонка ніжна, тонка

2. Особливостями ротової порожнини у дітей грудного віку є:

   1. погано васкуляризована слизова оболонка

   2. поява фізіологічної слинотечі з 3-4 місяців

   3. дещо велика ротова порожнина

   4. наявність поперечної складчастості на губах

3. Особливостями ротової порожнини у дітей грудного віку є:

   1. слизова оболонка добре васкуляризована

   2. наявність в центрі верхньої губи виступу

   3. язик відносно невеликих розмірів

   4. наявність в товщі щік жирових подушечок Біша

4. Особливостями ротової порожнини у дітей грудного віку є:

   1. Дещо мала ротова порожнина

   2. дещо велика ротова порожнина

   3. відносно великий язик

   4. язик відносно невеликих розмірів

5. Особливостями ротової порожнини у дітей грудного віку є:

   1. Наявність в товщі щік жирових подушечок Біша

   2. слизова оболонка ніжна, тонка

   3. слизова оболонка добре васкуляризована

   4. погано васкуляризована слизова оболонка

6. Особливостями ротової порожнини у дітей грудного віку є:

   1. Наявність в центрі верхньої губи виступу

   2. наявність поперечної складчастості на губах

   3. поява фізіологічної слинотечі з 1-2 місяців

   4. поява фізіологічної слинотечі з 3-4 місяців

7. Особливостями шлунку у дітей грудного віку є:

   1. вертикальне положення шлунку з перших місяців життя

   2. добрий розвиток сфінктеру пілоричного відділу шлунку

   3. гарна васкуляризація слизової оболонки

   4. добрий розвиток сфінктеру кардіального відділу шлунку

8. Особливостями шлунку у дітей грудного віку є:

   1. горизонтальне положення шлунку з перших місяців життя

   2. поганий розвиток сфінктеру пілоричного відділу шлунку

   3. погана васкуляризація слизової оболонки

   4. слабкий розвиток сфінктеру кардіального відділу шлунку

9. До складу шлункового соку входять наступні ферменти:

   1. трипсин

   2. ліпаза

   3. амілаза

   4. хімозин

10. До складу шлункового соку входять наступні ферменти:

    1. пепсин

    2. соляна кислота

    3. мальтаза

    4. ліпаза

11. До складу підшлункового соку входять наступні ферменти:

    1. пепсин

    2. мальтаза

    3. соляна кислота

    4. ліпаза

12. До складу підшлункового соку входять наступні ферменти:

    1. Трипсин

    2. амілаза

    3. хімозин

    4. пепсин

13. Печінка приймає участь у:

    1. процесі травлення

    2. газообміні

    3. обміні речовин

    4. жовчоутворенні

14. Особливостями печінки у новонароджених є те, що вона:

    1. функціонально незріла

    2. відносно малих розмірів

    3. відносно великих розмірів

    4. немає чітко вираженої часточковості

15. Фази заселення кишечника бактеріальною флорою у новонароджених наступні:

    1. асептична фаза – 10-20 годин з моменту народження

    2. фаза заселення кишечного тракту коковою флорою (фаза інфікування) – 2-4 доби

    3. фаза трансформації кишкової флори (з 5-6 доби)

    4. фаза генералізації

16. Основною флорою кишечника дітей грудного віку, що отримують грудне молоко є:

    1. кишкова паличка

    2. біфідум-бактерії

    3. золотистий стафілокок

    4. гриби роду Кандіда

17. Після народження дитини протягом 1-2 доби виділяється:

    1. мелена

    2. звичайний кал

    3. меконій

    4. перехідний кал

18. З 3-ої доби життя виділяється:

    1. мелена

    2. звичайний кал

    3. меконій

    4. перехідний кал

19. Колір меконію:

    1. золотисто-жовтий

    2. темно-зелений

    3. білий

    4. коричневий

20. Консистенція меконію :

    1. щільний (оформлений)

    2. густий гомогенний

    3. рідкий водянистий

    4. кашкоподібний

21. Для меконію характерний запах:

    1. кислий

    2. гнильний

    3. немає запаху

    4. звичайний

22. До складу меконію входять:

    1. злущений епітелій кишечника

    2. секрет залоз травного тракту

    3. проковтнуті навколоплідні води

    4. бактеріальна флора

23. Характеристика перехідного калу:

    1. різнокольоровий

    2. густий, гомогенний

    3. гнильний, різкий запах

    4. рідкий, водянистий

24. Особливості звичайного калу з 5- 6 доби життя:

    1. Золотисто-жовтий

    2. рідкий, водянистий

    3. зеленуватого кольору

    4. кашкоподібний

25. Флора кишечника сприяє:

    1. всмоктуванню

    2. ферментативному перетравленню їжі

    3. формуванню калових мас

    4. синтезу вітамінів групи В і К

26. Характерними синдромами при враженні ШКТ є:

    1. геморагічний

    2. диспептичний

    3. больовий

    4. набряковий

27. Характерними скаргами при патології ШКТ є:

    1. біль в суглобах

    2. нудота

    3. кашель

    4. пронос

28. Характерними скаргами при патології ШКТ є:

    1. болі в животі

    2. задишка

    3. блювота

    4. печія

29. Характерними скаргами при патології ШКТ є:

    1. зригування

    2. біль в суглобах

    3. закрепи

    4. анорексія

30. Локалізація болю при захворюваннях ШКТ може бути:

    1. в епігастральній ділянці

    2. в попереку

    3. в правому підребір’ї

    4. навколо пупка

31. Локалізація болю при захворюваннях ШКТ може бути:

    1. в мезогастральній ділянці

    2. в ділянці серця

    3. в лівому підребір’ї

    4. в надлобковій ділянці

32. Ознаками болю при захворюваннях ШКТ у дітей раннього віку є:

    1. постійний плач, неспокій дитини

    2. судоми

    3. перебирання ніжками

    4. відмова від їжі

33. При патології жовчного міхура біль локалізується:

    1. В епігастральній ділянці

    2. у правому підребір’ї

    3. у правій клубовій ділянці

    4. навколо пупка

34. При патології жовчного міхура біль локалізується:

    1. в середній ділянці живота

    2. в лівому підребір’ї

    3. в правому підребір’ї

    4. в лівій клубовій ділянці

35. При захворюваннях ШКТ залежно від часу прийому їжі біль може виникати:

    1. під час прийому їжі

    2. через 30 – 40 хв. після прийому їжі

    3. через 2 години після прийому їжі

    4. відразу після прийому їжі

36. По зв’язку болю з часом прийому їжі, при захворюваннях ШКТ біль може виникати:

    1. через 2 години після прийому їжі

    2. через 30 – 40 хв. після прийому їжі

    3. натще серце

    4. через 4-5 годин після прийому їжі

37. Голодні болі – це болі, що виникають:

    1. вранці, натще серце

    2. через 30 – 40 хв. після прийому їжі

    3. через 2 години після прийому їжі

    4. через 4-5 годин після прийому їжі

38. Нічні болі – це болі, що виникають:

    1. вранці, натще серце

    2. через 2 години після прийому їжі

    3. через 4-5 годин після прийому їжі

    4. в нічний час

39. Ранні болі – це болі, що виникають:

    1. вранці, натще серце

    2. через 30 – 40 хв. після прийому їжі

    3. через 2 години після прийому їжі

    4. в нічний час

40. Пізні болі – це болі, що виникають:

    1. в нічний час

    2. вранці, натще серце

    3. через 2 години після прийому їжі

    4. через 4-5 годин після прийому їжі

41. При наявності болю необхідно з’ясувати:

    1. характер болю

    2. тривалість болю

    3. зв’язок болю з прийомом їжі

    4. зв’язок болю з сечовиділенням

42. При наявності болю необхідно з’ясувати:

    1. інтенсивність болю

    2. час виникнення болю

    3. зв’язок болю з актом дефекації

    4. іррадіацію болю

43. При патології ШКТ характер болю може бути:

    1. ниючий

    2. тупий

    3. гострий

    4. колючий

44. При патології12-палої кишки біль переважно локалізується:

    1. В епігастральній ділянці

    2. в лівому підребір’ї

    3. в правому підребір’ї

    4. навколо пупка

45. При патології шлунка біль переважно локалізується:

    1. В епігастральній ділянці

    2. в лівому підребір’ї

    3. в правому підребір’ї

    4. навколо пупка

46. До диспепсичних розладів належать:

    1. Задишка

    2. нудота

    3. сечовиділення зрідка

    4. зригування

47. До диспепсичних розладів належать:

    1. зниження апетиту

    2. блювота

    3. нежить

    4. пронос

48. До диспепсичних розладів належать:

    1. булемія

    2. закрепи

    3. біль в животі

    4. печія

49. До диспепсичних розладів належать:

    1. відрижка

    2. спотворення смаку

    3. румінація

    4. нудота

50. До порушень апетиту у дітей з патологією ШКТ відносять:

    1. анорексію

    2. печію

    3. булемію

    4. зригування

51. До порушень апетиту належать:

    1. Анорексія

    2. печія

    3. румінація

    4. булемія

52. До порушень апетиту у дітей з патологією ШКТ відносять:

    1. нудоту

    2. зниження апетиту

    3. румінацію

    4. спотворення апетиту

53. Для патологічних процесів локалізованих в пілоричній частині шлунка або в 12-палій кишці характерні:

    1. ранні болі

    2. пізні болі

    3. голодні болі

    4. болі, що виникають під час ковтання

54. Для захворювань стравоходу характерні:

    1. Ранні болі

    2. пізні болі

    3. голодні болі

    4. болі, що виникають під час ковтання

55. При захворюваннях стравоходу болі переважно локалізуються:

    1. В епігастральній ділянці

    2. в лівому підребір’ї

    3. за грудиною

    4. в правому підребір’ї

56. При враженні субкардіального відділу шлунка болі переважно локалізуються:

    1. В епігастральній ділянці

    2. під мечеподібним відростком

    3. за грудиною

    4. в правому підребір’ї

57. При враженні субкардіального відділу шлунка болі, як правило, виникають:

    1. через 1 годину після їжі

    2. через 30-40 хвилин після їжі

    3. через декілька хвилин після їжі

    4. під час ковтання

58. При патології жовчовивідних шляхів і печінки біль, як правило, іррадіює:

    1. в поперек

    2. в праве плече і лопатку

    3. в ліве плече і лопатку

    4. в праву клубову ділянку

59. При захворюваннях підшлункової залози біль, як правило, іррадіює:

    1. в спину

    2. в праве плече і лопатку

    3. в ліве плече і лопатку

    4. в праву клубову ділянку

60. Блювота - це:

    1. неприємне відчуття за грудиною

    2. виділення назовні вмісту шлунку та верхніх відділів тонкого кишечника

    3. пекуче відчуття за грудиною

    4. раптове надходження із шлунка в ротову порожнину газів або невеликої кількості шлункового вмісту

61. При наявності блювоти необхідно з’ясувати:

    1. частоту

    2. наявність патологічних домішок

    3. що передує блювоті

    4. склад блювотних мас

62. Для шлункової блювоти характерно:

    1. їй часто передує нудота

    2. вона приносить полегшення хворому

    3. вона не приносить полегшення хворому

    4. їй, як правило, не передує нудота

63. Причиною частих зригувань у дітей грудного віку є:

    1. незрілість езофагокардіального відділу стравоходу

    2. високий тонус пілоричного відділу шлунка

    3. високий тонус кардіального відділу шлунка

    4. низький тонус кардіального відділу шлунка

64. Наявність печії свідчить про:

    1. підвищення кислотності шлункового соку

    2. закид шлункового вмісту в стравохід

    3. діафрагмальну килу

    4. виразкову хворобу

65. Печія - це:

    1. Неприємне відчуття за грудиною

    2. виділення назовні вмісту шлунку та верхніх відділів тонкого кишечника

    3. пекуче відчуття за грудиною

    4. раптове надходження із шлунка в ротову порожнину газів або невеликої кількості шлункового вмісту

66. Причинами печії є:

    1. низька кислотність шлункового соку

    2. недостатність кардіального відділу шлунка

    3. висока кислотність шлункового соку

    4. гіпермоторика шлунка

67. При патології ШКТ в калі можуть бути наступні патологічні домішки:

    1. свіжа кров червоного кольору

    2. поліфекалія

    3. слиз

    4. зелений колір калу

68. При патології ШКТ в калі можуть бути наступні патологічні домішки:

    1. прожилки крові

    2. неперетравлені залишки їжі

    3. колір гороху

    4. жирний кал

69. Румінація - це:

    1. знижений апетит

    2. біль в епігастральній ділянці

    3. пекуче відчуття за грудиною

    4. заковтування блювотних мас назад

70. Булемія - це:

    1. Знижений апетит

    2. відсутність апетиту

    3. підвищений апетит

    4. спотворення смаку

71. При патології ШКТ кал по консистенції може бути:

    1. неоформлений

    2. рідкий

    3. дьогтеподібний

    4. водянистий

72. При патології ШКТ кал по консистенції може бути:

    1. Кашкоподібний

    2. стрічкоподібний

    3. водянистий

    4. зелений

73. Мелена - це:

    1. першородний кал

    2. наявність крові в калі при шлунковій кровотечі

    3. дьогтеподібний кал

    4. зелений піністий кал

74. Пронос - це:

    1. зменшення частоти актів дефекації

    2. збільшення частоти актів дефекацій

    3. частота актів дефекацій немає значення

    4. велика кількість калових мас

75. При патології ШКТ запах калу може бути:

    1. Гнильний

    2. звичайний, природній

    3. зловонний

    4. кислий

76. При патології ШКТ хворий може займати наступні вимушені положення:

    1. з фіксацією верхнього плечового поясу

    2. лежачи на спині з притиснутими до живота нижніми кінцівками

    3. лежачи на боку, притиснувши ноги до живота із зігнутою вперед головою

    4. лежачи на животі, підклавши подушку і підтягнувши під себе зігнуті ноги

77. При огляді язика звертають увагу на:

    1. розмір язика

    2. стан мигдаликів

    3. колір язика

    4. наявність афт та виразок на слизовій язика

78. При огляді язика звертають увагу на:

    1. вираженність сосочків язика

    2. стан задньої стінки глотки

    3. рельєфність язика

    4. наявність нашарувань на язику

79. При огляді ротової порожнини можна виявити наступні патологічні зміни:

    1. іктеричність слизової (особливо м’якого піднебіння)

    2. блідість слизової

    3. енантему на слизовій оболонці

    4. наявність виразок, афт

    5. набряк, гіперемію ясен

80. При огляді ротової порожнини звертають увагу на:

    1. колір слизової оболонки

    2. стан зубів

    3. наявність вад розвитку піднебіння

    4. стан мигдаликів

81. При огляді губ можна виявити наступні патологічні зміни:

    1. іктеричність слизової оболонки губ

    2. нормальну вологість слизової оболонки губ

    3. розщеплення верхньої губи

    4. наявність в кутах роту тріщин

    5. наявність герпетичної висипки

82. При огляді ротової порожнини звертають увагу на:

    1. стан язика

    2. стан ясен

    3. колір слизової оболонки рота

    4. стан задньої стінки глотки

83. При огляді живота можна оцінити:

    1. частоту пульсу

    2. симетричність живота

    3. наявність кил

    4. розширення венозної сітки („Голова медузи”)

84. При огляді живота можна оцінити:

    1. розмір живота

    2. участь передньої черевної стінки в акті дихання

    3. форму живота

    4. симптом „піскового годинника”

85. При патології ШКТ, оглядаючи живіт, можна виявити:

    1. збільшення живота в розмірах

    2. втягнення в певних ділянках

    3. серцевий горб

    4. асиметричність живота

86. При патології ШКТ, оглядаючи живіт, можна виявити:

    1. жаб’ячий живіт

    2. втягнутий живіт

    3. асиметричність живота

    4. участь передньої черевної стінки в акті дихання

87. Збираючи анамнез хвороби необхідно з’ясувати:

    1. коли почалось захворювання

    2. від яких пологів народилася дитина

    3. з чим пов’язане захворювання

    4. динаміку симптомів захворювання

88. Збираючи анамнез хвороби необхідно з’ясувати:

    1. масу тіла при народжені

    2. результати проведених обстежень

    3. проведене лікування

    4. динаміку симптомів

89. Збираючи анамнез хвороби необхідно з’ясувати:

    1. режим харчування відповідно віку

    2. результати проведених обстежень

    3. проведене попереднє лікування

    4. харчування матері під час вагітності

90. Збираючи анамнез життя необхідно з’ясувати:

    1. наявність захворювань ШКТ у родині

    2. сімейно-побутовий анамнез

    3. особливості характеру дитини

    4. перенесені захворювання і їх лікування

91. Симптом „піскового годинника” характерний для:

    1. пілороспазму

    2. пілоростенозу

    3. цирозу печінки

    4. звуження стравоходу

92. Симптом „піскового годинника” визначається:

    1. візуально

    2. перкуторно

    3. пальпаторно

    4. аускультативно

93. „Біль – їжа – спокій” – це формула яка характерна для:

    1. виразкової хвороби шлунка

    2. виразкової хвороби 12-палої кишки

    3. гострого панкреатиту

    4. раку шлунку

94. Для ізольованого гастриту характерні:

    1. Голодні болі

    2. посилення болю після фізичного навантаження

    3. ранні болі

    4. посилення болю в положенні на правому боці

95. Для ізольованого дуоденіту характерні:

    1. Голодні болі

    2. посилення болю в горизонтальному положенні

    3. ранні болі

    4. посилення болю після прийому смаженої їжі

96. Больовий синдром при гастро-дуоденіті характеризується:

    1. голодними болями

    2. посиленням болю в горизонтальному положенні

    3. ранніми болями

    4. посиленням болю після прийому смаженої їжі